- •1. Визначення масової комунікації
- •2. Професіональна масова комунікація.
- •4. Поняття про масову свідомість.
- •5.Міжнародна й вітчизняна наукова думка про масову комунікацію.
- •6. Глобальний розвиток систем масової комунікації
- •7. Конгломерація та концентрація як види трансформації систем масової комунікації.
- •8. Розвиток світової медіаіндустрії і виникнення медіаімперій в умовах глобалізації.
- •9. Роль держави в розвитку масовокомунікаційних процесів.
- •11. Комунікаційна мета та соціальна ситуація як чинники спілкування.
- •12. Роль смислу в організації процесу масового спілкування.
- •13. Визначення терміну маса
- •14. Психологічний механізм масифікації
- •15. Етапи формування маси.
- •16. Маси і соціальні групи. Види мас.
- •17. Ознаки маси.
- •18. Зібрана публіка
- •19. Роль настроїв у формуванні маси.
- •20. Суспільна (громадська) думка як форма масової свідомості.
- •21. Комуніканти як фактор масового спілкування.
- •22.Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •23.Масовий вплив та його різновиди
- •24. Маніпуляційний вплив.
- •25 . Концептуальні засади масого впливу.
- •26. Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •27. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •28. Ознаки технологій масового впливу в рамках концепту “четверта влада”.
- •29) Історія науки про масову комунікацію
- •30) Теорії масової комунікації.
- •31. Моделі масової комунікації
- •32. Напрями і методи досліджень масової комунікації
6. Глобальний розвиток систем масової комунікації
Глобаліза́ція — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.
Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн
Антиглобалісти звинувачують глобалізацію в тому, що вона збільшила нерівність і деградацію навколишнього середовища.
Глобалізація, зумовлена доцентровими тенденціями світових інтеграційних процесів, покликана консолідувати планетарне співтовариство на грунті єдиного в глобальному масштабі економічного простору. Державні структури з часом почнуть розчинятися, їх військово-політичні потенції — сомоанулюватися, міждержавні кордони — руйнуватися. Глобальна комунікація у вигляді супутникового телебачення та Інтернету кардинально змінює зміст географічних понять у контексті адміністративно-територіального устрою та міждержавних кордонів.
У культурно-духовній сфері світ перетворюється на "глобальне село", в якому формується глобальна спільнота, глобальна громадська думка, що завдяки посередництву і підсиленню засобами масової комунікації все більше починає впливати на дії урядів і міжнародних інституцій.
Американський дослідник Дж. Най визначає глобалізацію досить стисло, як "зростання світових мереж взаємозалежності".
У 30-ті роки XX ст. процес глобалізації почав набирати обертів. Успіхи капіталізму пов'язуються з теорією Дж. Кейнса, яка робила ставку на здатність держави регулювати економічні і соціальні процеси в країнах світу.
Друге відродження глобалізації відбулося наприкінці 70-х років XX ст на основі кардинальних змін в інформатиці, телекомунікаціях і дигіталізації, які сприяли економічному зростанню. Капітал почав виходити з під контролю національних урядів, а транснаціональні корпорації (ТНК) і транснаціональні банки (ТНБ) з легкістю почали перетинати кордони і нав'язувати свою волю населенню малорозвинених країн.
Загалом науково-технічний прогрес, особливо в галузі комунікацій, постійно сприяє зростанню глобалізації, взаємозалежності світу, створює підґрунтя для формування єдиної світової системи економічних, політичних, соціокультурних зв'язків. Останнім часом ці процеси інтенсифікувалися внаслідок бурхливого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
7. Конгломерація та концентрація як види трансформації систем масової комунікації.
Види трансформації систем масової комунікації. Створення потужних комунікаційних медіа-систем, або глобальних систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації систем масової комуніка-ції як видів трансформації.
Під концентрацією систем масової комунікації слід розуміти тенденцію, пов’язану з посиленням присутності однієї або кількох компаній на кожному з ринків унаслідок її/їх злиття (інтеграції) з іншими компаніями цієї ж сфе-ри індустрії при збереженні провідної ролі однієї з компаній, що часом при-зводить і до зникнення конкурентів взагалі.
Прикладами концентрації в індустрії масової комунікації наприкінці 80-х — на початку 90-х років можуть стати такі відомі альянси в секторі медіа, як кооперація між Р. Максвеллом і С. Берлусконі у виробництві програм теле-візійних новин; договір між Р. Мердоком і Р. Максвеллом щодо співпраці мердоківського супутника Sky Television і компанії кабельного телебачення Максвелла The Maxwell Cable Television Company.
Виділяють дві форми концентрації систем масової комунікації — верти-кальну й горизонтальну. Вертикальна — це така концентрація, внаслідок якої одна фірма поглинає інші, які перебувають в одному ланцюгу виробни-чого процесу певного медіуму.
Прикладом вертикальної концентрації може бути голлівудська компанія з виробництва фільмів МСА, яка придбала Cineplex-Odeon, головну компанію, яка займалася дистрибуцією фільмів. МСА, таким чином, забезпечила собі поширення своєї продукції й покращила контроль не тільки на ринку вироб-ництва, але й збуту.
Іншим прикладом може бути “New York Times”, яка придбала в Квебеку (Канада) паперову фабрику, чим створила для себе переваги у постачанні па-перу.
Горизонтальна концентрація — процес, внаслідок якого фірма з однієї сфери медіа-індустрії (скажімо, газетно-журнальне видавництво) купує ком-панію з іншої сфери мас-медіа (наприклад, телестанцію). Так, News Corpora-tion, що належить Мердоку, придбала Twentieth Century Fox. General Electric, яка спеціалізується в галузі електротехніки, купила американську радіокор-порацію РСА.
Конгломерація — це процес, внаслідок якого компанії комунікаційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, збе-рігаючи при цьому свої риси й властивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерати змен-шують фінансові ризики й отримують великі прибутки та мають успіх шля-хом диверсифікації — форми такої концентрації капіталу в умовах науко-во-технічної революції, коли компанія проникає у нові для себе сфери й галузі, розширює асортимент товарів і поступово перетворюється на бага-тогалузеві комплекси.
Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то виникають транснаціональні мультимедіа-конгломерати. Прикладом може бути при-дбання японською фірмою в галузі електроніки Sony половини голлівудівсь-ких кінокомпаній. У результаті процесу транснаціоналізації виникають транснаціональні медіа-імперії. До таких імперій можна віднести Time Warner, Sony, Matsushita, Walt Disney і т. д.
Транснаціональні медіа-корпорації містять у собі величезну сконцентро-вану економічну владу. “Тому надзвичайно важливим є, в яких руках зосере-джена влада. Це означає, що необхідне вивчення постатей медіа-магнатів (виділення наше.— В. Р.) і їхніх стратегій — адже саме вони уособлюють, акумулюють сконцентровану економічну силу, що, як показує практика, трансформується і в силу політичну, ідеологічну, впливаючи на життя сус-пільства та індивідуумів не тільки однієї країни, а й цілих регіонів” (Зерне-цька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999. С. 63—64).