32. Напрями і методи досліджень масової комунікації

Історія вивчення масової комунікації й проведения прикладных дослі-джень у цій галузі — це фактично історія вивчення медіа з точки зору їхньо-го впливу на спільноту, а також на людину з метою перетворення ії у “масо-ву людину”, учасника спільноти. Через те дослідження медіавпливу є Головины напрямом досліджень масової комунікації.

Напрями

Вплив масової ін-формації порівнювався з кулями або наркотиками, що кололися в вену. Ці образи стали основою теорії шприца або теорії кулі для пояснения впливу ЗМІ. Ранні наукові роботи писалися в рамках цих теорій і визнавали вели-чезну владу ЗМІ над аудиторією, виношувалася концепція суспільства ізо-лъованих індивідів, які потрапляли під уплив всемогутніх ЗМІ

Концептуальна модель обмеженого впливу була популярною в 1960 дослідження показали, що вплив медіа на індивідуальних споживачів масо-вої інформації є обмеженим.

Переглянута версія історії медіавпливу

Усі дослідження в своїй сукупності довели, що медіавплив буває когні-тивним, поведінковим або афективним (емоційним). Він може бути прямим або непрямим, коротким, довгим або сповільненим, ізольованим або загаль-ним. Вплив мае індивідуальні відмінності, залежить від психологічних фак-торів, середовища і характеристик соціальних груп, які керують сприйнят-тям масової інформації та реакцією на неї. Через те все залежить від того, який саме вплив потрапляє в поле зору дослідника.

мета-аналіз, включає знаходження загальної статистичної основи серед великої кількості досліджень одного напрямку з наступною подачею сумарних результатів на основі всіх спостережень, що доступні.

контент-аналіз - розуміння того, які знан-ня та конотації закладаються авторами в інформаційні продукти і яких ре-зультатів впливу на масову аудиторію можна очікувати. Проте ці результати мають лише прогностичний характер, оскільки реальні результати можна досліджувати тільки в рамках ефект-аналізу (аналізу ефектів, справлених на аудиторію).

Особлива увага в дослідженнях масової комунікації приділяється масовій аудиторії. Ця дисципліна називається аналіз аудиторії.

Існують кілька класифікацій методів досліджень. З філософської точки зору методи можна поділити на загальнонаукові і спеціальні.

До загальнонаукових методів належать: спостереження, порівняння, ви-мірювання, експеримент, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, ідеалізація, ранжування, а також аксіоматичний, гіпотетичний, історичний і системний підходи.

Крім того, всі методи можна умовно поділити на дві великі групи: перші з них використовуються для збирання емпіричних даних (спостереження, ек-сперимент, опитування тощо), а другі — для кількісного і якісного аналізу отриманих даних (статистична обробка даних, класифікація, групування, типологізація тощо).

Підходи.

Описовий (ідеографічний) підхід передбачає вивчення об’єкта дослі-дження шляхом опису доступних для спостереження рис і характеристик цього об’єкта.

Природничонауковий підхід передбачає більший ступінь втручання до-слідника у досліджувану сферу, використання спонукальних прийомів, емпі-ричних (дослідних) методів і вивчення зворотної реакції об’єкта дослідження.

Кількісний і якісний аналіз.

Кращим є той метод, який найбільшою мірою від-повідає конкретному завданню дослідження.

Вимоги до наукових методів. Достовірні результати дослідження можна отримати, якщо використовувати науково обґрунтовані методи, тобто мето-ди, які відповідають таким критеріям:

1. Валідність, тобто відповідність (повноцінність, придатність) процедур і отримуваних даних поставленому завданню.

2. Надійність, тобто можливість одержати стійкі показники. Надійність методу можна встановити двома способами:

• порівнюючи результати, одержувані за цією методикою різними людьми;

• порівнюючи результати, одержувані за тією самою методикою в різних умовах.

3. Однозначність, тобто якою мірою одержувані за допомогою цієї методики дані відбивають зміни саме тієї і тільки тієї властивості, для оцінки якої ця методика застосовується.

4. Точність, тобто здатність методики реагувати на найменші зміни оці-нюваної властивості.