- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
42. Образ автора і авторське «я».
Образ автора- не звичайний "образ", "характер" у творі, він так само не тотожний особистості журналіста, хоча в окремих випадках наближено відображає особливості цієї особистості. Якщо в художній літературі образ автора - все-таки образ зображений, тобто образ, який має автора (письменника), то в журналістиці ми маємо справу не з образом оповідача, а безпосередньо з автором. Іншими словами, маємо справу з автором-людиною, яка не ставить собі за мету створення власного образу. В цьому принципова різниця і унікальність образу автора в журналістиці. Авторське самовираження має кілька шляхів: або "риска в риску", або об'ємно і опукло. Проте співвідношення образу автора з реальною особистістю не завжди прямолінійно, адекватно проявляється у творі.
Образ автора - не самоціль у творі. Журналіст у силу своєї місії творчості не прагне до цього. Текстові і нетекстові показники особливості, в цілому випливають із ситуаційної ролі автора, його контактів з матеріалом і читачем. Образ автора має формуючі ознаки і в одній публікації і в серії, і в індивідуальній, і в суспільній свідомості читача.
Характер образу автора в журналістиці має першочергове значення при вивченні індивідуального стилю. Але треба мати на увазі і такий аспект авторської поведінки, як його ставлення до предмету відображення і його "власна" участь в оповіданні. Типологічні варіанти характеру "образу автора" засвідчують: автор поза подіями, або автор - безпосередній учасник цих подій, або автор, який "перевтілився" в героя. Отже, образ автора можна трактувати як образ, що об'єднав всі прямі й дотичні прояви у творі особистості журналіста, його індивідуального стилю, ставлення до героїв та подій. Ступінь повноти образу автора та його прояву в тексті різний: якщо твір автобіографічний, у ньому він фіксується з максимальною виразністю і повнотою.
Зрозуміло, образ автора тісно пов'язаний з емоційно-виразним способом втілення теми і знаходиться в прямій залежності від мови та стилю твору, тобто "емоційним підтекстом".
Не слід забувати, що журналістика, публіцистика "тримається" на самому характері автора. Не менш важливо для нього знайти правильне співвідношення того, що називається "поглядом з середини" (він не повинен бути в ролі стороннього спостерігача чи регістратора і разом із тим, повинен залишатися громадянином своєї країни). Тоді створений ним же самим образ авторе буде
цілісним і привабливим.
Авторське «Я» - це вияв ставлення автора до відтворюваних ним фактів, явищ, подій; журналістська позиція, що випливає з авторських відчуттів і роздумів. Яскравість, переконливість журналістського виступу залежить від ЗМІСТОВНОСТІ та ВИРАЗНОСТІ життєвого матеріалу, АКТУЛЬНОСТІ теми й журналістської МАЙСТЕРНОСТІ. Ця майстерність включає також прийоми мовно-стилістичного оформлення матеріалу, серед яких чимала роль належить авторському «я» - способу виявлення журналістом своє причетності до відтворюваних подій. Така манера надає вткладові оригінальної тональності, переконливості, щирості.
Нерідко думки і почуття автора ніби передаються ліричному герою. Оскільки ліричні твори пишуться часто від першої особи, часто ототожнюють поняття ліричний герой і автор. Автобіографізм в журналістиці включає
- автобіографізм автора
- автобіографізм героя
Публіцистика – творення людського розуму, його сили і спрямованості. За кожним твором стоїть людина, автор-творець. І сам, автор має бути особистістю. Читач не байдужий до персони самого автора: хто він і звідки родом, як прийшов у журналістику, який у нього характер, де живе і як працює. Читача захоплює не тільки відточена майстерність, широкий діапазон і сміливість в роробці тем, а й сама особа журналіста. Відомо, що творча особистість складається із багатьох компонентів – інтелект, темпарамент, характер, емоції, почуття, які складають систему людського «я».