42. Нормування видатків соціально-культурних установ. Види норм.

Нормування видатків – визначення обсягу витрат на розрахунрову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи.

Метод нормування видатків є сновним при розрахунку видатків на поточне утримання соціально-культурних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних соціально-культурних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних соціально-культурних установ та організацій. Нормвання видатків передбвчає однакове задоволення потреб споріднених установ та здійснення принципу цільового використання грошових коштів, які надаються їм із бюджету. Сума видатків соціально-культурної установи за допомогою нормативного методу розрахунку визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків.

Число розрахункових одиниць визначається на підставі даних з мережі контингенту соціально-культурних установ. Мережа соціально-культурних установ та їхній контингент встановльються міністерствами та відділами держадміністрацій та затверджується станом на кінець року. Для визначення суми видатків за нормативного методу розрахунку треба знати норму видатків на розрахункову одиницю.

Норми витрат втановлюються на однорідними видатками і однотипними установами. Норми класифікуються:

- за змістом на матеріальні норми і фінансові норми.

Бюджетна норма - відображає частку видатків, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.:

- за застосуванням: обов’язкові норми та розрахункові норми;

- за методами побудови: індивідуальні норми, укрупнені норми, комбіновані норми.

43. Кошторис бюджетної установи, його форма, порядок складання і затвердження.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, органі­зації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видат­ків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ни­ми своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік від­повідно до бюджетних призначень.

Кошторис має дві складові:

— загальний фонд, який містить обсяг надходжень із за­гального фонду бюджету та розподіл видатків за повною еко­номічною класифікацією на виконання бюджетною устано­вою основних функцій;

— спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною еконо­мічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, по­в'язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України. Зведені кошториси і плани асигнувань — це зведення по­казників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпо­рядників коштів бюджету нижчого ріння за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.

Головні розпорядники контролюють проекти кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та пра­вильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, пра­вильності їх розподілу за економічною класифікацією, повно­ти надходження доходів, дотримання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, інших показників.