- •Змістовний модуль 4. Інноваційний та технічний розвиток підприємства
- •Тема 15. Інноваційна діяльність
- •15.1. Науково-технічний та організаційний прогрес як основа інноваційної діяльності
- •15.2. Поняття і характеристика інноваційних процесів
- •15.3. Управління інноваційними процесами на підприємстві
- •Тема 16. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •16.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •16.2. Виробнича потужність підприємства: сутність та класифікація
- •16.3. Визначення фонду часу роботи обладнання
- •16.4. Методи визначення виробничої потужності та баланс виробничої потужності
- •5. Розрахунок виробничої потужності агрегатів періодичної дії (хімічні агрегати, автоклави, доменні печі тощо)
- •6. Розрахунок виробничої потужності цехів масового і крупносерійного виробництва
- •16.5. Лізинг як форма оновлення техніко-технологічної бази підприємства
- •Тема 17. Матеріально-технічне забезпечення і виробнича логістика
- •17.1. Сутність, функції і значення матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •17.2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах та їх розподіл за підрозділами
- •17.3. Виробнича логістика на підприємстві
- •Тема 18. Організація операційної діяльності
- •18.1. Поняття й основні елементи виробничого процесу
- •18.2. Типи виробництва, їх характеристика
- •18.3. Методи організації виробництва
- •18.4. Сутність і значення суспільних форм виробництва
- •18.5. Виробнича інфраструктура як складова організації виробництва
- •Тема 19. Система забезпечення конкурентоспроможності продукції
- •19.1. Сутність і значення конкурентоспроможності продукції підприємства
- •19.2. Якість як фактор конкурентоспроможності продукції
- •19.3. Система управління якістю продукції підприємства
- •19.4. Загальнодержавні та міжнародні системи управління якістю продукції
- •Змістовий модуль 5. Витрати, результати та ефективність виробництва
- •Тема 20. Витрати підприємства
- •20.1. Загальна характеристика витрат підприємства
- •20.2. Сукупні витрати, собівартість продукції та окремих виробів
- •20.3. Калькуляція: зміст і методика розрахунку
- •20.4. Система управління витратами підприємства
- •Тема 21. Фінансово-економічні результати суб’єктів господарювання
- •21.1. Фінансова діяльність підприємства
- •21.2. Економічна сутність і значення доходу і прибутку підприємства
- •21.3. Рентабельність як показник відносної прибутковості
- •Тема 22. Оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності
- •22.1. Методи оцінки ефективності виробничих інвестицій
- •22.2. Оцінка ефективності фінансових інвестицій підприємства
- •22.3. Оцінювання ефективності інноваційних проектів підприємства
- •Тема 23. Інтегральна ефективність діяльності підприємства та його конкурентоспроможність
- •23.1. Сутність, види і фактори ефективності діяльності підприємства
- •23.2. Фінансово-економічний аналіз як складова інтегральної ефективності функціонування підприємства
- •23.3. Сучасні системи показників та моделі до оцінки ефективності функціонування підприємств
- •23.4. Конкурентоспроможність підприємства
- •Змістовний модуль 6. Антикризова система господарювання та розвиток підприємства
- •Тема 24. Сучасні моделі розвитку підприємства
- •24.1. Поняття, зміст і значення розвитку підприємства в господарській діяльності
- •24.2. Моделі розвитку підприємств та організацій
- •Тема 25. Трансформація і реструктуризація підприємств
- •25.1. Реструктуризація підприємств і організацій як фактор підвищення ефективності функціонування
- •25.2. Трансформація як напрямок розвитку підприємства
- •25.3. Банкрутство підприємства: сутність та шляхи визначення
- •25.4. Санація підприємств та організацій
- •Тема 26. Оптимізація бізнес-процесів підприємства
- •26.1. Сутність і класифікація бізнес-процесів
- •26.2. Оптимізація бізнес-процесів на основі їх реінженірингу
- •26.3. Організація робіт з реінжинірингу бізнес-процесів
- •Тема 27. Економічна безпека підприємства, системного управління організацією
- •27.1. Сутність і зміст економічної безпеки підприємства
- •27.2. Основні загрози економічної безпеки підприємства
- •27.3. Елементи системи соціально-економічної безпеки підприємства
- •27.4. Узагальнююча оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Список використаної літератури
19.4. Загальнодержавні та міжнародні системи управління якістю продукції
Для управління якістю товарів і послуг створено спеціальну систему із розгалуженою структурою.
