конспект логика

91

людини, нібито Їх продовжують, але замінити не можуть. Телескопи і мікроскопи посилюють людський зір, але не заміняють його. Різні вимірні прилади реєструють численні дані. "несуть" інформацію про конкретні ознаки, кількісні і якісні визначеності предметів. Людство створило тисячі технічних приладів, від простих циркулів і лінійок до складних кібернетичних машин.

6.4 Види аналогії. Історичні аналогії та паралелі.

Залежно від характеру перенесеної інформації з одного предмета на інший /з моделі на прототип/ аналогія має два види: властивостей і відношень. У кожному випадку умовивід здійснюється приписуванням предметові властивостей або перенесення відношень.

Аналогія властивостей характеризується тим, що розглядаються два одиничних предмети /або множини однорідних предметів чи класів/, а

властивості їх є тими ознаками, які переносяться. Якщо властивість Р належить кожному елементові множини а- , яка має подібні ознаки з елементами множини в , то властивість Р належить і елементам множини а

. Прикладами такої аналогії можуть бути подібні симптоми однієї хвороби різних пацієнтів. На їх основі лікар визначає діагноз. У геології аналогічно визначаються наявність і запаси корисних копалин.

В аналогїї відношень інформація, яка переноситься з моделі на Прототип, характеризує відношення між двома предметами. Вона є умовиводом про подібність предметів на основі схожості їх відношень між собою. Фізик Резерфорд запропонував планетарну модель будови атома,

яку створив на основі аналогії відношень між Сонцем і планетами шляхом перенесення їх на відношення між ядром атома і його електронами.

Відношення аналогічні, а самі предмети не аналогічні.

За принципом модальності аналогія поділяється на три види; строга,

нестрога і хибна. Строга аналогія дає достовірні умовиводи. Характерною ознакою, яка відрізняє її від нестрогої та хибної, є наявність необхідного зв"язку ознак подібності з ознаками, які переносяться. Вона мас такий вигляд:

Предмет А має ознаки а,в,с,d,е.

Предмет В має ознаки а,в,с,d

Із сукупності ознак а,в,с,d випливає е .

Предмет В обов"язково мав ознаки е.

91

92

Прикладом строгої аналогії є формулювання ознак подібності трикутників; подібність - вид аналогії. За її принципами побудований метод моделювання, науково обгрунтовані шляхи управління термоядерними процесами, які відбуваються на Сонці і на Землі.

Нестрога аналогiя дае лише імовірні висновки, має різні ступені достовірності. Випробування моделей літаків, кораблів, човнів та інших агрегатів у штучних умовах не завжди дає змогу точно визначити Іх міцність у складних природних та інших умовах. Всі випадки врахувати важко, можливі помилки, потрібні певні передбачення.

Для підвищення ступеня імовірності умовиводів за нестрогою аналогією потрібно виконати ряд умов: І/ розширювати обсяг загальних ознак; 2/ подібні ознаки повинні бути істотними, головним чином внутрішні; З/ загальні ознаки повинні бути якомога різноманітними; 4/

необхідно враховувати кількість і суттєвість варіантів відмінності: б/

переносна ознака повинна бути того самого типу, що й схожі ознаки.

Хибна налогiя дає хибні умовиводи, які можуть трапитись при ігноруванні: правил і умов, що визначені вище, і які забезпечують високу ступінь імовірності. Імовірність висновків за хибною аналогією зводиться до нуля ( Р = О ). Хибні аналогії здійснюються або навмисне /софістика/,

або в результаті незнання побудови аналогій, або при відсутності фактичних знань відносно предметів та їх властивостей.

Істотну помилку зробили в XIX ст. вульгарні матеріалісти Бюхнер,

Фохт і Молешотт, які провели аналогії між функціями печінки i мозку.

Вони стверджували, що мозок виділяє мислення подібно тому, як печінка виділяє жовч. Помилка ця призвела до грубого і хибного ототожнення ідеального і матеріального, свідомості і матерії.

Аналогія виконує так звану експлікативну функцію /лат. - трактування,

пояснення/, яка. стосується пояснення тих чи інших фактів, котрі розглядаються в дослідженні. Експлікація застосовується при характеристиці умовних позначень об"ектів на картах і планах, а також для уточнення термінології; вона е специфічною інтерпретацією понять і суджень.

