4 Асканыйська тонкорунна

Розводять асканійських тонкорунних овець

На півдні України у Херсонскій,Миколаевскій, Запоріжзьких,Дніпропетровських областей

Виведена академіком Івановим з допомогою ретельного добору тварин,індивідувального і лінійного підбору та схрещування місцевих Мериносів з таранами.

Основним методом розведення при відновленні породи стало починальне схрещування.

Довжина вовни у маток 8-9 см, баранів 10-12см.

Асканійська порода овець достатньо плодюча,від 100 маток одержують 125-130 ягнят,в Кращих господарств до 160 і більше.

5 Гірська карпатська

Це місцеві грубововняні вівці вовново-молочно-мясного напрямку.Тварини дрібні,добре пристосовані до вологого клімату Карпат,до пасовищ на крутих схилах гір і відгінного утримання влітку на полонинах.Для поліпшення породи проводили схрещування гірсько-карпатських овець з Цигайськими баранами.

Жива маса баранів 45-55 кг,вівцематок 28-35кг.Середньорічний настриг вовни від баранів 2-3кг,вівце маток 1,5-2кг.Плодючість 130 ягнят на 100вівце маток,після відлучення ягнят одержують 30-40кг молока.

Гірсько-карпатських овець розводять у Закарпатській,Івано-Франковській,Львівській області.

Кращі поголів’я гірсько-карпатських овець на племзаводі колгоспу «Нове життя» Верховинського р-ну,Івановської області на племінних фермах колгоспів «Перемога» Стрийського району Львівської області.

6. Романівська порода

Грубошерста шерстно-м'ясна порода. Виведена в селянських господарствах на території Тутаєвському району (колишній Романово-Борисоглібський повіт) Ярославської області. Створення її належить до кінця XVII століття і перший літературний джерело, в якому повідомляється про цю породу, датований 1802 роком. Вівці романівської породи характеризуються дуже цінними біологічними та продуктивними якостями. Вони дають найкращі у світі шубні овчини. Їх високу якості обумовлюється особливостями вовняного покриву овець: кількісним співвідношенням пухових і остьових волокон, їх довжиною, товщиною і забарвленням. На відміну від інших грубошерстних порід шерсть романівських овець складається з пуху і ості. У романівських овчина високої якості на кожне остевой волокно доводиться 5-7 волокон пуху. Таке співвідношення чорної ості і світлого пуху створює красивий блакитний відтінок вовни в розкритому руно. При народженні шерсть у ягнят чорна, білі відмітини є зазвичай на голові, кінцівках і хвості, але з 2-4 тижневого віку починає інтенсивно рости світло-сірий пух і до 3-4 місячного віку шерсть на ягнята набуває характерного для дорослих овець сірий (сталевий ) колір. Ягнят перший раз стрижуть у віці 5-6 місяців. Пояркова шерсть високо цінується. Дорослих романівських овець стрижуть 3 рази на рік (приблизно в березні, червні і жовтні), що зумовлено сезонною линянням, при запізнюванні зі стрижкою відбувається втрата вовни. Настриг вовни з баранів становить 2,5-3,0 кг, з маток - 1,5-1,8 кг. Вовна використовується в основному в валяльно виробництві. Вівці романівської породи характеризуються неперевершеним природним багатоплідністю. При нормальних умовах годівлі та утримання кожні 100 маток дають за одне ягнения 250-270 ягнят. На великому поголів'я встановлено, що по одному ягняті приносять 6-8% маток, по два - 38-40, по три - 44-46, по чотири і більше - 8-10%. Основні райони розведення романівських овець - Ярославська, Вологодська, Костромська і Іванівська області. Найбільш цінне племінне поголів'я зосереджено в племрассадніках: «Авангард», «Бурмасово», «Вперед», «Заріччя», «Червоний Перекоп» Углицького району, «Колос», «Червоний Прикордонник», «Перемога» Тутаєвському району Ярославської області, «Папановскій »палехской району Івановської області.

ПОРОДИ КУРЕЙ