2. Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет:

процес планування та впровадження освітньої політики, відносини, що виникають в процесі діяльності суб'єктів освітньої політики.

3.Мета та завдання навчальної дисципліни

Вивчення навчальної дисципліни «Освітня політика» передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців освітньої сфери, зокрема: опанування системою знань прозакономірності освітньої політики в контексті визначальних характеристик цивілізаційних процесів (глобалізація, мобільність, змінність, інноваційність, інтелектуалізація, інформатизація, демократизація, конкурентність); теоретико-методологічні основи освітньої політики; стан та перспективи розвитку освітньої політики у порівняльних аспектах міжнародної та вітчизняної суспільствознавчої традиції.

Мета вивчення курсу: розкрити закономірності процесу формування освітньої політики з огляду на загальнонаціональний і міжнародний вимір, особливості розвитку державної політики в галузі освіти за умов державного суверенітету України та в історичній ретроспективі; розробити на цій основі підходи до удосконалення системи формування готовності студентів ОКР Магістр до професійної діяльності й наукової роботи.

Завдання курсу:

1. Ознайомлення зі світовим дискурсом освітньої політики, зокрема його теоретико-методологічною складовою.

2. Аналіз освітньої політики в контексті основних тенденцій сучасного суспільного розвитку (загальнонаціональний і міжнародний вимір).

3. Здійснення аналітичного огляду освітньої політики в Україні за період незалежності.

4. Аналіз стратегії державної освітньої політики в країнах світу, зокрема у країнах Європейського Союзу, та можливості їх застосування в Україні.

5. Прогнозування науково обґрунтованих підходів модернізації вітчизняної світи у вимірах глобалізації, європейської інтеграції та національної самоідентифікації.

Під час вивчення навчальної дисципліни «Освітня політика» студенти ОКР магістр набувають компетентності, набір яких відповідаєсьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК). Відповідно до цього рівня у магістрантів формується здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійсненняінновацій та характеризується невизначеністю умов. При цьому ураховується, що студенти набувають: 1) спеціалізовані концептуальнізнання, набуті у процесі навчання, які є основою для оригінального (критичного) мислення та інноваційної діяльності, зокрема в контексті дослідницької роботи; 2)уміннярозв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог; 3) навичкикомунікації, що передбачає зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень у процесі обміну навчальною інформацією, узгодження дій, спільної діяльності; 4) здатність самостійно виконувати завдання, розв’язувати професійні задачі і проблеми та відповідати за результати своєї діяльності (автономність і відповідальність) у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування очікуваних результатів професійної діяльності.

Зміст навчальної дисципліни «Освітня політика» спрямовано на поглиблення теоретичних знань та наукового світогляду, розвитку методологічної культури студентів магістратури, формування у них професійно значущих й творчих якостей, здатностей до інноваційної діяльності. Таким чином, у результаті вивчення навчальної дисципліни «Освітня політика» студент повинен набути

Знання:

• теоретико-методологічних основ освітньої політики;

• особливостей розвитку державної освітньої політики в галузі освіти за умов державного суверенітету України;

• основних стратегій державної освітньої політики в країнах Європейського Союзу та можливостей їх застосування в Україні;

• характеристик показників освітньої політики в Україні (якість, рівність доступу та ефективність освіти) в аспекті основних досягнень, прорахунків, пріоритетів розвитку всіх ланок національної системи освіти;

• специфіки освітньої політики України у підготовці педагогічних і науково-педагогічних кадрів.

Уміння:

• аналізувати освітню політику України щодо розвитку освітньої сфери в історичній ретроспективі;

• виокремлювати пріоритети у розвитку освітньої політики в Україні, зокрема чітких орієнтирів щодо управління якістю, доступністю та ефективністю освіти;

• аналізувати досягнення і втрати у процесі модернізації всіх ланок національної системи освіти за період незалежності України;

• досліджувати пріоритетні напрями розвитку освітньої політики освіти в різних країнах (за вибором студента);

• виконувати дослідницькі завдання на розвиток й оцінку власної навчально-професійної діяльності, визначення рівня сформованості професійної компетентності.

Навички комунікації, а саме:

• застосовувати положення нормативно-правових актів щодо осмислення й аналізу специфіки планування і впровадження освітньої політики в загальнонаціональному та міжнародному вимірах, висловлювати своє міркування щодо проблемних питань, які виникають під час аналізу освітньої політики;

• у процесі обміну навчальною інформацією, узгодження дій та спільної діяльності вміти застосовувати знання теорії, сучасних досліджень та інновацій, виокремлювати проблеми і тенденції розвитку освітньої політики у комплексному аналізі явищ і процесів, що виникають у галузі освіти.

Здатність самостійно виконувати завдання (автономність і відповідальність), а саме:

- самостійно оцінювати ефективність освітньої політики як в Україні, так і інших країнах світу з позицій відповідності викликам ХХІ ст., сучасним цивілізаційним процесам з тим, щоб розв’язувати професійні задачі і проблеми та відповідати за результати своєї діяльності у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування тенденцій розвитку освітньої галузі на сучасному етапі й на перспективу.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 2 залікові кредити ECTS(72 години). Інформаційний обсяг дисципліни складає 2 змістових модулі, що об’єднує всі види навчальної діяльності студента: лекційні заняття (14 годин), семінарські заняття (14 годин), індивідуальну роботу (12 годин), самостійну роботу (32 години), контрольні заходи (модульний контроль, екзамен).