Історичні_ аналогії та паралелі Аналогії,особливо строгі, використовуються в усіх науках, які Дають

істинні висновки. Аналогічно до математичного диференціювання Диференційні процеси відбуваються в природі, суспільному житті і

92

93

мисленні. Математичні дії їх відображають. Прогнозування погоди грунтується на строгій аналогії. Закон Кулона про силу електромагнітної взаємодії двох нерухомих зарядів формулюється і виражається аналогічно до закону Ньютона про всесвітнє тяжіння.

Трапляються випадки, коли ототожнюється аналогія з еквівалентністю,

Якщо аналогія стосується подібності, схожості предметів в їх якихось ознаках, властивостях, відношеннях щодо різних предметів, то еквівалентність становить певну операцію математичної логіки, яка дозволяє із двох висловлювань одержати нове, що встановлює рівнознач-

ність інших ознак. Формула еквівалентності: якщо А, то В, і якщо В, то А .

Наприклад, "якщо і тільки якщо трикутник рівносторонній, то він і рівнокутний". Еквівалентність використовується в численних математичних операціях, у логіці має місце для визначення істинних і хибни суджень. У політекономії та розрахунках для народного господарства на основі математичної еквівалентності створюються теорія вартості, ціноутворення, концепції товарообігу, торгівлі, обміну.

Відомо, що на історичну арену український народ вийшов дещо пiзніше інших народів Європи і Азії. Етногенезис його входить у далеку давнину. Довгий час історію давньої України, "аналогічно" математицi

розглядали як деяку суму фактів. Лише вітчизняний історик М.С.Грушевський /І866 - І934/ почав розглядати історію України як складову частину єдиного світового історичного процесу. Трипільська культура - одна із віх історичної магістралі нашого народу.

У суспільних науках логіка посідає одне з провідних місць. На сучасному етапі в плюралізмі .думок і концепцій вона дає змогу співеставляти і аналізувати різноманітні судження і робити з них правильні виводи.

Таким чином, аналогія як одна із видів індукції, хоча й не є не-

обхідним, подібно до дедукції, умовиводом, проте є досить важливим моментом у процесі міркувань, оскільки дає змогу вирішувати ряд,

пізнавальних проблем, висовувати певні здогадки, розвивати і поповнювати наукові знання.

Контрольні запитання і вправи:

1. У наведених прикладах встановити причину іметод визначення причинного зв'язку:

93

94

1)Троє людей захворіли енцефалітом. Кожному з них окремо передували події: а)вкусив іксодовий кліщ, початок літа, перебування в лісі на Уралі; б)весна, лісова смуга Східного Сибіру, вкусив іксодовий кліщ; в)осінь, вкусив іксодовий кліщ, перебування в березовому лісі Алтаю. Яка причина хвороби?

2)Людина наїлась суниць і згодом у неї з'явилась алергічна реакція. В

насупні дні людина споживала ті ж самі продукти, але суниць не їла.

Алергічної реакції не було. Лікар зробив висновок, що причиною алергії було споживання суниць.

3)Ралей відкрив, що атмосферний азот важчий від хімічно чистого азоту.

Рамзей зробив висновок, що тут має місце невідома речовина. Яка? 2.Визначити хід думки:

Возвеличу Малих отих раюів німих!

Я на сторожі коло них Поставлю слово.

(т.Г.Шевченко)

Що хотів висловити поет?

3.Наведіть приклад аналогій з профілюючої науки та дайте йому логічний аналіз.

4.<<Сова Міневри вилітає вночі>>(Гегель). Дайте аналогічну експлікацію цьоиу судженню.

5.В чому виражається взаємозв'язок між аналогією та моделюванням? 5.Земська учителька Раїса Левицькі(новела М.Коцюбинського

<<Лялечка>>) назвала якось себе <<осіння муха>>. Яким логічним методом вона міркувала? Які підстави були для такого судження?

6.З якою метою в багатьох байках і оповіданнях для дітей деяких тварин наділяють людськими рисами?

94

95

Розділ 7. ГИПОТЕЗА.

