3. Бібліографія українського
мовознавства
Окремо слід зупинитися на бібліографічних працях,
які є надійним посібником при дослідженні як різних
наукових проблем українського мовознавства, так і його
історії.
Бібліографія староукраїнського мовознавства до
1824 р. включно досить повно представлена в уже
згадуваній праці С. К. Булича «Очерк истории язьїкознания
в России» (Спб., 1904), а бібліографія українського мо-
вознавства XIX ст. з 1825 по 1880 р. у спеціальному
сьомому випуску «Библиографического указателя литерату-
рьі по русскому язьїкознанию с 1825 по 1880 год» (М.,
1958). Продовження бібліографії аж до 1917 р. включно
знаходимо в «Известиях Академии наук по Отделению
русского язьїка и словесносте», а з початку виходу
щорічника «Rocznik slawistyczny» (Краків, 1908 p.) в ньому
систематично друкується бібліографія праць з усіх
слов'янських мов, включаючи й українську, що виходить в
усьому світі.
Великою зведеною бібліографічною працею, в якій
виразно помітне прагнення зареєструвати всі видання,
присвячені вивченню української мови до 1928 р.
включно, є бібліографічний покажчик Л. Ф. Червінської та
А. Т. Дикого «Українська мова» (Харків, 1929).
Бібліографію праць з мовознавства, виданих в СРСР
з 1918 до 1957 p., мав подати багатотомний «Библиогра-
фический указатель литературьі по язьїкознанию, издан-
ной в СССР с 1918 по 1957 год», з якого вийшов лише
перший випуск (М., 1958), де описано лише книги і
збірники, що виходили російською мовою.
1963 р. було опубліковано бібліографічний покажчик
«Українська мова» Л. І. Гольденберга і Н. Ф. Королевич
(К., 1963), до якого увійшла література, присвячена
вивченню української мови, що виходила в СРСР в період з
1918 по 1961 р. Цього ж року започатковано також серію
бібліографічних покажчиків літератури із слов'янського
мовознавства, що виходила в СРСР починаючи з 1918 р.
(див.: Славянское язьїкознание. Библиографический
указатель литературьі, изданной в СССР с 1918 по I960 гг.,
вьш. 1—2.—М., 1963; Славянское язьїкознание.
Библиографический указатель литературьі, изданной в СССР с
1961 по 1965 г.— М., 1969; Славянское язьїкознание.
Библиографический указатель литературьі, изданной в СССР
с 1966 по 1970 г.— М., 1973; Славянское язьїкознание.
Библиографический указатель литературьі, изданной. в
СССР с 1971 по 1975 г.— М., 1982— видання
продовжується), а 1965 р. почали виходити бібліографічні
покажчики «Общее язьїкознание» та «Структурное и приклад-
ное язьїкознание», які включали літературу з загального
мовознавства, видану в СРСР з 1918 до 1962 р. У 1972 р.
ці видання продовжив бібліографічний покажчик «Общее
и прикладное язьїкознание», що включав літературу,
видану з 1963 до 1967 p., та ін.
4. Періодичні і неперіодичні видання
з українського мовознавства
Серед журналів, що видавалися в дореволюційній
Росії, в яких висвітлювалися питання з українського
мовознавства, слід відзначити «Журнал министерства
народного просвещения», що виходив у Петербурзі, «Известия
Отделения русского язнка и словесности» Петербурзької
академії наук, «Филологические записки», що виходили
у Воронежі, «Русский филологический вестник», що
виходив у Варшаві з 1879 по 1917 p., а також видання
наукових записок різних університетів; зокрема чимало
українознавчого матеріалу містили Київські «Универси-
тетские известия» і «Трудьі» Харківського і Одеського
(Новоросійського) університетів. Крім того, у Києві,
починаючи з 1873 p., видавався щомісячник «Киевская
старина», який після революції 1905 р. став виходити під
назвою «Україна». В ньому містилося чимало матеріалів
і з українського мовознавства. Багато матеріалів з
українського мовознавства, зокрема з діалектології, історії
мовознавства тощо, вміщено у «Записках наукового
товариства їм. Шевченка» (ЗНТШ), що виходили у Львові з
1892 p., а також у «Записках наукового товариства у
Києві», що виходили протягом кількох років після
революції 1905 р. до початку першої світової війни.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції з
організацією Української академії наук A919) почало
виходити академічне видання «Записки історико-філоло-
гічного відділу ВУАН» (К., 1921—1934), в якому
друкувалося багато праць з українського мовознавства, а потім
з реорганізацією Української академії наук і з
утворенням Інституту мовознавства АН УРСР протягом 1934—
1938 pp. вийшла низка спеціальних збірників наукових
праць під назвою «Мовознавство». У 1941 р. це видання
було відновлено під назвою «Наукові записки Інституту
мовознавства», а починаючи з четвертого-п'ятого тому
воно знову дістало назву «Мовознавство» і продовжувалося
до 1963 р. З 1967 р. при Інституті мовознавства ім. О. О.
Потебні Академії наук УРСР видається спеціальний
журнал «Мовознавство» з періодичністю шість номерів
на рік. Крім того, окремі статті з українського
мовознавства вміщуються і у всесоюзних виданнях «Вбпросьі язьі-
кознания» (з 1952 p.), «Филологические науки» (з 1958 р.)
та ін. Протягом 1951—1963 pp. виходив з періодичністю
шість номерів на рік науково-педагогічний журнал
«Українська мова в школі», який публікував багато
матеріалів і з українського мовознавства, що потім, злившись
із журналом «Література в школі», став виходити під
назвою «Українська мова і література в школі».
При Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН
УРСР було налагоджено також випуск спеціальних
галузевих бюлетенів (Діалектологічний бюлетень. — Вип.
1—9.— 1949—1962, Лексикографічний бюлетень.— Вип.
1—9.— 1951 — 1962), в яких публікувалося чимало цінних
матеріалів з української діалектології, лексикології та
лексикографії, а з 1967 р. організоване спеціальне
видання, присвячене питанню культури мови, під назвою
«Питання мовної культури» (з 1971 р.— «Рідне слово»,
з 1976 р.— «Культура слова»).
Багато матеріалів з українського мовознавства
вміщувалося у численних наукових записках університетів та
педагогічних інститутів України, видання яких, на жаль,
останнього часу припинилося. Натомість в окремих
університетах (Київському, Львівському, Харківському)
було організовано нові видання під назвою «Вісник»,
а також розпочато випуск міжвідомчих збірників, один із
яких — «Українське мовознавство» — і нині виходить при
Київському університеті.