3. Характеристика типів ств

Основну роль у визначенні типу соціально-трудових відносин відіграють принципи рівності й нерівності. Від того, якою мірою вони комбінуються, залежить тип соціально-трудових відносин, тобто тип СТВ визначається засобом ухвалення рішень у соціально-трудовій сфері.

Основою СТВ можуть бути такі принципи:

Солідарність: передбачає

Конкуренція:

Вона забезпечує синергетический ефект.

Патерналізм, або державний патерналізм, характеризується тим, що

Працівник із суб'єкта СТВ перетворюється на об'єкт. Він був притаманний плановій адміністративно-командній системі, коли держава про всіх піклувалася і все регламентувала (примушувала працювати). Однак патерналізм може сформуватися і на рівні підприємства на основі жорсткої регламентації соціально-трудових відносин.

• Субсидіарность:

Цей тип СТВ розглядають як протилежність патерналізму.

• Соціальне партнерство:

Цьому типу СТВ віддають перевагу у всіх розвинених країнах. Воно в економічно розвинених країнах виявляється у формах двопартизму й трипартизму.

• Конфлікт:

Конфлікт може виявлятися в таких формах: мовчазне незадоволення; відкрите незадоволення, сварка, страйк і інші. З одного боку, конфлікт є бажаним, оскільки він виступає чинником соціального розвитку, сприяє формуванню нового рівня взаєморозуміння і співпраці, але з іншого - він виступає чинником руйнування соціально-трудових відносин. У зв'язку з цим одночасно з трудовим конфліктом повинно існувати соціальне партнерство - згода. Причому конфлікт повинен бути тимчасовим явищем, тоді як соціальне партнерство повинно носити постійний характер.

• Дискримінація:

Дискримінація може бути за такими ознаками, як: вік, національність, стать, расові ознаки, прийом на роботу, отримання освіти тощо.

4. Чинники формування соціально-трудових відносин

Основними чинниками формування і розвитку соціально-трудових відносин є:

• Соціальна політика - це стратегічний соціально-економічний напрям, вибраний країною для всестороннього розвитку громадян, який забезпечує пристойний рівень і умови їх життя і праці. Вона включає: соціальний захист, соціальну підтримку і соціальну допомогу.

Соціальний захист - це система заходів, яка забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення.

Соціальна підтримка - система заходів для економічної підтримки населення, яка передбачає створення умов, що дозволяють працівнику забезпечувати свою соціальну захищеність.

Соціальна допомога - це система заходів, які застосовуються до всього населення. Це допомога короткострокового характеру, особам, які опинилися в екстремальній ситуації, і потребують додаткових витрат. Головною метою соціальної політики є підвищення рівня і якості життя громадян на основі стимулювання трудової активності населення, надання кожному працездатному громадянину суспільства можливість власною працею забезпечувати добробут сім'ї.

Складовими соціальної політики є:

- політика у сфері праці й СТВ;

- політика доходів населення; - політика зайнятості;

- міграційна політика; - житлово-комунальна політика;

- політика в соціальній сфері; - демографічна політика;

- екологічна політика.

• Глобалізація економіки - це

Їй притаманні такі основні ознаки: взаємозалежність національних економік і їх взаємопроникнення; інтернаціоналізація світової економіки під впливом посилення міжнародного розподілу праці; ослаблення можливостей держави у сфері формування незалежної економічної політики; розширення масштабів обміну і його інтенсифікація; формування і функціонування транснаціональних фінансових і телекомунікаційних мереж; тяга світової економіки до єдиних стандартів і принципів функціонування під впливом обміну товарами, робочою силою, капіталом, культурними цінностями.

Процес глобалізації виявляється в таких формах, як: зменшення питомої ваги матеріального виробництва і збільшення питомої ваги сфери послуг, зміна галузевої структури промислового виробництва, поява і розвиток спільних підприємств і науково-технічних комплексів. Глобалізація негативно впливає на розвиток СТВ, оскільки сприяє зростанню рівня безробіття, посиленню диференціації доходів, ослабленню традиційних моральних критеріїв, зростанню десоциализации суспільства, ослабленню соціальних інститутів і системи соціального захисту. Негативні наслідки глобалізації породжують політику трудового протекціонізму - захисту національних ринків праці.

Позитивна сторона глобалізації для СТВ виявляється в гармонізації інтересів різних країн за рівнем розвитку; посиленні розподілу праці; ефективному розподілі й використанні світових ресурсів, які потенційно ведуть до зростання продуктивності праці й рівня життя населення; вільному доступі до товарів світового рівня, якості і номенклатури; розширенні місткості ринків за допомогою торгівлі; взаємообміні досягненнями в області технології, організації управління і регулювання СТВ.

• Розвиток суспільної праці і виробництва. Він виявляється у формах:

-

-

-