- •1. Бюджет як економічна категорія
- •2. Бюджет як фінансовий план
- •3. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі
- •4. Бюджетна політика і бюджетна стратегія.
- •5.Причини та наслідки Бюджетного дифіциту
- •6. Джерела покриття Бюджетного дифіциту
- •7. Взаємозвязок бюджету з планом економ і соц розвитку та з ін. Фін планами.
- •8. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи.
- •9. Принципи побудови бюджетної системи.
- •10. Завдання, принципи і методи бюджетного планування.
- •12. Бюджетні права
- •15. Економічна сутність доходів бюджету, їх класифікація.
- •16. Методи формування доходів бюджету. Податковий метод мобілізації доходів бюджету.
- •17. Види непрямих податків, їх роль у доходах бюджету.
- •18.Пряме оподаткування, його види, значеня прямих податків у формуванні доходів бюджету.
- •19. Платежі за ресурси, їх види, роль у доходах бюджету.
- •20. Неподаткові доходи бюджету.
- •21. Склад і структура доходів Державного бюджету України.
- •22. Доходи місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •23. Доходи місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •24. Порядок формування доходів місцевих бюджетів.
- •25. Класифікація видатків бюджету
- •1. За роллю у відтворенні виробництва
- •2 За суспільним призначенням,
- •26. Засади розмежування видатків між окремими бюджетами.
- •27. Роль видатків бюджету у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку.
- •28. Склад і структура видатків Державного бюджету України.
- •29. Видатки місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •30. Видатки місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •31. Поняття бюджетної класифікації, її складові.
- •32. Склад видатків бюджету на економ
- •33. Напрямки і форми бюджетного фінансування економічної діяльності.
- •34. Видатки бюджету на науку. Фінансування наукових досліджень у відомчих наукових закладах та вищих закладах освіти.
- •35. Склад видатків бюджету на соц захист населення.
- •36.Адресні субсидії громадянам на житло і комунальні послуги.
- •37. Види державної допомоги сім’ям з дітьми, джерела їх фінансування.
- •38. Допомога по вагітності і пологах; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. Порядок їх призначення і виплати.
- •39. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, порядок її призначення і виплати.
- •40. Склад видатків на соціальне забезпечення. Порядок їх планування.
- •41. Склад видатків на соціально-культурні установи та заходи. Принципи кошторисного фінансування.
- •42. Нормування видатків соціально-культурних установ. Види норм.
- •43. Кошторис бюджетної установи, його форма, порядок складання і затвердження.
- •44. Видатки бюджету на освіту, їх склад і структура.
- •54. Порядок плануванняфонду заробітної плати медичних працівників.
- •56. Склад видатків на оборону, порядок їх планування та фінансування.
- •57Видатки бюджету на державне управління,їх склад та джерела фінансування.
- •58.Порядок планування видатків бюджету на управління.
- •59. Форми держ кредиту.
- •60.Сутність держ боргу, його класифікація.
- •61.Методи управління держ боргом.
39. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, порядок її призначення і виплати.
Соціально-економічні перетворення в державі, які спрямовані на формування багатоукладної економіки на ринковій основі, спричинили значне зниження рівня життя населення, що зумовило потребу в запровадженні нового виду допомоги, який спрямований на підтримку малозабезпечених сімей. Ця допомога була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 року.
Особливостями нової соціальної допомоги було визначено, що вона, по-перше, є цільовою, тобто надаватиметься тим, хто потребує її найбільше, тим, хто має низький дохід. По-друге, запроваджено надання допомоги не конкретній особі, а сім'ям — саме малозабезпечена сім'я перебуватиме в центрі уваги при з'ясуванні нужденності.
Допомога поширюється на сім'ї, які мають невисокий рівень доходів і складаються з пенсіонерів і дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років), а також з непрацюючих осіб працездатного віку, а також з непрацюючих осіб працездатного віку, що зайняті доглядом за дітьми, час якого зараховується до трудового стажу, осіб, що мають трьох і більше дітей віком до 16 років і зайняті доглядом за ними, осіб, що доглядають за інвалідом 1 групи або дитиною інвалідом віком до 16 років, а також особами, які досягли 80-річного віку.
У 2000 році з метою законодавчого закріплення надання допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також прив'язки умов її надання до прожиткового мінімуму — основного соціального стандарту, встановленого Конституцією України, було прийнято Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям". Зазначеним законом передбачено надання щомісячної допомоги у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. При цьому визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Цей рівень встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про державний бюджет на відповідний рік.
Тому статтею 50 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" встановлюється для працездатних осіб у сумі 133 гривні, непрацездатних осіб 187,5 гривень, інвалідів 200 гривень. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім’ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку; розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не може бути більш ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.