- •!!!!!!!!!! І того маємо те, що ми не маємо 10, 54, 58, 61, 62, 72, 75, 77, 84, 86 питань!!!!!!! Питання до іспиту з дисципліни «Місцеві фінанси»
- •Сутність передумови та особливості місцевих фінансів
- •Функції та роль місцевих фінансів
- •Становлення та розвиток місцевих фінансів
- •Складові системи місцевих фінансів
- •Місцеві фінансові інститути
- •Територіальна громада, як суб’єкт місцевих фінансів
- •Теоретичні засади, правове регулювання та розвиток місцевого самоврядування
- •Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- •Нормативно-правова база місцевого самоврядування
- •Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів
- •10. Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів
- •Європейська хартія про місцеве самоврядування (прийнята у жовтні 1985 р.)
- •Всесвітня декларація місцевого самоврядування (Вересень 1985 р.)
- •Європейська хартія про місцеве самоврядування
- •Місцеві фінансові ресурси
- •Регіональні програми соціально-економічного розвитку
- •Сутність, призначення та роль місцевих цільових фондів
- •17. Особливості формування та використання цільових фондів місцевого самоврядування
- •18. Резервні фонди місцевих органів влади Резервний фонд бюджету
- •19. Сутність, форми та особливості комунального кредиту
- •20. Порядок емісії та обігу облігацій місцевих позик
- •21. Сутність та види місцевих податків і зборів
- •22. Фіскальна роль та особливості справляння місцевих податків і зборів
- •23. Принципи, структура і склад бюджетної системи України
- •26. Роль місцевих бюджетів у системі місцевих і державних фінансів.
- •27. Самостійність місцевих бюджетів
- •28. Особливості формування та використання спеціального фонду місцевого бюджету
- •29. Особливості формування та використання загального фонду місцевого бюджету
- •30. Призначення поточного бюджету та бюджету розвитку на місцевому рівні
- •31. Сутність і класифікація доходів місцевих бюджетів.
- •32. Власні доходи місцевих бюджетів.
- •33. Закріплені доходи місцевих бюджетів.
- •34. Сутність і класифікація видатків місцевих бюджетів.
- •35. Розподіл видатків залежно від повноважень органів влади.
- •36. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •37. Умови передавання видатків між місцевими бюджетами.
- •38. Склад видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень.
- •39. Склад видатків місцевих бюджетів на виконання власних повноважень.
- •40. Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на освіту.
- •41.Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я
- •42.Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на соціальний захист та соціальне забезпечення
- •43.Сутність та форми міжбюджетних відносин
- •44.Сутність, класифікація та особливості здійснення міжбюджетних трансфертів
- •45.Порядок розрахунку обсягів дотацій вирівнювання місцевим бюджетам
- •46.Сутність і цілі, передумови та значення бюджетного регулювання
- •48.Сутність та особливості здійснення фінансового вирівнювання
- •49.Бюджетний процесс: основні поняття, етапи та учасники
- •Бюджетний процес на місцевому рівні
- •50.Порядок складання та прийняття місцевих бюджетів
- •Методи планування місцевих бюджетів
- •Особливості застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
- •Порядок виконання місцевих бюджетів за доходами
- •54. Особливості виконання місцевих бюджетів за видатками
- •55.Поняття та системи касового обслуговування місцевих бюджетів
- •56.Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів
- •57.Сутність та елементи управління місцевими фінансами
- •Система управління місцевими фінансами
- •58. Види та методи управління місцевими фінансами
- •59.Принципи і форми фінансового контролю на місцевому рівні
- •60.Методи фінансового контролю на місцевому рівні
- •61. Функції та повноваження органів місцевого самоврядування щодо місцевих фінансів
- •63. Функції та повноваження місцевих фінансових органів щодо місцевих фінансів
- •64. Функції та повноваження місцевих органів державної податкової служби щодо місцевих фінансів
- •65 . Функції та повноваження місцевих органів контрольно-ревізійної служби щодо місцевих фінансів
- •66. Сутність комунальної власності та особливості її формування в Україні
- •67. Об'єкти та суб'єкти права комунальної власності
- •68. Особливості організації та діяльності комунальних підприємств
- •69. Фінанси комунальних підприємств. Комунальні платежі
- •70. Місцеве господарство та його роль у формуванні місцевих бюджетів
- •74.Планування та калькулювання собівартості житлово-комунальних послуг
- •76. Теплове господарство.
- •81.Управління комунальними платежами
- •82. Бюджетний федералізм та бюд. Унітаризм
- •83. Особливості міс фінансів за кордоном
- •85. Система доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн
- •86. Місцеві цільові та позабюджетні фонди в зарубіжних країнах
- •87. Місцеве оподаткування в зарубіжних країнах
- •88. Муніципальний (комунальний) кредит
- •89. Бюджетне регулювання та фінансове вирівнювання в зарубіжних країнах.