Система якості– сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, певних механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів і ресурсів, які забезпечують загальне управління якістю та її відповідність установленим вимогам.
Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, щоохоплює комплекс норм, правил і вимог до якості продукції.
Відповідно до Закону України «Про стандартизацію» стандартизація – це встановлення стандарту (еталона, зразка), тобто нормативно-технічного документа, що фіксує комплекс норм, правил, вимог, обов'язкових для застосування у певній сфері діяльності.
Стандартизація продукції охоплює встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; системи показників якості продукції, методів її контролю, іспитів, єдиних термінів і позначень, створення єдиних систем класифікації такодування продукції тощо.
Стандарт – це затверджений компетентним органом нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс норм, правил, які стосуються діяльності чи її результатів, із метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі.
Виділяють такі види стандартів.
Міжнародні – це стандарти, прийняті міжнародним органом стандартизації. Міжнародний стандарт запроваджується як національний за умови його прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.
Світовий досвід управління якістю був сконцентрований у пакеті міжнародних стандартів ISO 9000, прийнятих Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) у березні 1987 р.
Із березня 1997 р. стандарти ISO почала визнавати і Україна. Стандарти ISO серії 9000 мають універсальний характер і можуть використовуватись у широкому спектрі діяльності.
Міжнародні стандарти ISO серії 9000 – це стандарти на управління якістю продукції, а не на саму продукцію; присвоюється не якому-небудь конкретному виду продукції, а цілому підприємству, яке її виробляє. Вони передбачають контроль і забезпечення якості виробництва на різних технологічних стадіях – від обробки замовлення до відвантаження товару.
До серії ISO 9000 включаються декілька стандартів – 9000, 9001, 9002, 9003, 9004. Як інтернаціональні стандарти ISO серії 9000 є індикатором швидкого визнання підприємства та його продукції, а також контрольованої якості продукції.
В Україні стандарти розробляються Державним комітетом зі стандартизації та сертифікації (Держстандартом). Держстандарт України при розробці та зміні діючих стандартів прагне до гармонізації їх із міжнародними.
Державні стандартивстановлюються на вироби загального машинобудівного застосування, продукцію міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного господарства, організаційно-методичні та загально-технічні об'єкти, елементи народногосподарських об'єктів державного значення, методи випробувань.
За час незалежності в Україні було впроваджено близько 2000 стандартів. Зараз розробляються перші 1600 українських стандартів, адаптованих до міжнародних вимог. Найближчим часом перші 500 з цих стандартів будуть упроваджені як вітчизняні. |
Наказами Держстандарту встановлюється перелік товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації. На товари, що пройшли сертифікацію, видається сертифікат якості. Всі імпортні товари, ввезені в Україну, мають супроводжуватися сертифікатом, що підтверджує їхню відповідність вимогам і стандартам, визнаним в Україні. Документом, що дає право на ввіз товару, є сертифікат відповідності, виданий за результатами сертифікації товару, чи свідчення про визнання іноземного сертифіката якості.
Держстандартом України затверджений також український знак якості. Його офіційна назва: Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги і правила застосування затверджені ДСТ 2296-96. Ставиться цей знак на товарах чи упаковці товарів, що пройшли обов'язкову державну сертифікацію.
Державну систему стандартизації створює й упроваджує Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) – національний орган із стандартизації (рис. 19.4). Інші органи державної виконавчої влади, беруть участь у роботах із стандартизації та організують цю діяльність у межах своєї компетенції.
Основними завданнями Держспоживстандарту України є:
1) участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;
2) здійснення державного контролю за додержанням законодавства щодо захисту прав споживачів, реклами у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;
3) здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;
4) забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.
Рис. 19.3. Територіальні органи Держспоживстандарту України
Умовні позначки: ДП – державні підприємства; ДЦСМС та РДЦСМС – відповідно державні та районні центри стандартизації, метрології та сертифікації;.УСЗПС – управління стандартизації, захисту прав споживачів
Крім Держспоживстандарту України та його підрозділів системою якості продукції займається Українська асоціація якості. Вона організує й координує роботи зі стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила виконання робіт із стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію цих робіт, у тому числі планування, розроблення, видання, розповсюдження та застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів тощо. |
У конкурентному середовищі міжнародного ринку сертифікація товарів і послуг набуває дедалі більшого значення.
