- •Змістовний модуль 4. Інноваційний та технічний розвиток підприємства
- •Тема 15. Інноваційна діяльність
- •15.1. Науково-технічний та організаційний прогрес як основа інноваційної діяльності
- •15.2. Поняття і характеристика інноваційних процесів
- •15.3. Управління інноваційними процесами на підприємстві
- •Тема 16. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •16.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •16.2. Виробнича потужність підприємства: сутність та класифікація
- •16.3. Визначення фонду часу роботи обладнання
- •16.4. Методи визначення виробничої потужності та баланс виробничої потужності
- •5. Розрахунок виробничої потужності агрегатів періодичної дії (хімічні агрегати, автоклави, доменні печі тощо)
- •6. Розрахунок виробничої потужності цехів масового і крупносерійного виробництва
- •16.5. Лізинг як форма оновлення техніко-технологічної бази підприємства
- •Тема 17. Матеріально-технічне забезпечення і виробнича логістика
- •17.1. Сутність, функції і значення матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •17.2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах та їх розподіл за підрозділами
- •17.3. Виробнича логістика на підприємстві
- •Тема 18. Організація операційної діяльності
- •18.1. Поняття й основні елементи виробничого процесу
- •18.2. Типи виробництва, їх характеристика
- •18.3. Методи організації виробництва
- •18.4. Сутність і значення суспільних форм виробництва
- •18.5. Виробнича інфраструктура як складова організації виробництва
- •Тема 19. Система забезпечення конкурентоспроможності продукції
- •19.1. Сутність і значення конкурентоспроможності продукції підприємства
- •19.2. Якість як фактор конкурентоспроможності продукції
- •19.3. Система управління якістю продукції підприємства
- •19.4. Загальнодержавні та міжнародні системи управління якістю продукції
- •Змістовий модуль 5. Витрати, результати та ефективність виробництва
- •Тема 20. Витрати підприємства
- •20.1. Загальна характеристика витрат підприємства
- •20.2. Сукупні витрати, собівартість продукції та окремих виробів
- •20.3. Калькуляція: зміст і методика розрахунку
- •20.4. Система управління витратами підприємства
- •Тема 21. Фінансово-економічні результати суб’єктів господарювання
- •21.1. Фінансова діяльність підприємства
- •21.2. Економічна сутність і значення доходу і прибутку підприємства
- •21.3. Рентабельність як показник відносної прибутковості
- •Тема 22. Оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності
- •22.1. Методи оцінки ефективності виробничих інвестицій
- •22.2. Оцінка ефективності фінансових інвестицій підприємства
- •22.3. Оцінювання ефективності інноваційних проектів підприємства
- •Тема 23. Інтегральна ефективність діяльності підприємства та його конкурентоспроможність
- •23.1. Сутність, види і фактори ефективності діяльності підприємства
- •23.2. Фінансово-економічний аналіз як складова інтегральної ефективності функціонування підприємства
- •23.3. Сучасні системи показників та моделі до оцінки ефективності функціонування підприємств
- •23.4. Конкурентоспроможність підприємства
- •Змістовний модуль 6. Антикризова система господарювання та розвиток підприємства
- •Тема 24. Сучасні моделі розвитку підприємства
- •24.1. Поняття, зміст і значення розвитку підприємства в господарській діяльності
- •24.2. Моделі розвитку підприємств та організацій
- •Тема 25. Трансформація і реструктуризація підприємств
- •25.1. Реструктуризація підприємств і організацій як фактор підвищення ефективності функціонування
- •25.2. Трансформація як напрямок розвитку підприємства
- •25.3. Банкрутство підприємства: сутність та шляхи визначення
- •25.4. Санація підприємств та організацій
- •Тема 26. Оптимізація бізнес-процесів підприємства
- •26.1. Сутність і класифікація бізнес-процесів
- •26.2. Оптимізація бізнес-процесів на основі їх реінженірингу
- •26.3. Організація робіт з реінжинірингу бізнес-процесів
- •Тема 27. Економічна безпека підприємства, системного управління організацією
- •27.1. Сутність і зміст економічної безпеки підприємства
- •27.2. Основні загрози економічної безпеки підприємства
- •27.3. Елементи системи соціально-економічної безпеки підприємства
- •27.4. Узагальнююча оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Список використаної літератури
26.2. Оптимізація бізнес-процесів на основі їх реінженірингу
Революцію в управління бізнес-процесами внесли досягнення в галузі сучасних інформаційних технологій, які дають можливість проведення інжинірингу та реінжинірингу бізнес-процесів.
