- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
Елементи заголовкового комплексу- найважливіша частина композиційної моделі газети. Завдяки ним читач «впізнає» конкретне видання, орієнтується в межах одного номера.
Елементи заголовкового комплексу:(рідко використовуються всі разом)
1. Тема
2. Рубрика - стійке найменування теми, яка із заданою мережевим графіком періодичністю з'являється на сторінках видання.
3. Надзаголовок - разова рубрика, яка передає додатковий акцент конкретного матеріалу, вказуючи на його узагальнену спрямованість (релігія і ми)
4. Шапка - вираз нерідко лозунгово характеру над добіркою матеріалів однієї тематики (день міста)
5. підзаголовок
6. Лід (лідерабзац) - перший абзац матеріалу, який найчастіше підсумовує, узагальнює зміст усього тексту.
Зрозуміло, далеко не завжди необхідно їх одночасне використання. Для замітки, невеликої кореспонденції цілком достатньо лише заголовка або заголовка і рубрики. Але середні і великі за обсягом матеріали все ж потребують більш детального подання.
Заголовний комплекс, що складається з декількох елементів, дозволяє знайти більш цікаву форму подачі публікації.
Для сучасного дизайну характерне така будову заголовочного комплексу як - заголовок - підзаголовок - лід або рубрика - заголовок - (підзаголовок) - лід.
У деяких виданнях рубрика останнім часом дещо здає свої позиції, поступаючись місцем надзаголовку або підзаголовку. Хоча традиційно рубрика - постійний елемент заголовного комплексу. Рубрика зазвичай представляє якийсь розділ газети (зараз така рубрика часто трансформується в генеральну рубрику полоси), тему, яка висвітлюється редакцією певний період часу, жанр публікації.
Рубрика у незмінному вигляді (і в цьому її основна відмінність від інших елементів заголовного комплексу!) Може існувати на газетних сторінках досить довго. Частота її появи, як і постійне графічне рішення, визначаються моделлю газети. У газеті, звичайно, можуть бути і так звані «разові» рубрики, але графічно вони оформляються зазвичай так само, як і постійні.
Заголовок може відображати різні властивості інформації.
1. Предмет розмови, тема (дитина дитини).
2. Авторські або редакційні оцінки (ціни ростуть, а рівень життя все нижче)
3. Час та / або місце дії
4. Жанр - частіше за все, в рубриці (дорожні замітки)
5. Герой публікації, його репліки
6. Адресат (вам, студенти)
7. Ідея («корупції поставлений унікальний діагноз. Вона є», «Тупик»)
Найчастіше - кілька значень.
Вимога до заголовків:
1. Заголовок повинен бути пов'язаний з текстом; відображати його головну думку;
2. Заголовок повинен бути цікавим, не банальним;
3. При виборі заголовка журналіст повинен думати про те навіщо він пише і для кого;
4. Ідеальний заголовок складається (не перевищує) з 30 знаків (символів), вважаючи пропуски і розділові знаки, однак довгі заголовки мають місце бути;
5. Заголовок не повинен бути оманливим.
З.К - це перший елемент архітектоніки твору.(шкляр)
Заголовок певною мірою може бути мірилом літературного вміння, таланту, культури . Він надзвичайно важливий для читача, оскільки для дуже значної частини чиитачів(80%) читання газети обмежується читанням заголовків, підзаголовків, а також для того, щоб матеріал потрапив на газетну полосу.(здоровега)
Типи заголовків – інформаційні, спонукально-наказові, проблемні, констатуючо-описові, рекламно-інтригуючі. До заголовкового комплексу входять: заголовок, вріз, підзаголовок, лід.