57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)

Реклама– це процес інформування населення про товар, ознайомлення з ним, переконання в необхідності його покупки. Також це комплекс засобів нецінового стимулювання збуту продукції і формування попиту на неї.

Так, відповідно до статті 1 Закону „Про рекламу"(1996), реклама - це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.

Що таке інформація і чи має реклама статус інформації? Згідно з Законом України "Про інформацію", інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Інформація не може бути об’єктом авторського та суміжних прав, а реклама, навпаки – є. Зокрема, заборонено імітувати (копіювати або наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції.

Інша характеристика поняття „реклама" - це її обов’язкова направленість на невизначене коло осіб. Це коло може бути у соціальному розрізі (діти, школярі, жінки, чоловіки тощо).

Однією з вимог Закону "Про рекламу" є заборона телерадіопрацівникам займатися рекламою під виглядом інформації. Таким чином, реклама є спеціальною інформацією, яка має особливий статус і не співвідноситься як окреме і загальне з інформацією, передбаченою Законом України "Про інформацію".

Підхід щодо відмежування реклами від загального поняття інформації є виправданим. Це пов’язано із специфікою рекламної діяльності, яка направлена на отримання прибутку, і тому повинна визнаватися такою, що належить до сфери майнових і пов’язаних з ними правовідносин. Дія Закону "Про рекламу" не поширюється на правовідносини, пов’язані з інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і громадських організацій та/або призначена для їх підтримки. Особливий статус має і соціальна рекламна інформація - це інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яка не має комерційного характеру. В такій інформації не повинні згадуватись конкретна продукція та її виробники.

Рекламна діяльність полягає у донесенні до споживача спеціальної інформації про предмет реклами. Основними принципами рекламної діяльності є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди.

58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика

     Журналістське розслідування (ЖР) – це аналітичний жанр, який має на меті викриття таємних пружин гострих суспільних (соціальних, економічних, екологічних тощо) проблем, що ретельно приховують впливовими колами. Факти, елементи досліджень, документи, судження та інш – складові концепції журналістського твору. За формою ЖР – складний синтетичний жанр, що поєднує елементи усіх інших жанрів. Головний принцип ЖР – гласність, створення громадської думки з приводу проблеми з метою не допустити її повторення. Використовує увесь арсенал літературно-публіцистичних прийомів і засобів.

      (Глушко О.К. - скорочено)

  Зарубіжні теоретики або взагалі не виділяють ЖР як жанр, вважаючи його методом, або ж відносять його до інформаційних жанрів. На пострадянських теренах ЖР частіше за все відносіть до аналітичних жанрів, та визнають що ЖР – найскладніша форма журналізму – елітна журналістика.

      У будь-якому ЖР зазвичай є три сторони – потерпілі, винуватці і свідки. Ж-ст має поспілкуватися з кожною стороною, перед тим,  як робити висновки. Але знову ж таки – журналіст не повинен виносити вирок і висувати звинувачення – пошуком злочинців займаються інші органи. Завдання розслідувальної журналістки – не просто привернути увагу до проблеми, а знайти приховані причини її виникнення.

      Займатися розслідувальною журналісткою доволі небезпечно. Викриваючи незаконні дії впливових структур журналіст часто наражає своє видання на економічні санкції, а себе на судові засідання і навіть смерть. За роки незалежності в Україні загинуло близько 50-ти журналістів. Що ж до суду – то тут надзвичайно важливим є забезпечення себе документами, свідками, перевіреними не менш ніж у 3-х джерелах фактами, які можуть підтвердити у суді кожне висловлене у публікації слово.

Інша інформація

Термін «журналістське розслідування» застосовується як для визначення методу роботи, так і для визначення окремого журналістського жанру. Разом з тим, єдиного та загальноприйнятного визначення журналістського розслідування не існує.Дехто дотримується точки зору, що розслідувальна журналістика є грунтовним та викривальним висвітленням в інтересах суспільства. Є також думка, що журналістське розслідування – це статті, написані про кримінал, корупцію, зловживання владою, судові засідання.Проте більшість журналістів, які прагнуть визначити журналістське розслідування, називають наступні три характеристики. Матеріал можна назвати розслідуванням, якщо він:

• Грунтується на власній оригінальній роботі журналіста, а не інших людей;

• Оприлюднює факти, які намагаються приховати від громадськості, і йдеться про порушення саме її прав;

• Вказує на проблеми, які є істотними для суспільства; при цьому узагальнюючи отриману інформацію, а не обмежуючись висвітленням окремого інциденту.

 Кожна з цих трьох характеристик є обов’язковою ознакою розслідування. Адже якщо матеріал викриває дії, наприклад, корупціонерів, але грунтується він на переказі інших розслідувачів, таких як представникиправоохоронних структур, то такий матеріал розслідуванням не буде. Так само, не віднесемо до цього жанру матеріал, у якому автор робить власні, нові для громадськості висновки з приводу вивчених ним суспільних проблем, якщо не має тих осіб чи організацій, які прагнуть перешкодити публікації. У цьому випадку найчастіше говорять про журналістське дослідження, а не розслідування. Наприклад, «Чоловіки України гладшають» ( якщо журналіст на основі роботи з документами та фахівцями приходить до висновку, що середня вага чоловіків-українців зараз більша, ніж була 10-20 років тому) або «Чому в Україні яблука дорожчі від заморських бананів» (про зростання ціни на вітчизняні фрукти-овочі).Не буде розслідуванням і матеріал на нецікаву для громадськості тему, хоча б він і відповідав іншим двом ознакам розслідування. Наприклад, про азартного пенсіонера, який регулярно грає у гральні автомати. Він може приховувати свою звичку, але її викриття, крім того, що це стане втручанням у особисте життя людини, не буде цікавим громадськості, чиї права не порушуються. Розслідування вважається інформаційним жанром, якщо брати за основу західний поділ жанрів на інформаційні та публіцистичні. У вітчизняній класифікації цей жанр відноситься до групи аналітичних. Його провідне завдання – дати максимально об’єктивне роз’яснення події чи явища. Як текст, розслідування може подаватись серією публікацій, і об’єднує в собі елементи інтерв’ю, портрету, репортажу, хроніки, аналізу, синтезу.  Журналістське розслідуванняє не „дешевою розвагою”, потребує значних витрат, тому для його виконання потрібна від ЗМІ не лише  моральна підтримка, але й фінансова. Будемо відверті, не всі ЗМІ можуть собі це дозволити. Якщо так розібратися, то людина, яка береться за журналіське розслідування є вчомусь героїчною, оскільки всі ми неоднарозово чули про факти побиття журналістів, які саме займались підготовкою розслідувального матеріалу або ж випустила перші публікації запланованої серії. Журналіст для себе повинен чітко розуміти, якого результату він хоче досягти і чи буде взагалі той результат. А то у нас на Україні виходить, що провів собі журналіст те розслідування, написав матеріал, його опублікували, а владі по цимбалах. Реакція, як в рекламі, „зіроф пойнт зіров”. Вона на це розслідування не реагує. Тоді який сенс його взагалі проводити ? Перспективи  розслідувальної журналістики на данному етапі таки є, але подальший розвиток залежить від ряду факторів, зокрема самого журналіста, ЗМІ, де він працює, політичної ситуації в країні (хто при владі).  Як би не банально не звучало, час покаже.