ПЛАН:

7.1Гіпотеза як форма розвитку знань.

7.2Побудова і доведення гіпотези.

7.3Особливості гіпотези.

7.1 Гіпотеза як форма розвитку знань.

Наука як історично складена галузь людської діяльності спрямована на пізнання і перетворення дійсності. Основними формами розвитку наукових знань є факт, ідея, наукова проблема, гіпотеза, концепція і теорія. Факт – це об'єкт(подія, явище, предмет), на який спрямований процес пізнання. В

ході його виникає ідея, тобто певна думка, що відображає об'єкт, його ознаки, властивості. Вона щось стверджує або заперечує, веде до нової думки. Так виникає наукова проблема, що стосується визначення певного завдання для вивчення факта. Вирішення наукової проблеми породжує певні передбачення – гіпотези.

Гіпотеза(гр.- основа, припущення) – поняття неоднозначне: 1)будь-яке припущення; 2)форма умовиводу, який фіксує можливість наявних закономірностей і зв'язків між явищами;

3)процес мислення, що веде до формування припущень.

Вона є важливою формою розвитку наукових знань для встановлення причинних та інших закономірних зв'язків між відомими явищами і тими,

які ще не відомі. В логіці гіпотеза розглядається як науково обгрунтоване припущення про існуючі причини і закономірності зв'язків будь-яких явищ або подій природи, суспільного життя і мислення. Доведена гіпотеза стає теорією з її складовими частинами – концепціями. Наукова гіпотеза грунтується на наукових фактах і положеннях. Це знання, в основі якого лежить припущення.

Концепція як поняття також має ряд означень:

а)провідна думка, ідея; б)певний задум або принцип; в)основна точка зору, частина теорії; г)певний спосіб трактування проблеми. Розгортання концепції веде до теорії. Концепція перебудови в нашій країні, висунута практичною необхідністю, розгорнулась в досить складну теорію, яка входить в суспільні науки і втілюється в усіх сферах суспільного життя.

95

96

Теорію слід розуміти також досить широко, насамперед як узагальнення практики, систему основних ідей у певній галузі наукових знань.

Наукова гіпотеза якісно відрізняється від голих, безгрунтовних фантазій, хибних припущень.Наука спростувала хибну гіпотезу про

<<геоцентричну систему>>, висунула гіпотезу, що стала теорією, про

<<геліоцентричну систему>>. Так же спростовується гіпотеза релігії про створення світу і походження людини. Спростовано ряд інших хибних гіпотез.

Залежно від ступеня загальності наукові гіпотези поділяються на загальні, часткові та одиничні. Загальна гіпотеза – це науково обгрунтоване припущення про причини, закони і закономірності, що стосуються всієї даної множини предметів. Вона формулюється з метою здобуття загального висновку для окремого предмета або їх класу.

Прикладами її можуть бути вчення Демокріта про атомістичну будову речовини, яка з часом перетворилась в наукову теорію; вчення про органічне і неорганічне походження нафти тощо.

Часткова гіпотеза стосується відповідних припущень відносно частини об'єктів, які виділяються з їх множини. Такими гіпотезами можуть бути проблеми про походження вірусів, виникнення ракових захворювань та інших процесів природи і суспільного життя. Одинична гіпотеза відноситься до окремих конкретних явищ, предметів чи подій. Лікар будує одиничні гіпотези в процесі лікування конкретного хворого, підбираючи особисто для нього потрібні медикаменти і їх дозування.

Для одержання достовірних знань будуються робочі гіпотези, які також бувають загальними, частковими і одиничними. Такі гіпотези ще не ставлять завдання встановлення причини чи закономірності, а

передбачають створити певну систему для вивчення об'єкта. Вони становлять тимчасове припущення, яке необхідно підтвердити або відкинути, щоб здійснювати дальше дослідження. Відомий письменник Гете гіпотезу порівнював з риштуванням, яке споруджується перед будинком і відкидається, коли будинок готовий.

В юридичній практиці (допит,суд,дізнання) робочі гіпотези звуться версіями. Вони можуть бути загальлними, частковими і одиничними;

використовуються для вияснення певних обставин або моментів злочину чи іншого факту стосовно до злочинця, організатора чи учасника злочину.

