6. Методи навчання

У відборі методів навчання суттєвим є зорієнтованість на проблемно/проектно орієнтоване навчання (problem / project-based learning).

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

• Словесні: лекція(традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) іззастосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), інформаційно-комунікаційних технологій (e-learning),семінари,пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

• Практичні:вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; розроблення індивідуальних навчальних проектів, написання наукових рефератів, есе.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання:навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).

Вивчення навчального матеріалу дисципліни буде ефективнішим за умови застосування наявних в Інтернеті навчальних засобів (Open educational resources).

7. Методи поточного і підсумкового контролю знань

Головним завданням всіх методів контролю з курсу «Освітня політика» є забезпечення контрольно-регулювальних заходів, що передбачає орієнтацію всіх форм контролю на органічний взаємозв’язок з навчальним процесом і виконання наступних функцій:

- стимулюючої, що забезпечує мотивацію студентів до навчання;

- коригуючої, що реалізується шляхом подолання недоліків у знаннях студентів;

- діагностичної, що вказує на рівень, якість та причини досягнення результатів навчання студентів;

- навчальної, яка дозволяє в процесі контрольних заходів поглибити наявні та набути нові знання, вміння та навички;

- інформаційної, що інформує про ступінь успішності в досягненні освітніх стандартів;

- розвивальної, що сприяє розвитку уваги, запам’ятовування матеріалу, мислення, інтелектуального потенціалу тощо;

- виховної, що розвиває морально-етичні якості;

- управлінської, яка забезпечує оптимальну організацію й перебіг навчального процесу.

У процесі оцінювання навчальних досягнень з курсу «Освітня політика» застосовуються такі методи контролю:

- методи усного контролю, що здійснюється шляхом індивідуального або фронтального опитування;

- методи письмового контролю,що проводяться шляхом експрес опитування, виконання індивідуальних завдань, модульних контрольних робіт;

- метод самоконтролю, що реалізується шляхом самоаналізу.

8. Порядок оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з курсу «Освітня політика» здійснюється відповідно до вимог Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, затвердженого Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова від 22.12.2005 р., протокол № 5, та нової редакції розділу 5. «Організація і проведення контролю та оцінювання» Положення, затвердженого Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова від 3.11.2011 р., протокол № 3.

Підсумкова оцінка за опанування дисципліни визначається як середньоарифметична від поточного і підсумкового оцінювання (екзамену). При цьому – за виконання завдань поточного контролю студент може набрати 0-100 балів, за виконання завдань підсумкового контрою (екзамену) також 0-100 балів.

Кожен модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських заняттях та результати виконання модульного завдання. Підсумковий бал за роботу на практичних заняттях встановлюється, як сума балів, отриманих за усі практичні заняття даного модуля.

Модульний контроль проводиться по завершенні вивчення навчального матеріалу кожного модуля.

Порядок переведення підсумкових результатів до національної (4-х бальної) та європейської шкали ECTS та загальні критерії оцінювання успішності студентів представлені в таблицях 8.1 і 8.2.

Підсумковий контроль з курсу «Освітня політика» у формі екзамену проводиться в письмовій формі.

Завдання білету включають 3 питання за змістом дисципліни, – 1- узагальнено-репрезентативне, яке оцінюється 0-40 балів, 2 – практико-орієнтовані, які оцінюються 0-30 балів. За виконання екзаменаційних завдань студент може одержати 0-100 балів.

Таблиця 8.1