22.3. Оцінювання ефективності інноваційних проектів підприємства

Доцільність упровадження технічних і організаційних нововведень визначається за допомогою показників ефективності або результативності.

Ефективність НТП– це співставлення результатів від упровадження нововведень і витрат на створення і виробництво новин. Критерієм ефективності НТП є мінімізація витрат при заданому ефекті або максимізація прибутку при заданих витратах.

Узагальнюючим показником ефективності НТП є ефект, який виявляється в досягненні деякого заданого результату, який, як правило, виражається певною грошовою сумою.

Виділяють такі види ефектів від прискорення НТП:

1) економічний – пов'язаний зі зростанням продуктивності праці, зниженням матеріалоємності та собівартості продукції, збільшенням прибутку і рентабельності;

2) соціальний– збільшення рівня життя населення, більш повне задоволення їх потреб у товарах, роботах, послугах, поліпшення умов праці та ін.;

3) ресурсний– зменшення використання всіх видів ресурсів на підприємстві і як наслідок їх вивільнення;

4) технічний– це поява та використання нової техніки і технології.

Розрахунок ефективності технічних нововведень може здійснюватись за допомогою народногосподарського економічного ефекту (загальногосподарського ефекту) та внутрішньогосподарського ефекту (окремий ефект кожного суб’єкта нововведень: розробника, виробника, споживача).

Народногосподарський ефект (Е_н.г.) визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і сумарних витрат з урахуванням чиннику часу

(22.21)

де

Р– результати від упровадження технічних нововведень, грн.;

В– витрати на створення технічних нововведень, грн.

Загальний результат(Р) визначається таким чином:

(22.22)

де

Р_о– основні результати, грн.;

Р_с– супровідні результати, грн.;

α_Т– коефіцієнт приведення.

Витрати(В) на створення технічних нововведень визначаються:

(22.23)

де

В_с – витрати на створення та виробництво нововведень, грн.;

В_в– витрати на використання нововведень, грн.;

α_Т– коефіцієнт приведення.

Коефіцієнт приведення(α_Т) – це показник, який ураховує чинник часу при здійсненні нововведень, тобто приводить грошові потоки до одного моменту часу:

(22.24)

де

Е_н– норматив приведення різночасних результатів і витрат;

Тр– розрахунковий рік;

Т– рік, за який результати і витрати приводяться до розрахункового року.

Внутрішньогосподарський ефект(Е_в) обчислюється окремо на стадіях розробки, промислового виробництва та споживання і дає змогу оцінити доцільність нововведення з точки зору інтересів науковця, виробника і споживача. Методика оцінки внутрішньогосподарського ефекту подібна до визначення народногосподарського ефекту, але окремо на кожному етапі інноваційного процесу.

Організаційні нововведення розподіляються на дві групи: ті, що потребують витрат на впровадження, і ті, що таких витрат не потребують.

У першому випадку (за необхідності капітальних вкладень), оцінка ефекту здійснюється так само, як і при розрахунку ефективності технічних нововведень.

У другому випадку (якщо додаткових інвестицій непотрібно) ефект визначається як зниження суми поточних витрат підприємства, зумовлених реалізацією новацій.