23.2. Фінансово-економічний аналіз як складова інтегральної ефективності функціонування підприємства

В умовах ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємства, оцінки ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошук шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Фінансовий стан підприємства– це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємства може бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою більш ефективного функціонування підприємства.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають всі ці види діяльності підприємства.

Метоюоцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку, як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, іншими підприємствами та установами.

Основними завданнямианалізу фінансового стану є:

дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

об'єктивна оцінка динаміки і стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: бухгалтерського балансу (форма №1); звіту при фінансові результати (форма №2); звіту про рух грошових коштів (форма №3); звіту про власний капітал (форма №4); приміток до річної фінансової звітності (форма №5) тощо.

Інформація, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю поділяється на відкриту і закриту (таємну). Інформація, яка міститься у бухгалтерській і статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою.

Наведені форми звітності розкривають різні аспекти діяльності підприємства і дозволяють проводити ретроспективний аналіз його діяльності (табл. 23.2).

Таблиця 23.2.

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Форма фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
1	2	3
Форма №1 Баланс	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін у економічних ресурсах
Форма №2 Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат
Форма №3 Звіт про власний капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Форма №4 Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Форма №5 Примітки до річної фінансової звітності	Обрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова для П(С)БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпеченості її зрозумілості	Оцінка та прогноз: облікової політики, ризиків або невпевненості, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання, діяльність підрозділів підприємства, тощо

До основних показників фінансового стану належать групи:

показники фінансової стійкості;

показники платоспроможності;

показники ділової активності;

показники ліквідності;

показники рентабельності.

Розглянемо сутність та методичні підходи до оцінки окремих складових фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства.

Фінансова стійкість підприємства– це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого ризику.

До показників фінансової стійкості належать:

коефіцієнт автономії (незалежності)(К_авт), який характеризує ту частину зобов'язань, яка може бути покрита за рахунок власних коштів. Він визначається таким чином:

Кавт =граничне значення > 0,7

(23.1)

де

ВК– власні кошти підприємства, грн.;

М– майно підприємства (підсумок балансу), грн.;

коефіцієнт фінансової стійкості(К_фс) характеризує стійкість підприємства відносно зовнішніх коштів. Він визначається за формулою

Кфс=граничне значення ≤ 1

(23.2)

де

ВК– власні кошти підприємства, грн.;

ПК– позикові кошти підприємства, грн.;

коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів(К_п.в.):

Кп.в.=граничне значення ≤ 0,3

(23.3)

де

ПК– позикові кошти підприємства, грн.;

ВК– власні кошти підприємства, грн.

Платоспроможність– це можливість підприємства розплатитися за своїми обов’язками.

Показники платоспроможності дають уявлення не тільки про платоспроможність фірми на даний момент, але й у разі надзвичайних подій:

коефіцієнт загальної ліквідності (К_зл) дає загальну оцінку, він показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань:

Кзл=, граничне значення 2–2,5

(23.4)

де

ОК– оборотні кошти підприємства, грн.;

КЗ– короткострокові зобов'язання підприємства, грн.

коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл) (строгої ліквідності) є проміжним коефіцієнтом покриття і показує, яку частину заборгованості можна погасити поточними активами за мінусом запасів:

Кшл =граничне значення 0,7–0,8

(23.5)

де

ОК– оборотні кошти підприємства, грн.;

ВЗ– вартість запасів підприємства, грн.;

КО– короткострокові зобов'язання підприємства, грн.

коефіцієнт термінової ліквідності (К_тл) визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується по формулі:

Ктл =граничне значення 0,2–0,25

(23.6)

де

ГК– грошові кошти підприємства, грн.;

КФВ– короткострокові фінансові вкладення підприємства, грн.;

ЧДЗ– чиста дебіторська заборгованість підприємства, грн.;

КО– короткострокові зобов'язання підприємства, грн.

Коефіцієнт термінової ліквідності є найбільш твердим критерієм платоспроможності і показує, яку частину короткострокової заборгованості фірма може погасити найближчим часом.