Сертифікація – це система дій, що підтверджує відповідність фактичних характеристик продукції вимогам міжнародних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на світовому ринку в тій чи іншій країні-імпортері продукції чи послуг.
Сертифікація продукції – один із важливих елементів системи управління якістю, що означає оцінку відповідності продукції конкретним вимогам і видачу відповідного документа – сертифіката.
Сертифікат – це документ, що підтверджує високий рівень якості продукції і її відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000.
З метою контролю за якістю вироблених товарів і продукції в Україні створена Державна система сертифікації України (УкрСЕПРО). Сьогодні в УкрСЕПРО функціонує 134 органи з сертифікації та 565 дослідних лабораторій. За порушення вимог стандартів виробники несуть матеріальну відповідальність у формі істотних штрафів, суми яких розподіляються в такий спосіб: 60% – у державний бюджет, 30% – у позабюджетні фонди місцевих органів влади, 10% – у Держстандарт України для розвитку матеріально-технічної бази. |
Об'єктом державного спостереження є продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, харчова, експортна продукція щодо вимог контрактів, імпортна продукція щодо діючих в Україні стандартів, атестовані виробництва. Головною задачею Державної системи сертифікації є попередження можливої реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна громадян і навколишнього середовища.
В Україні існує обов'язкова і добровільна сертифікація.
Обов'язкова сертифікаціяздійснюється в рамках державної системи управління господарськими суб'єктами, охоплює перевірку й іспит продукції, державний нагляд за сертифікованими товарами.
Добровільна сертифікаціяможе проводитися відповідно до вимог, що є необов'язковими, з ініціативи суб'єктів господарювання на договірній основі.
Важливим елементом державного впливу на якість продукції є її міжнародна сертифікація. Укладання багатьох міжнародних угод у сфері торгівлі неможливе без відповідності продукції певним стандартам і визнання результатів випробувань при здійсненні її сертифікації.
Особлива роль міжнародної стандартизації у забезпеченні якості продукції (послуг)полягає у тому, що вона створює єдину, зрозумілу у всіх країнах мову, за допомогою якої відображають нормативно-технічні засади та рівень якості на всіх етапах життєвого циклу продукції – від її створення до використання та утилізації.
Нині діють такі міжнародні організації зі стандартизації якості та сертифікації: Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК), Міжнародний союз телекомунікації, Європейська організація з якості, Європейська організація з випробувань і сертифікації, Міжнародна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації, Міжнародна асоціація якості, Український міжнародний фонд якості та ін. |
У сучасних умовах міжнародні стандарти на системи якості (стандарти ІSО серій 9000 та 10000) застосовують для створення та сертифікації систем якості у галузях не тільки виробництва, а й виробничо-економічної інфраструктури (транспорт, енергетика, зв’язок, будівництво тощо) та соціальної інфраструктури (охорона здоров’я, торгівля, навчання та ін.).
Основною метою діяльності ІSО відповідно до її Статуту є сприяння розвитку стандартизації та суміжної з нею діяльності у всьому світі, спрощення міжнародного обміну товарами та послугами, розвитку співпраці у сфері інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності.
Для досягнення цієї загальної мети ІSО діє у таких напрямах:
розроблення й публікація міжнародних стандартів у всіх галузях технічної та економічної діяльності, за винятком електротехніки та електроніки, що належать до сфери компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС);
розроблення та розповсюдження документів щодо методів, правил та процедур, орієнтованих на сприяння й полегшення гармонізації стандартів різних національних систем стандартизації;
організація обміну інформацією про роботу своїх центральних та технічних органів, а також членів ІSО;
співпраця з іншими міжнародними органами та організаціями у суміжних сферах діяльності.
Велика увага при цьому приділяється таким проблемам:
1) управління навколишнім середовищем із метою забезпечення його якості;
2) розроблення системи міжнародних стандартів із безпеки та діяльності щодо уніфікації методів визначення вимог безпеки в стандартах ІSО на продукцію, процеси та послуги;
3) розроблення міжнародних стандартів у сфері систем якості.
Заходи ІSО у всіх напрямах діяльності повинні сприяти поєднанню інтересів виробників продукції (послуг) та її споживачів, урядів та урядових структур, органів управління, самоврядування, громадських організацій, науково-технічних об’єднань.