Згідно з визначенням М. Хаммера і Д.Чемпі реінжиніринг бізнес-процесів(BPR - Business process reengineering) визначається, як «фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів (БП) для досягнення корінних поліпшень в основних показниках діяльності підприємства».
Метою реінжинірингубізнес-процесів (РБП) є цілісне і системне моделювання і реорганізація матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, спрямована на спрощення організаційної структури, перерозподіл і мінімізацію використання різних ресурсів, скорочення термінів реалізації потреб клієнтів, підвищення якості їх обслуговування.
Інжиніринг бізнес-процесів включає в себе реінжиніринг бізнес-процесів, що проводиться з певною періодичністю, наприклад, один раз на 5-7 років, і подальше безперервне поліпшення бізнес-процесів шляхом їх адаптації до мінливих зовнішнього середовища. |
Для компаній з високим ступенем диверсифікації бізнесу, різноманіттям партнерських зв'язків реінжиніринг бізнес-процесів забезпечує вирішення наступних завдань:
визначення оптимальної послідовності виконуваних функцій, яке призводить до скорочення тривалості циклу виготовлення і продажу товарів і послуг, обслуговування клієнтів, наслідком чого служить підвищення оборотності капіталу і зростання всіх економічних показників фірми;
оптимізація використання ресурсів у різних бізнес-процесах, в результаті якої мінімізуються витрати виробництва та обігу і забезпечується оптимальне поєднання різних видів діяльності;
побудова адаптивних бізнес-процесів, націлених на швидку адаптацію до змін потреб кінцевих споживачів продукції, виробничих технологій, поведінки конкурентів на ринку і, отже, підвищення якості обслуговування клієнтів в умовах динамічності зовнішнього середовища;
визначення раціональних схем взаємодії з партнерами і клієнтами, і як наслідок, зростання прибутку, оптимізація фінансових потоків.
Особливості бізнес-процесів, для яких проводиться реінжиніринг:
диверсифікація товарів і послуг (орієнтація на різні сегменти ринку), що викликає різноманіття бізнес-процесів;
робота за індивідуальними замовленнями, що вимагає високий ступінь адаптації базового бізнес-процесу до потреб клієнта;
впровадження нових технологій (інноваційних проектів), які охоплюють усі основні бізнес-процеси підприємства;
різноманіття кооперативних зв'язків з партнерами підприємства і постачальників матеріалів, що обумовлюють альтернативність побудови бізнес-процесу;
нераціональність організаційної структури, заплутаність документообігу, що викликає дублювання операцій бізнес-процесу.
Реінжиніринг бізнес-процесів виконується на основі застосування інженерних методів і сучасних програмних інструментальних засобів моделювання бізнес-процесів спільними командами фахівців компанії і консалтингової фірми.
Відповідно до визначення Є.Г. Ойхман і Е.В. Попова: «Реінжиніринг бізнесу передбачає новий спосіб мислення – погляд на побудову компанії як на інженерну діяльність. Компанія або бізнес розглядається як щось, що може бути побудовано, спроектовано або перепроектувати відповідно з інженерними принципами». |
Найважливішими принципами реінжинірингу бізнес-процесів є:
кілька робочих процедур об'єднуються в одну – «горизонтальне стиснення процесу»; Наслідок - багатофункціональність робочих місць;
виконавці приймають самостійні рішення – «вертикальне стискання процесу». Наслідок – підвищення відповідальності, зацікавленості в результатах своєї праці працівника;
кроки процесу виконуються в природному порядку – «розпаралелення процесу». Робота виконується в тому місці, де це доцільно.
багатоваріантність виконання процесу, підвищення адаптивності процесу до зміни зовнішнього середовища;
зменшується кількість перевірок, мінімізується кількість погоджень;
«уповноважений менеджер» забезпечує єдину точку контакту з клієнтом.
переважає змішаний централізовано-децентралізований підхід. Слідство – делегування повноважень за принципом «зверху - вниз».