Для аналізу використовуються також показники ділової активностіпідприємства, до яких належать:

коефіцієнт оборотності активів(К_оа), що показує, скільки разів за період відбувається цикл виробництва і реалізації продукції. Він визначається за формулою:

Коа =

(23.7)

де

ЧВР– чиста виручка від реалізації продукції підприємства, грн.;

СВА– середньорічна вартість активів підприємства, грн.

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (К_одз), показує скільки разів за досліджуваний період обернулася дебіторська заборгованість. Він розраховується за формулою

Кодз =

(23.8)

де

ЧВР– чиста виручка від реалізації продукції підприємства, грн.;

ЧДЗ– чиста середньорічна дебіторська заборгованість підприємства, грн.

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (К_окз) показує, скільки оборотів продукції необхідно підприємству для погашення своїх зобов'язань:

Кокз =

(23.9)

де

СРП– собівартість реалізованої продукції підприємства, грн.;

КЗ– кредиторська заборгованість підприємства, грн.

коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів(К_омвз) характеризує швидкість реалізації даної групи активів:

Комвз =

(23.10)

де

СРП– собівартість реалізованої продукції підприємства, грн.;

ВМВЗ– середньорічна вартість матеріально-виробничих запасів підприємства, грн.

Ліквідність– це ступінь покриття зобов’язань підприємства такими активами, термін перетворення яких в грошові кошти відповідає терміну погашення зобов’язань.

Оскільки деякі види активів обертаються в гроші швидше, інші – повільніше, необхідно групувати активи підприємства за ступенем їх ліквідності, тобто можливості їх обернення в грошові кошти. Активи за ступенем ліквідності групуються таким чином:

Найбільш ліквідні(А₁) → грошові кошти на розрахунковому рахунку і в касі підприємства; короткострокові цінні папери.Швидкореалізовані(А₂) → дебіторська заборгованість, депозити.Повільнореалізовані(А_з) → сировина і матеріали, готова продукція, незавершене виробництво.Важкореалізовані (А₄) → основні фонди, нематеріальні активи.

Для визначення ступеня ліквідності підприємства частіше за все використовують баланс. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні розмірів коштів по активу, згрупованих за рівнем ліквідності з сумами зобов’язань по пасиву, згрупованих за термінами їх погашення.

Пасиви балансу за термінами їх погашення можна поділити таким чином:

Найбільш термінові зобов’язання(П₁) → кредиторська заборгованість.Короткострокові пасиви(П₂) → короткострокові кредити і займи.Довгострокові пасиви(П₃) → довгострокові кредити і займи, орендні обов’язки тощо.Постійні пасиви(П₄) → власні кошти за виключенням орендних обов’язків і заборгованості перед засновниками.

Основні положення даної методики зображені в табл. 23.2.

Таблиця 23.2.

Умови ліквідності балансу підприємств

Абсолютна ліквідність
Умови ліквідності	Критерії		Строки балансу	Критерії		Строки балансу
А1 ≥ П1	А1	Швидко реалізовані активи	220, 230, 240	П1	Найбільш термінові зобов’язання	530, 540-600, 610
А2 ≥ П2	А2	Середньо реалізовані активи	150, 160, 170-210, 250	П2	Короткострокові зобов’язання	500-520
А3 ≥ П3	А3	Повільно реалізовані активи	100-140, 270	П3	Довгострокові зобов’язання	480
А4 ≤ П4	А4	Неліквідні	080	П4	Постійні пасиви	380, 430, 630
Поточна ліквідність
Пл. = (А1 + А2) - (П1 + П2)			Пл. > 0	поточна ліквідність балансу
Пл. < 0	неліквідність балансу
Перспективна ліквідність= А3 - П3

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, та обов'язково виконується остання нерівність, що має глибоке економічне значення (наявність у підприємства власних оборотних коштів) і додержується мінімальна умова фінансової сталості. У випадку, коли одна або декілька нерівностей мають знак, протилежний, який зафіксовано в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної.