1.4. Насінництво та розсадництво.

2. Тваринництво:

2.1. Скотарство займається розведенням великої рогатої худоби. Залежно від виробленої продукції в ньому виділяють кілька напрямів : молочний, молочно-м’ясний, м'ясо-молочний, м’ясний. Напрям визначається породою худобі та кормовою базою. Значення скотарства – ведучої галузі тваринництва в усіх природних зонах України не обмежується виробництвом яловичини. Воно є основним постачальником шкіряної сировини для легкої промисловості і органічних добрив для рільництва.

2.2. Свинарство дає більше третини виробництва м’яса. Розрізняють такі напрями : м’ясо-сальний, сальний, беконний. Свинарство як скороспіла галузь тваринництва розвивається в усіх природноекономічних зонах України. Відмінності в рівні його розвитку визначаються передусім характером кормових ресурсів і наявністю достатньої кількості кормів, що концентрувалися. Найбільш розвинуте свинарство в Лісостепу і Степу. Здебільшого розводять білу українську породу.

2.3. Птахівництво, що останні роки набуло значного розвитку. Воно є інтенсивною перспективною галуззю, що найбільш механізована. Основною продукцією є м’ясо, яйця, пір’я, пух. У поголів’ї переважають кури. Вони мають такі напрями: яйценосний, бройлерний, загального користування, декоративний. Також розводять качок, індиків, гусей, страусів, перепілок.

2.4. Вівчарство: тонкорунне та напівтонкорунне, що дають вовну; м'ясо-вовняне; овчино-шубне. Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Особливо інтенсивно вівчарство розвивається в Степу і в Карпатах. Воно забезпечує сировиною текстильну, хутряну і шкіряну промисловість. Однак в Україні його розвитку приділяють мало уваги.

2.5. Ставкове рибництво.

2.6. Кролівництво.

2.7. Бджільництво.

2.8. Конярство.

2.9. Шовківництво.

2.10. Хутрове звірівництво.

В Україні виділяють різні сільськогосподарські зони (поліська лісостепова, степова) та райони (Карпати та Кримські гори; приміські: овочівництво, ягідництво, молочне скотарство, свинарство, птахівництво), що відрізняються своєю спеціалізацією залежно від природних умов.

Промисловість – це поліструктурне утворення, до якого входить близько 20 великих галузей, майже 150 підгалузей і більше 300 виробництв, які виробляють промислову продукцію. Вона визначається галузевою, територіальною, функціональною та організаційною структурою.

Існують різні варіанти галузевої структури.

За видом продукції, що випускається, галузі об’єднують у: важку, легку та харчову промисловість.

Для того, щоб розрізнити галузі за економічним призначенням, використанням продукції та її місцем у процесі відтворення сучасну промисловість поділяють на дві великі групи: група “А” та група “Б”.

За характером виробництва і предметами споживання промисловість поділяють на добувну і обробну.

В Україні сформувалися чотири багатогалузеві промислові райони: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський і Прибузький.

Характеристика основних галузей промисловості:

1. Вугільна промисловість.В світовій структурі геологічних запасів палива на вугілля припадає 65,2%, нафту – 16,8%, природний газ (разом з метаном вугільних родовищ) – 13,5%, уран – 4,5%. При нинішніх світових обсягах видобутку вугілля розвіданих запасів може вистачити на 300 років, що в 5-6 раз перевищує перспективні ресурси нафти (яких достатньо на 40 років) і природного газу (на 55 років).

Сьогодні шахтний фонд вугільної галузі налічує 139 діючих державних вугледобувних підприємств. Станом на 01.01.2008 року погоджені клопотання про надання надр у користування 73 малим підприємствам недержавної форми власності по видобутку вугілля. При цьому кількість шахтоділянок, на яких здійснюються або плануються роботи з вуглевидобутку, складає 107, тобто, існують підприємства, які ведуть (планують) роботи на декількох шахтоділянках. В даний час спеціальні дозволи на користування надрами має 50 малих підприємств, з них по видобутку працює 26 підприємств, інші знаходяться на різній стадії узгодження проектної документації або ведуть підготовчі роботи. Крім того, в Донецькому, Львівсько-Волинському, Придніпровському вугільних басейнах (де зосереджена сучасна вугільна промисловість) є достатньо вільних ділянок, на яких можуть бути побудовані нові шахти. Але існуючі колосальні переваги в структурі сировинної бази палива на користь вугілля досі не використовуються.

2. Чорна металургія. Сектор української чорної металургії представлений 15 великими підприємствами – металургійними заводами й комбінатами. На їхню частку припадає близько 98% національного виробництва сталі й 100% виробництва передільного чавуну. Найбільшими металургійними комбінатами в Україні є "Міттал Стіл Кривій Ріг" (колишня "Криворіжсталь"), "Азовсталь" (Маріуполь), "Запоріжсталь", Дніпровський (Дніпродзержинськ), Алчевський, Макіївський. Великі металургійні заводи, які не мають повного металургійного циклу, – Донецький, Єнакіївський, два Дніпропетровських та ін.

За обсягом виробництва продукції чорної металургії Україна тривалий час входила до числа провідних країн Європи і світу. Підприємства чорної металургії розташовані у трьох металургійних районах – Придніпровському, Донецькому і Приазовському.