- •1. Визначення масової комунікації
- •2. Професіональна масова комунікація.
- •4. Поняття про масову свідомість.
- •5.Міжнародна й вітчизняна наукова думка про масову комунікацію.
- •6. Глобальний розвиток систем масової комунікації
- •7. Конгломерація та концентрація як види трансформації систем масової комунікації.
- •8. Розвиток світової медіаіндустрії і виникнення медіаімперій в умовах глобалізації.
- •9. Роль держави в розвитку масовокомунікаційних процесів.
- •11. Комунікаційна мета та соціальна ситуація як чинники спілкування.
- •12. Роль смислу в організації процесу масового спілкування.
- •13. Визначення терміну маса
- •14. Психологічний механізм масифікації
- •15. Етапи формування маси.
- •16. Маси і соціальні групи. Види мас.
- •17. Ознаки маси.
- •18. Зібрана публіка
- •19. Роль настроїв у формуванні маси.
- •20. Суспільна (громадська) думка як форма масової свідомості.
- •21. Комуніканти як фактор масового спілкування.
- •22.Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •23.Масовий вплив та його різновиди
- •24. Маніпуляційний вплив.
- •25 . Концептуальні засади масого впливу.
- •26. Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •27. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •28. Ознаки технологій масового впливу в рамках концепту “четверта влада”.
- •29) Історія науки про масову комунікацію
- •30) Теорії масової комунікації.
- •31. Моделі масової комунікації
- •32. Напрями і методи досліджень масової комунікації
13. Визначення терміну маса
У психологічному словнику за редакцією Артура Вебера маса розглядається у вигляді «будь-якої великої кількості людей, різної за своєю структурою, яка не становить соц. організації». Цікавий аспект цього терміна – імплікація, що, хоч маса і не має чуткої структури, люди, які входять у неї мають тенденцію поводитися порівняно аналогічно.
Ольшанський характеризує масу як явище ірраціональне, емоційне, що може існувати і в роздрібненій формі при наявності вже сформованої масової культури і при можливості керувати масовою поведінкою (тобто маса може проявити себе як цілісність, коли нею керувати, навіть якщо вона існує і в роздрібненій формі).
А робочим і простим визначенням маси може бути така дефініція:
Маса – це ситуативно виникла, ймовірнісна за своєю природою, гетерогенна за складом, неструктурована, неорганізована та ірраціональна за формами функціонування психологічна єдність людей, яка формується щоразу як новий соціальний суб’єкт під впливом масового настрою, що виникає в результаті конфлікту між прагненнями й досягненнями, та певним чином поводить себе в рамках своєї, масової свідомості.
В науці натовп розглядається у вигляді одного із видів маси. Помічено такі її тенденції,як атомізація (відносно самостійне і незалежне існування членів маси), некомунікабельність, відчуженість між людьми, що становлять масу.
Ще Г. Тард (1901) вимагав розрізняти натовп і публіку як два види маси, що відрізняються один від одного деякими зовнішніми характеристиками, але мають спільні психологічні механізми.
Публіка за певних умов завжди має шанс стати натовпом, її можна розглядати і як потенційний натовп і як прообраз справжньої активної згуртованої маси. Публіка, окрім того, може кваліфікуватися і як початковий стан зрілої маси, як проміжний етап її формування.
Серед багатьох визначень маси через усю історію цього питання простежується загальна думка, висловлена російським ученим кінця соціалізму Г. К. Ашиним:
“У кожному випадку звертало на себе увагу виникнення певноїпсихічної спільноти, яка змушує людей поводитись інакше, ніж вони діяли б ізольовано, і часто примітивізує їхню поведінку
Таке розуміння маси виникло під упливом соціальної психології, звідки цей термін було взято, та емпіричними спостереженнями за ситуативно виниклими множинами людей і стихійними формами їхньої поведінки.
“Стихійні — значить, неструктуровані, незакріплені, неформалізовані. Головна особливість “маси” — тимчасовість її існування.
“Маса” завжди функціональна, а не морфологічна; динамічна, а не статична. Насамкінець, маса виникає і функціонує на основі власних внутрішніх, психологічних, а не зовнішніх (соціологічних,філософських і т. п.) закономірностей, хоч у ролі передумов її виникнення всі вони безумовно можуть бути. Ось чому зовсім некоректно обговорювати “маси” і масові явища в одному ряду з явищами іншого роду — структурованими, закріпленими, формалізованими, не стихійними.
Справді, на відміну від соціальних груп, великих і малих, завжди якось організованих і структурованих, маси — це принципово неорганізовані і неструктуровані суб’єкти суспільного життя
Стрижневим елементом маси є її свідомість. Разом із масовими настроями та різними ірраціональними формами масової, стихійної поведінки вона визначає сутність маси — її психологію, яка й відрізняє маси від інших соціальних суб’єктів. На думку Д. В. Ольшанського, масова свідомість починає виконувати за певних обставин — фізичних (стихійні лиха), соціальних (суспільні катаклізми), політичних (війни, перевороти) — провідну роль у суспільстві, що сигналізує про наявність активної маси та зменшення впливу
класичних груп.