15. Сутність, призначення та роль місцевих цільових фондів

Місцеві ради мають право в рамках позабюджетного фонду створювати цільові фонди (приклад фонд охорони праці на Херсонщині), при цьому місцева рада (Рада) народних депутатів затверджує положення про фонд, у якому визначає сферу його діяльності, цілі і задачі, структуру і методи формування коштів.

Крім того, у цільові позабюджетні фонди можуть направлятися штрафи, встановлені місцевою радою для стягнення, як з фізичних, так і з юридичних осіб, наприклад за утворення смітників у не встановлених місцях; сміття на вулицях, площах; забруднення навколишнього середовища транспортом, незаконне знищення зелених насаджень, клумб; порушення правил торгівлі; порушення правил паркування машин, цивільного суспільного спокою, а також використання потужних освітлювальних приладів або потужної радіоапаратури в місцях проживання громадян (сюди ж входить плата за реєстрацію всіх об’єктів підприємницької діяльності).

Разом з тим у травні 1995 р. з позабюджетних коштів виключена плата за оренду землі. Цим же рішенням дозволене використання бюджетних коштів для поповнення позабюджетних фондів.

Цільові фонди в фінансовій системі України створені в відповідності з Законом України "Про основи бюджетного влаштування і бюджетного процесу в Україні. Головна причина їхнього створення - необхідність виділення надзвичайно важливих для суспільства видатків і забезпечення їх самостійними джерелами прибутку.

Аналіз напрямків і результатів діяльності цільових фондів є актуальною задачею. Її значення в нинішній час суттєве в зв'язку з дефіцитом бюджету країни і необхідністю цілеспрямованого рішення соціальних проблем, що фінансуються за рахунок цих фондів.

Оскільки платниками внесків в цільові фонди є юридичні і фізичні (підприємці) особи, тобто споживачі соціальних гарантій, то питання сплати та розподілу грошових коштів фондів стосуються всіх громадян України, і тому виявляється їхня зацікавленість в оптимальному функціонуванні системи цільових фондів.

Політика цільових фондів не може бути абсолютно незалежною до податково-бюджетних (фіскальних) заходів. Вагання державного бюджету від його дефіциту до утворення надлишків і назад на довгострокових тимчасових інтервалах впливають на обсяг виробництва, зайнятість населення, рівень прибутків, а, отже, на поповнювання цільових фондів.

17. Особливості формування та використання цільових фондів місцевого самоврядування

Проведення ДРФП передбачає застосування відповідної системи бюджетного регулювання, збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи (по вертикалі і по горизонталі) з урахуванням рівнів забезпечення територій країни об’єктами соціальної інфраструктури та застосування фінансових нормативів забезпеченості потреб населення. Важливим щодо цього є створення й використання загальнодержавних, регіональних і місцевих цільових фондів для вирівнювання доходів територій наданням відповідних дотацій, субсидій і субвенцій. Бюджетні та майнові права, що надані адміністративно-територіальним одиницям різного рівня, дають їм можливість розробляти, затверджувати й виконувати свої бюджети, розпоряджатися підпорядкованими підприємствами й отримувати від них доходи. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних і регулюючих джерел доходів. Термін «власні (закріплені) доходи» означає, що ці кошти належать суб’єкту бюджетного права або повністю, або у твердо фіксованій частці і надходять до місцевого бюджету, обминаючи бюджети вищого рівня. Основу власних доходів становлять місцеві податки і збори, відрахування від державних податків. У такий спосіб здійснюється бюджетне регулювання, тобто система відрахувань із вищих бюджетів нижчим, з метою узгодження доходів з витратами. Регулюючі доходи охоплюють всю сукупність грошових коштів, що передаються з державного бюджету на місця: проценти відрахувань від державних податків, дотації, субвенції, кошти, отримані з держбюджету (або вищих бюджетів) за взаєморозрахунками. Власні доходи місцевих бюджетів формуються за допомогою місцевих податків і зборів. Усі чинні місцеві податки і збори мож¬на класифікувати за двома ознаками: за механізмом дії та за ознакою податкової ініціативи.