1 Анго́рська коза

Анго́рська коза — найкраща вовнова порода кіз.

Назву дістала від турецької провінції Ангори (Анкара), хоч батьківщиною А. к. вважаються зх. райони Туркменії.

А. к поширена переважно в США, Туреччині і Південно-Африканському Союзі.

Вовна А. к. однорідна, 44—46 якості, біла, відзначається сильним блиском, міцністю і пружністю.

Використовується для виготовлення плюшу, оксамиту, трикотажу, килимів, штучного хутра.

Настриг вовни від дорослих кіз З — 5 кг, від козлів 4—6 кг.

Вихід чистого волокна 75— 80%.

Довжина вовни від 18—25 до 35 см.

У вовні ангорської кози є невелика кількість короткої ості, що трохи знижує її якість.

Вага кіз 32—35 кг, козлів 50—55 кг.

А. к. вимагають кращої годівлі і мають менш міцну конституцію порівняно з ін. породами кіз, які поширені в СРСР.

Невеликі стада А. к. розводять в республіках Середньої Азії. В південних районах А. к. використовують для поліпшення шерстних якостей місцевих кіз.

2.Зааніенская.

Вона була виведена в Швейцарії. За хороших умов розведення ця велика і скоростигла порода відрізняється високою плодючістю, міцним здоров'ям та довголіттям. Кози заанненской породи білої масті, з короткою шерстю, безрогі.

Відрізняється порода міцним статурою. Вим'я велике, розвинене, грушоподібної форми, з двома великими сосками. Вдача (темперамент) спокійний, лагідний. Середня молочна продуктивність в хороших умовах розведення досягає 1000 кг на рік.

ПОРОДИ КРОЛІВ

1 Сірий велетень

Сірий велетень — порода м'ясо-шкуркового напряму, виведена колективом робітників AT "Петрівське" Полтавської області під керівництвом талановитого зоотехніка О. Й. Каплевського, а також у колгоспах України і Московської області.

Виведена в результаті відтворювального схрещування місцевих кролів із завезеними кролями породи фландр при застосуванні спрямованого на закріплення селекційних ознак (великої ваги, міцної конституції) добору і підбору. Порода затверджена в 1952 р. і найбільш розповсюджена в господарствах України. Чисельність маточного поголів'я становить близько 145 тис. або 45% від усіх порід.

Середня жива маса кролів — 4,9 кг (від 4,4 до 7,3 кг). Довжина тіла дорослих тварин — 59—66 см, обхват грудей — 35—40 см, середня плодючість — 7—8 кроленят в окролі.

Забарвлення волосяного покриву чотирьох різновидностей: сіро-заяче, темно-сіре, залізно-сіре і чорне. При роздуванні хутра у розетці чітко видно п'ять зон. Біля кореня волос блакитний, потім жовтуватий, вище — темно-рудий, далі — світлий з жовтуватим відтінком і у верхній зоні — чорний. Живіт і нижня частина хвоста вкриті білим з блакитним відтінком підшерстям.

Для кролів цієї породи характерна міцна будова тіла (іноді грубувата) і добре розвинений, масивний кістяк. Голова велика, у самців більш округла, у самок витягнута, вуха широкі й довгі, розходяться вгорі. На підгрудді у самок є шкірна складка. Груди широкі й глибокі, з невеликим підгруддям, спина видовжена, пряма і широка, широкий і округлий круп; ноги товсті, міцні й прямі.

2 Білий велетень

Порода м'ясо-шкуркового напряму, виведена у XIX ст. в Бельгії та Німеччині тривалою селекцією кролів-альбіносів з ознаками м'ясності, ніжної конституції і підвищеної скороспілості з породи фландр. До нас завезені в 1927—1928 pp. з Німеччини. Для поліпшення породи застосовувалося прилиття крові шиншили і сірого велетня з наступною селекцією за міцною конституцією, широкогрудістю, плодючістю, життєвістю.

Кролі породи білий велетень придатні для розведення в усіх зонах нашої країни. Чисельність маточного поголів'я — близько 60—70 тис.

Середня жива маса дорослих тварин — 5,1 кг (від 4,3 до 7,6 кг), довжина тулуба — 55—65 см, обхват грудей — 36—38 см.

Шкурки кролів великі, з досить вирівняним білого кольору хутром підвищеної густоти (20 тис. волосків на 100 мм2), на один остьовий волос припадає 22 пухових. Використовують шкурки в натуральному вигляді або для імітації хутра цінних хутрових звірів.

Кролі характеризуються міцною, ніжною щільною конституцією (вузькотілий тип), з тонким міцним кістяком і довгим тулубом. Голова велика, але легка, продовгувата, з довгими прямостоячими вухами. Спина довга, рівна, широка, груди глибокі, але часто недостатньої ширини з невеликим підгрудком, трапляється перехват за лопатками. Крижово-поперекова частина довга, часто недостатньо широка, круп широкий і округлий, ноги прямі, високі, широко розставлені, міцні, але не грубі. Середня плодючість самок становить близько 8 кроленят