Тестові завдання

1. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне під земельної ділянки, є:

1) юридичні особи;

2) фізичні особи;

3) податкові агенти;

4) нерезиденти.

2. Не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

1) квартири;

2) гуртожитки;

3) садові або дачні будинки;

4) житлові будинки.

3. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюють:

1) Верховна Рада України;

2) Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

3) сільські, селищні та міські ради;

4) усі перерахувати органи.

4. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

1) для квартири на 100 кв. метрів;

2) для квартири на 120 кв. метрів;

3) для квартири па 200 кв. метрів;

4) для квартири на 240 кв. метрів.

5. Базовий податковий (звітний) період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює:

1) календарному року;

2) календарному кварталу;

3) календарному місяцю;

4) календарному дню.

6. Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є:

1) юридичні особи;

2) фізичні особи підприємці;

3) власники транспортних засобів;

4) податкові агенти.

7. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням:

1) обласної ради;

2) районної ради;

3) міської ради;

4) селищної та сільської ради.

8. Об'єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є:

1) площа земельної ділянки;

2) земельна ділянка;

3) місце для паркування;

4) транспортний засіб.

9. Ставки збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у розмірі:

1) від 0,03 % до 0,15 % мінімальної заробітної плати;

2) від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) до 50 % прожиткового мінімуму;

4) до 20 % вартості паркування транспортних засобів.

10. Збір за місця для паркування транспортних засобів сплачуються до місцевих бюджетів авансовими внесками:

1) кожного робочою дня;

2) до 30 числа кожного місяця;

3) щоквартально;

4) двічі на рік.

11. Види підприємницької діяльності, які потребують патентування та сплати відповідного збору:

1) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

2) діяльність у сфері розваг;

3) діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство);

4) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти.

12. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг:

1) суб'єкти господарювання, що утворені громадськими організаціями інвалідів та здійснюють торгівлю продовольчими товарами вітчизняного виробництва;

2) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

3) фізичні особи підприємці, які провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів;

4) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції.

13. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

1) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,4 до 0,8 розміру мінімальної заробітної плати;

2) на території міста Севастополя, міст обласного значення і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

3) на території міст, селищ і сіл від 0,08 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

4) на території інших населених пунктів - до 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.

14. Сплата збору за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту здійснюється:

1) не пізніше як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

2) щомісяця, не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

3) щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу;

4) у день провадження такої діяльності.

15. Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить:

1) від одного до п'ятнадцяти календарних днів;

2) 60 календарних місяців;

3) вісім календарних кварталів;

4) один календарний рік.

16. Платниками туристичного збору є:

1) інваліди та діти-інваліди;

2) громадяни України та іноземці;

3) особи, які прибули у відрядження;

4) ветерани війни.

17. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі:

1) від 0,5 % до 1 % до бази справляння збору:

2) від 0,5 % до 1 % мінімальної заробітної плати;

3) від 0,5 % до 1 % прожиткового мінімуму;

4) від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18. До вартості проживання при справлянні туристичного збору не включаються витрати на:

1) харчування чи побутові послуги;

2) оформлення закордонних паспортів;

3) обов'язкове страхування;

4) усі перераховані витрати.

19. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися:

1) юридичними особами або фізичними особами-підприємцями;

2) квартирно-посередницькими організаціями;

3) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів і гуртожитків;

4) усіма перерахованими суб'єктами.

20. Базовий податковий (звітний) період туристичного збору дорівнює:

1) календарному року;

2) календарному кварталу;

3) календарному місяцю;

4) календарному дню.