До цього часу не встановлено конкретного вбивцю президента США

96

97

Д.Кеннеді, висовуються різноманітні версії.

7.2 Побудова і доведення гіпотез.

Як процес мислення,гіпотеза потребує побудови, тобто чіткого формулювання, її доведення або спростування. Такий процес має певні етапи. Деякі автори виділяють два, інші – три, чотири або п'ять. Головним тут є визначення послідовності та встановлення істини. Вважається,що основними етапами розвитку гіпотези є два: висунення, або формулювання, гіпотези та її доведення. Вони доповнюються іншими.

1.Добір і нагромадження фактів, які потребують пояснення.Кожний факт як об'єкт пізнання вимагає його чіткого встановлення, фіксації в номєнклатурі, описання і пояснення. На стадії добору використовуються порівняння, аналіз, неповна індукція, формулюються певні судження.

2.Формулювання гіпотези, або кількох гіпотез, які пояснюють факти.

На цій стадії узагальнюються результати, здобуті на першій. Основним методом тут є синтез, за допомогою якого узагальнюються результати аналізу та інших прийомів щодо пояснення фактів.

3. Виведення із даної гіпотези всіх наслідків, які могли б випливати з неї.

Достовірність гіпотези залежать від кількості наслідків, підтвердження їх наукою і практикою

4.Співставлення виведених із гіпотези наслідків з відомими науковими знаннями.

5.Остаточне доведення гіпотези та наслідків, які виводяться з неї,

перетворення гіпотези в наукову теорію або достовірні знання.

Вирішальним етапом у ставленні гіпотези є практика. На цьому етапі завершується її формування і перевірка істинності. Перевірка може здійснюватись теоретичним шляхом, різними формами умовиводів.

Перевірити гіпотезу означає:

1)встановити, що всі наслідки, виведені з неї, збігаються зі всіма відомими науковими положеннями; 2)обгрунтувати, що вона не суперечить вже відомим законам і принципам, істинність яких безперечна.

Отже, гіпотеза повинна повністю відповідати практиці, науці, всім відомим фактам і явищам, не суперечити їм.

Спростування(фальсифікація) гіпотези є прямою протележністю до її доведення. Воно полягає у відшуканні фактів і положень, які суперечать їй

97

98

та наслідкам, що випливають з неї. Формулюються протележні судження,

беруться до уваги чотири основних закони правильного мислення, з яких провідну роль відіграють закони несуперечності та закон виключення третього.

Прикладом доведення гіпотези про природне походження людини є еволюційне вчення Дарвіна, а соціальне – вчення Маркса і Енгельса про роль праці в розвитку суспільства. Фізика спростувала гіпотезу про

<<вічний двигун>>, філософія – про первинність свідомості, практика – про потойбічний світ. Інтенсивний розвиток науки не може здійснюватись без гіпотез.

7.3 Особливості гіпотези.

Будь-яка гіпотеза повинна відповідати певній сукупності умов.

По-перше, гіпотеза формулюється тоді, коли в ній є практична потреба,

тобто коли існуючі знання неспроможні пояснити якісь нові факти чи відкриття, а наука і практика конче цього вимагають.Життя вимагає точного встановлення природи Тунгуського метеорита 30 червня 1908

року. Про нього сформульовано декілька гіпотез.

По-друге, гіпотеза повинна бути обгрунтованим припущенням, яке спирається на глибокі наукові знання, факти і закони. Наприклад, вибух Тунгуського метеорита супроводжувався землетрусом, що охопив весь Центральний Сибір.

По-третє, гіпотеза не повинна суперечити визнаним науковим положенням і теоріям, науковому світогляду. Плюралізм думок між різними гіпотезами обмежується певним колом знань і світоглядними принципами. Відносно Тунгуського метеорита висловлюються думки про блукаючі метиорити, про ядро комети, космічне тіло тощо.

По-четверте, гіпотеза повинна претендувати на максимальну можливу широту охоплення явищ дійсності. В іншому разі вона може не врахувати багатьох фактів, втратить пізнавальне значення.

По-п'яте, вона повинна втілюватись(входити) в логічний понятійний апарат як елемент його системи.