- •90. Фінанси муніципальних підприємств в зарубіжних країнах
88. Муніципальний (комунальний) кредит
Муніципальний (комунальний) кредит — це система відносин між двома юридичними особами з поворотної, платної і строкової передачі фінансових ресурсів, одна з яких — орган місцевого самоврядування [19, с. 201]. Комунальний кредит має такі основні форми:
облігаційні позики;
безоблігаційні позики;
комунальний банківський кредит;
комерційний комунальний банківський кредит;
комунальний кредит державних банків;
взаємний комунальний кредит.
Більшість цих форм муніципального кредиту в Україні поширення не мали. Серед зазначених розвиваються лише кредит у формі комунальних облігаційних позик та комерційний банківський комунальний кредит.
Комунальний кредит як форма участі місцевих органів самоврядування у фінансово-кредитних відносинах має перспективи розвитку в Україні. Участь місцевих органів влади у кредитних відносинам поширена в більшості зарубіжних країн.
В деяких країнах — Данії, Фінляндії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Португалії, Швеції, Швейцарії — доступ органів місцевого самоврядування до ринку позичкового капіталу вільний і не обмежується державою. В інших країнах цей доступ можливий за умови дозволів держави (в Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Ірландії, Норвегії, Іспанії). У законодавстві практично всіх зарубіжних країн міститься вимога про спрямування запозичених фінансових ресурсів виключно на інвестиції. За рахунок позичок в європейських країнах формується, як правило, 10–15% доходів місцевих бюджетів. Найвищий показник у Сан-Марино, він становить 69%, у Нідерландах — 19, у Бельгії — 13, на Кіпрі — 12, у Чехії — 11, в Іспанії, Франції — 10% муніципальних доходів [19, с. 214].
У Росії найбільшого розвитку програми муніципальних боргових запозичень на фондовому ринку набрали в Москві і Санкт-Петербурзі. Основою такої програми в Москві є Концепція управління муніципальним боргом та використання позикових коштів у міському бюджеті [22, с. 81]. Цю стратегію реалізовано у вигляді цілісної інвестиційно-позикової системи, в рамках якої всі операції із залучення, обслуговування та погашення боргових зобов’язань міста здійснюються єдиним позичальником. Його функції щодо формування і контролю фінансових потоків виконує спеціалізований орган виконавчої влади — Комітет державних запозичень міста Москви. Для організації та забезпечення ефективного функціонування інфраструктури інвестиційно-позикової системи, а також вирішення технологічних завдань у рамках управління державним боргом міста створено спеціалізоване державне унітарне підприємство “Мосфинагентство”, яке не має на ринку власних інтересів і організаційно-правова форма якого дає змогу Уряду Москви здійснювати повний контроль за його діяльністю.
Згідно російського досвіду, муніципальні запозичення здійснюються для реалізації різних проектів: житлового будівництва, телефонізації міста, реалізація інфраструктурних проектів, будівництво комерційної нерухомості, кредитування місцевих підприємців. На особливу увагу заслуговує досвід випуску облігацій промислових позик. Так, Адміністрація Володимирської області в 1994 р. провела конкурс серед промислових підприємств на право використання більшої частини коштів від розміщення муніципальної позики. За рахунок цих коштів, переданих адміністрацією області, переможець — АК “Владимирский тракторный завод” — здійснив широку програму реструктуризації, модернізував виробництво тракторів і двигунів, освоїв складання тролейбусів. У результаті завод виконав свої зобов’язання, що дало змогу сплатити інвесторам обіцяний доход і погасити суму позики в призначений строк. Подібні промислові позики були здійснені адміністраціями Хабаровського краю, Тюменської, Ярославської, Рязанської областей, Чукотського автономного округу, м. Находки [22, с. 84].
Згідно чинного законодавства, органи місцевого самоврядування в Україні можуть випускати державні цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні витрат відповідних бюджетів та окремих проектів, а також із метою залучення інвесторів. Кошти від випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, позики та кредити, які органи місцевого самоврядування отримують у банківських установах, залучаються лише до фінансування відповідного місцевого бюджету з обов’язковим внесенням до нього витрат на обслуговування зазначених позик і кредитів [УП-655, пункт 4].
Система муніципального (комунального) кредиту має різні форми. Облігаційний муніципальний кредит передбачає емісію облігацій муніципальної позики органами місцевого самоврядування. Розрізняють три види муніципальних облігацій: бездохідні облігації, що гарантуються майном чи доходами органу місцевого самоврядування; доходні облігації, що випускаються для фінансування виробничих об’єктів, з доходів яких здійснюватиметься їх погашення; облігації змішаного типу, що не приносять доходу, але погашаються з доходів створених виробничих об’єктів.
Іншим видом муніципального кредиту є комунальний банківський кредит.