Тема 1. Основи безпеки життєдіяльності

1.1. Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення Життя на землі існує в глобальній системі слд (середовище-людина-діяльність).

Під середовищем існування (ще називають оточуюче, навколишнє,життєве середовище) розуміють усе те, що оточує людину: земля, повітря,вода, рослини, тварини, люди і те, що вони створили, що підтримує її існування, створює умови для діяльності та суспільних відносин ібезпосередньо впливає на її життя та здоров’я.

Складовою частиною середовища існування є такі поняття, як природне середовище, техногенне(виробниче) середовище, побутове середовище,соціальне середовище. Пропонуємо самостійно визначити ці поняття.

Другу частину системи СЛД (людина-діяльність) визначає поняття „життєдіяльність”, яке включає в себе два терміни: життя і діяльність. “Життя“ – одна із форм існування матерії, закономірно виникаюча та протікаюча за наявності певних умов навколишнього середовища.

Характерними ознаками являються: обмін речовин, здатність до розмноження, росту, розвитку, пристосованість. “Діяльність” - специфічна форма відношення людини до навколишнього середовища з метою забезпечення своїх різних вимог (матеріальних, культурних та інших).

Основу життєдіяльності людей складають засоби виробництва – найважливіший компонент штучного середовища існування. Виходячи з розглянутої системи, можна дати наступне визначення “життєдіяльності” – це складна система, котра здатна забезпечувати та підтримувати в середовищі існування певні умови життя і всі види діяльності людей.

Які ж характерні ознаки притаманні життєдіяльності ?:

1. Це складна структура: середовище-людина-діяльність. Всі процеси тут взаємопов’язані та взаємозалежні.

2. Це система безперервного динамічного розвитку, досконалості та саморегуляції.

3. Термін “життєдіяльність” методологічно присутній кожній людині, сім’ї, державі, цивілізації.

4. Життєдіяльність постійно підлягає різним катаклізмам і повинна завжди захищати свої інтереси.

5. Це система безперервного вживання та витрат.

Головними принципами забезпечення життєдіяльності є:

1. Безперервне забезпечення фізіологічних потреб організму.

2. Безперервний взаємозв’язок та взаємозалежність з оточуючим середовищем.

3. Раціональне забезпечення праці по меті, місцю, часу та нормам.

4. Матеріальна зацікавленість організації праці.

5. Захист здоров’я людей та граничних умов забезпечення життєдіяльності.

Заходи за допомогою яких це можна досягнути:

1. 1.Використання всіх видів трудової діяльності, та розробка нових засобів праці.

2. 2.Забеспечення параметрів та норм штучного середовища існування.

3. Профілактика здоров’я, відпочинок та інше.

Проблеми життєдіяльності:

1. Особисті.

2. Колективні (сімейні).

3. Соціальні.

4. Етнічні.

5. Державні.

6. Глобальні:

- підтримка параметрів середовища існування в певних для життєдіяльності межах ;

- забезпечення населення Землі ресурсами (особливо енергоресурсами);

- забезпечення населення якісними продуктами харчування, чистою питною водою;

- забезпечення населення елементами штучного середовища існування;

- утилізація та використання відходів.

Також існує багато інших проблем – екологічного, соціального та техногенного характеру.

“Безпека” – це структурна частина життєдіяльності, яка містить в собі прагнення людей створити такий стан середовища існування, коли б не існувало загрози життю, здоров’ю та добробуту людини. Безпека і життєдіяльність взаємопов’язані, тому що безпека є основною умовою життєдіяльності людей, а своєю життєдіяльністю люди намагаються створити безпечні умови у своєму середовищі існування.

Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення. Абсолютної безпеки не існує.

Розвиток цивілізації в умовах обмеженого замкнутого простору Землі, збільшення чисельності населення, подальша інтенсифікація виробничої діяльності, прагнення створити комфортні умови життя - все це неминуче призведе до закономірного виникнення додаткових небезпек, що природно впливає на рівень безпеки життєдіяльності населення.

“Небезпека” – це наявність в оточенні людини об’єктів, явищ, систем, речовин та умов, які можуть створювати будь яку загрозу для людини, нанесення шкоди середовищу існування.

Класифікація небезпек: За характером виникнення небезпеки поділяються на природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.

За характером впливу на людину: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

За ступенем та місцем локалізації: пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.

За часом проявлення негативних наслідків: на імпульсивні (ударного типу) та кумулятивні (ті, що накопичуються).

За сферою прояву: виробничі, побутові, дорожньо-транспортні, спортивні, біологічні та інші.