3. Планування житлової території мікрорайону

3.1. Структура сельбищної території міста

За ДБН –360-92* сельбищна територія міста формується з таких структурних елементів:

Житловий квартал (житловий комплекс)- первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, природними межами тощо, площею до 50 га з повним комплексом установ і підприємств обслуговуваннями місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон) і до 20га з неповними комплексом;

Житловий район – структурний елемент сельбищної території площею 80 – 400 га, в межах якого формуються житлові квартали, розміщаються установи та підприємства з радіусом обслуговування не більше як 500 метрів, а також об’єкти міського значення;

Сельбищний район – (житловий масив) – структурний елемент сельбищної території площею понад 400 га, в межах якого формуються житлові райони. Цей елемент характерний для значних і найзначніших міст і виступає як цілісний структурний організм з розміщенням установ обслуговування районного і міського користування.

Вихідні дані для проектування.

Мікрорайон для детального розпланування вказує керівник курсового проекту з генеральної схеми планування міста. Поверховість житлової забудови прийнята відповідно до схеми будівельного зонування міста.

3.2. Розрахунок житлового фонду і чисельності населення мікрорайону

При плануванні мікрорайону площа території функціональних зон, розміри земельних ділянок окремих елементів, а також вмістимість закладів обслуговування залежать від чисельності населення мікрорайону.

У завданні на проектування поданиється квартал (мікрорайон) з генеральної схеми, який має лінійні розміри, конфігурацію і площу території. Вказана також поверховість забудови.

Залежно від поверховості забудови за нормативними показниками визначається щільність житлового фонду БУТТО м²/га.

За даними ДБН 360-92* (с.10) щільність населення житлового кварталу (мікрорайону) з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення приймається відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180 –450 чол/га. Якщо норма житлової забезпеченості з розрахунку на 1 людину складає 20 м², то щільність житлового фонду житлового кварталу становить 3600-9000 м²/га. Цей діапазон характерний для територій житлової забудови різної поверховості.

При цьому щільність населення житлового району і мікрорайону диференціюється залежно від розміщення в структурі міста приймається:

підвищену – в центральній частині міста;

середню – в середній зоні міста;

низьку – на периферії міста.

Житловий фонд мікрорайону м², визначається як добуток площі його території на щільність житлового фонду.

де

F - площа мікрорайону, га;

S - щільність житлового фонду, брутто, м²/га;

Отже, для проектуючого мікрорайону площею ___________ га при нормативній щільності житлового фонду ___________ для ___________ поверхової забудови дорівнює:

Чисельність населення мікрорайону визначено на основі житлової площі і норми житлової на 1 жителя:

де

ЖФ – житловий фонд мікрорайону, м²;

а - норма житлової площі на 1 жителя, м²/чол

Використавши попередньо визначені дані і підставивши у формули одержимо:

Для проектування житлової забудови з каталогів типових проектів підбираються блок-секції багатоповерхових будинків певної поверховості (відповідно до завдання на проектування) і певної кількості квартир.

В процесі проектування може використовуватись декілька типів блок-секцій з різною кількістю квартир і різної поверховості.

Важливим є визначення потрібної кількості блок-секцій для забезпечення кожної окремої сім’ї квартирою.

Якщо кількість квартир в одній блок-секції прийняти - К_БС, а середній склад сім’ї – с (за статистичними даними середній склад сім’ї в Україні – 2,9 люд), то чисельність населення одної блок секції складає:

При забудові кварталу _________ поверховими блок – секціями з кількістю квартир ______ і середнім складом сім’ї _______чоловік, кількість населення, яке проживатиме в одній секції, складає:

Якщо при забудові житлового кварталу використовуються однотипні блок-секції, то загальна кількість їх –БС_к визначається за розрахунковою чисельністю населення кварталу і кількістю населення в одній блок – секції:

За вищевизначеними даними в проектуючому житловому кварталі кількість блок-секцій дорівнює:

-----

При підборі типів будинків рекомендується вибирати будівлі однієї серії, і щоб забудова мікрорайону по можливості здійснювалась не більш як 2- 3 типами будинків однієї серії. Найбільш економічним житловим будинком (залежно від кількості блок-секцій) є 4-5 секційний будинок.

При виборі житлових будинків враховується кліматичний район будівництва і передбачувальну орієнтацію їх на території мікрорайону. Правильно вибраний тип будинку дозволить найбільше кімнат забезпечити найкращими умовами інсоляції.

В житловому мікрорайоні крім житлового будівництва найбільш доцільно розміщати тільки ті громадські заклади, які обслуговують населення даного

мікрорайону. Заклади, призначені для обслуговування населення інших житлових районів (кінотеатри, універмаги тощо) через великі потоки людей погіршують умови проживання мікрорайону.

Для розрахунку установ і підприємств обслуговування приймаються нормативи забезпеченості, які відображають соціально-гарантований рівень.

Нормативи ДБН 360-92* регламентують розміри об’єктів обслуговування за вмістимістю (потужністю), площі земельних ділянок, радіуси обслуговування тощо.