По-шосте, вона повинна бути таким припущенням, яке в принципі підлягає вивченню, перевірці.

Із сутності гіпотези та умов її формування виділяється кілька особливостей.

98

99

1.Гіпотеза – складна форма мислення, є системою понять, суджень і умовиводів.

2.Серцевиною цієї системи є об'єднуюча наукова ідея про можливий закономірний зв'язок між явищами. Завдяки цьому вона покликана пояснити <<незвичайні>> спостережувані явища. Так, ленінська ідея про невичерпність матерії стала основою побудови ряду гіпотез про складну структуру атома, його модель.

3.Провідна ідея,що лежить в основі гіпотези, має проблематичний характер, формулюється у формі судження-припущення. В поєднанні з іншими судженнями, що стосуються даної системи, гіпотеза в основному вичерпує зміст цього явища.

4.Гіпотеза має евристичний характер, бо пов'язана з науковим передбаченням і відкриттям. Вона не лише вимагає пояснення існуючих явищ, а й спрямовує увагу на передбачення і вивчення нових, ще невідомих явищ.

5.Поряд з цим гіпотеза належить і до правдоподібних умовиводів, бо дає висновки у формі припущень. Висновки про тотожність двох предметів у гіпотезі формулюються на основі тотожності їх ознак.

6.Структура гіпотези, зокрема її формулювання, пов'язана з дослідженням і порівнянням різних сторін і властивостей предметів.

Встановлюється певна аналогія. Отже, гіпотеза тісно пов'язана з індукцією

ідедукцією.

7.Наукове передбачення виступає як ідеальна гіпотетична модель майбутнього. В ньому відповідне місце посідає інтуїція, реальна мрія і фантазія.

8.Гіпотеза дає змогу накреслювати можливі плани, визначати короткочасні і довгочасні прогнози.

У системі розвитку наукових знань гіпотеза поєднує в єдине ціле емпіричні і теоретичні знаня, дає змогу здійснити сходження від абстрактного до конкретного.

Контрольні запитання.

1.Чому гіпотеза є формою розвитку знань? Які ще є форми наукового пізнання?

2.Що означає побудувати гіпотезу? Основні етапи її розвитку. 3.Наведіть приклади хибних та наукових гіпотез. Які ви знаєте гіпотези

про Тунгуський метиорит?

99

100

4.Назвіть основні гіпотези в теоріях Демокріта, Птолемея, Коперника,

Менделєєва та інших вчених.

5.Розкрийте взаємозв'язок між аналогією, гіпотезою та моделюванням. 6.Що ви розумієте під такими поняттями: факт, наукова проблема,

концепція, теорія? Визначте їх місце в аналогії та гіпотезі. 7.Як ви розумієте наукове передбачення.

8.Чим відрізняється версія від гепотези? Назвіть версії відносно смерті М.О.Щорса.

9.І.Ньютон якось зауважив, що він гепотез не будує. Як ви розцінюєте таке зауваження? Співставте його з висловом Гете, в якому він гіпотезу порівнює з риштуванням, яке будується перед спорудою і зноситься, коли будинок готовий.

Розділ 8. ЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ.

ПЛАН:

8.1Сутність логічної аргументації.

8.2Доведення і спростування.

8.3Логічна структура аргументації.

8.4Софізми і парадокси.

8.1 Сутність логічної аргументації.

Понад дві тисячі років наука, з часу її виникнення, мала переважно збиральний і описовий характер. Факти, які виявлялись і нагромаджувались, детально описувались, пояснювались. Лише з часів Відродження наука почала набувати аргументованого характеру. Факти як об'єкти науки не лише пояснювались, а й обгрунтовувались. Визначної ролі набув експеримент. З'явились технічні засоби. Розроблялись методи наукового дослідження, встановлення закономірностей, причинних зв'язків. Широко використовувались аналіз і синтез, дедукція і індукція.

Логіка набула прикладного значення.

Сучасна наука становить систему істинних і достовірних(доведених)

тверджень. Обгрунтованість, доведеність – один із основних принципів і законів розвитку науки і логічного мислення. Бездоказовість у науці може породити неправільні погляди, концепції і теорії, привести до

100