17. Ознаки маси.

Різун: «Маса не має чіткої структури, а люди, які до неї входять, мають тенденцію вести себе відносно однаковим чином.

Не можна зреалізувати свої право на щастя, коли всі нещасні; не можна себе почувати вільним, коли всі раби; не можна радіти, коли всі плачуть. Усі ми розумні й сміливі щодо вираження своїх почуттів тільки у масі таких же сміливців, тільки на фоні існуючого піднесення відповідних емоцій та відповідних станів.

У масі спрацьовує природний психологічний механізм масифікації, який закладено в нас і суть якого полягає в необхідності ідентифікації себе з іншими для нормального існування в соціумі.

Загальні найважливіші ознаки маси:

1)аморфність, яка йде від нездатності до самостійного, системного, організованого (на відміну від груп) утворення у порівнянні з структурованістю і організованістю кожного, хто складає масу, коли він існує окремо. Це створює враження, що маса є статична, нерухлива і вичікує зовнішнього впливу для підтримки існування з боків вожаків, ЗМК тощо;

2)стохатичність, ймовірність, а значить відкритість, розмитість меж, невизначеність щодо складу і якісних характеристик;

3)ситуативність, тимчасовість;

4)гетерогенність, неоднорідність;

5)нестабільність через внутрішню рухливість і динамічність під впливом зовнішніх чинників;

6)бездіяльність, з позиції теорія діяльності, де соціальні об’єкти розглядаються як діяльні, цілеспрямовані істоти, що планують свою активність. Маса існує на рівні поведінкових актів, що є малоусвідомюваною, або й й несвідомою, активністю соціального суб’єкта;

7)приреченість.»

Трохи Лебона: «Черты индивида в толпе (в толпе – это варвар, т.е. существо инстинктивное):

"Индивид в толпе приобретает благодаря только численности, сознание непреодолимой силы, и это сознание дозволяет ему поддаваться таким инстинктам, которым он никогда не дает волю, когда бывает один. В толпе же он менее склонен обуздывать эти инстинкты, потому что толпа анонимна и не несет на себе ответственности".

"В толпе всякое чувство, всякое действие заразительно, и при том в такой степени, что индивид очень легко приносит в жертву свои личные интересы интересу коллективному".»

18. Зібрана публіка

Зібрана публіка, як, зрештою, й натовп, може бути об’єктом впливу ЗМК (збір біля радіоприймача, телевізора, у кінотеатрі і т. д.). Вона, як і натовп в окремих випадках, може виводитися засобами масової інформації на вулиці, мітинги, збори. Після зовнішнього, фізичного об’єднання в одному приміщенні під дією впливу на всіх одних і тих самих стимулів, наприклад ЗМІ, серед публіки, вважає Д. В. Ольшанський, утворюються певні подібні або загальні реакції, переживання або стійкі орієнтації. Ця публіка швидко усвідомлює свої настрої, що підсилює враження. До зібраної публіки входять люди, які не тільки мають подібні емоційні переживання, а й просто цікавляться одним і тим самим предметом. Це породжує певний раціональний компонент, що нівелює надмірні емоції. Окрім загальних емоцій, зібрана публіка відзначається подібністю установок, орієнтацій і готовністю до певного типу дій.

За визначенням Я. Щепанського, “зібрана публіка — це гуртування певної кількості людей, які відчувають подібне очікування певних переживань або цікавляться одним і тим же предметом. Ця загальна зацікавленість і поляризація установок навколо одного й того самого предмета або однієї й тієї самої події — основа її відокремлення. Наступною рисою є готовність реагувати певним чином. Ця подібність установок, орієнтацій і готовність діяти — основа об’єднання публіки ” публіка лише готова до дії.