- •3. Опорний конспект лекцій модуль 1
- •Тема 1 . Предмет, мета і завдання дисципліни
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •Індекс ефективності спеціалізації району:
- •Тема 5. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Тема 7. Природний та трудоресурсний потенціал України
- •Тема 8. Господарський комплекс України
- •1. Рослинництво:
- •1.4. Насінництво та розсадництво.
- •2. Тваринництво:
- •3. Машинобудування
- •4. Хімічна промисловість.
- •5. Харчова промисловість.
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Тема 10. Економіка регіонів України
- •Економіка регіонів та особливості регіонального розвитку.
- •Система основних загальноекономічних показників розвитку регіону та аналіз його економічного потенціалу.
- •Тема 11. Міжнародні економічні зв’язки України
- •Модуль 2
- •Тема 1. Наукові засади раціонального природокористування
- •Тема 2. Екологічний моніторинг та його види
- •Тема 3. Економічний механізм охорони і раціонального використання природних ресурсів
- •Тема 4. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Тема 5. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
Система основних загальноекономічних показників розвитку регіону та аналіз його економічного потенціалу.
Об’єктом аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, що проводиться з метою його подальшого прогнозування, є насамперед система основних показників, які застосовуються для кількісної характеристики відтворювальних соціально-економічних процесів.
Важливим показником соціально-економічного розвитку є структура господарства регіону, відповідність її суспільним потребам і регіональним природно-економічним ресурсам відтворення.
Масштаби розвитку регіону в найзагальнішому вигляді характеризує показник національного багатства (НБ). Він відображає нагромаджені регіоном виробничі потужності, запаси і резерви матеріальних благ, основний капітал невиробничої сфери, особисте майно населення, залучені у виробництво природні ресурси.
Також аналіз національного багатства слід проводити за матеріально-речовим складом і формами власності (державна, кооперативна, приватна).
Наступним етапом є розрахунок темпів зростання основних показників соціально-економічного розвитку регіону всього і в розрахунку на душу населення. При цьому використовуються такі показники:
ВВП регіону;
продукція промисловості;
виробництво засобів виробництва;
виробництво предметів споживання;
валова продукція сільського господарства;
вироблений НД;
використаний НД;
фонд споживання;
реальні доходи населення;
капітальні вкладення, у т.ч. за об’єктами виробничого і невиробничого призначення.
Далі у відсотках визначаються пропорції виробництва і невиробничої сфери в регіоні.
Основними показниками кількісного аналізу соціально-економічного розвитку є середньорічні відхилення показників, середньорічні темпи зростання, середньорічні темпи приросту.
Методика їх розрахунку така:
1. Середньорічний абсолютний приріст :
,
де По.р — абсолютне значення показника в останньому році аналізованого періоду; Пб.р — абсолютне значення показника в базовому році; Кр — кількість років у досліджуваному періоді.
Можливим є використання й іншої формули:
,
де — абсолютний приріст показника в кожному і-му році порівняно з попередніми роками у визначеному періоді.
2. Середньорічний темп приросту :
,
де — абсолютні значення показника відповідно в останньому і базовому роках.
3. Середньорічний темп зростання :
4. Темп приросту :
або ,
де — темп зростання за даний період у відсотках.
5. Темп зростання :
Якісний аналіз дає можливість визначити вплив окремих факторів на суспільний розвиток регіону в їх взаємозв’язку з показниками соціально-економічного розвитку. До факторів зростання фізичного обсягу ресурсів споживання належать: збільшення обсягів виробництва продукції у галузях; зміна темпів зростання виробництва; зміна матеріаломісткості виробництва; зміна питомої ваги втрат; зміна сальдо між територіальними економічними зв’язками, зміна ефективності нагромадження. На характер відтворювальних процесів у регіоні можуть вплинути зміна кількості населення, зростання або спад промислового і сільськогосподарського виробництва, тобто фактори, які дають уявлення про рівень життя населення.
У результаті якісного аналізу визначаються причини, які спричинили відповідні зміни в кількісних показниках (економічних, демографічних). Тому якісному аналізу підлягають насамперед структура господарства регіону за формами власності, галузева структура, структура населення і трудових ресурсів. Об’єктом якісного аналізу стають також показники середньорічних темпів економічного зростання з позицій оцінки ефективності економічної діяльності регіону