104. Президентські вибори 2010 року????

Перший тур президентських виборів в Україні пройшов 17 січня 2010 без несподіванок: Юлія Тимошенко (25%) і Віктор Янукович (35,5%), як і очікувалося, стали лідерами перегонів і будуть боротися за крісло Президента у другому турі 7 лютого 2010. Незважаючи на 10% розрив між Тимошенко і Януковичем досить складно передбачити результат другого туру, який може виявитися повним несподіваних ходів з боку основних кандидатів.

«ТРЕТЯ СИЛА» ТА ЇЇ РОЛЬ

П’ять років після Помаранчевої революції помітні зміни у виборчій культурі українців: результати виборів сьогодні неможливо передбачити наперед, оскільки має місце вільна конкуренція між кандидатами. Всі міжнародні спостерігачі визнали перший тур президентських виборів як вільні і чесні. Незважаючи на високий рівень розчарування в українській політиці, явка виборців не опустилася нижче рівня виборів 2006 і 2007 років і склала 66,8%. Тим не менш, незмінною залишається одна риса сучасної політичної культури українців: вони голосують не стільки «за», скільки «проти» якогось кандидата. Так, якщо у 2004 році люди протестували проти Кучми та його політики, то сьогодні голосують або проти так званої «помаранчевої влади» в особі Тимошенко і Ющенка, або проти «кримінального» Януковича.

У першому турі президентських виборів, цей протест виразився ще й в тому, що кожен п’ятий виборець (5 млн.) віддав свій голос за так звану «третю силу» – за Сергія Тігіпко (13,1% голосів) і Арсенія Яценюка (7%). Отже, в Україні поступово виникає запит на нових лідерів нації, і це нове явище в українській політиці. Сьогодні від того, як проголосують прихильники цих кандидатів у другому турі, залежить значною мірою результат президентських виборів. Боротьба за їхній електорат вже почалася.

Вже на третій день після першого туру Тимошенко закликала Яценюка і Тігіпко підтримати її у другому турі виборів. За це вона обіцяла Тігіпко свій пост прем’єр-міністра. Тим не менш, обидва колишні кандидати воліють залишатися нейтральними. Це пов’язано з тим, що, з одного боку, у Яценюка і Тігіпко специфічний електорат, який побажав дистанціюватися і від Тимошенко, і від Януковича. Це т.з. «м’який», не сформованій ще остаточно електорат. Тому підтримка Яценюком або Тігіпко одного з лідерів перегонів може спричинити за собою втрату цього електорату і можливих політичних бонусів у майбутньому. З іншої сторони, Яценюк і Тігіпко розуміють, що майбутній Президент України не може гарантувати посаду прем’єр-міністра без сильної коаліції в парламенті. І навіть якщо у Верховній Раді вдасться створити ситуативну більшість для обрання нового прем’єр-міністра, останній без опори на особисту силу в парламенті приречений бути маріонеткою в руках нового президента. Тому для представників «третьої сили» найбільш вигідним зараз є проведення позачергових парламентських виборів. Адже тоді з’являється шанс провести свої політичні партії – «Фронт змін» Яценюка і «Сильна Україна» Тігіпко – до нового парламенту.

ВИБОРИ ПІСЛЯ ВИБОРІВ?

Саме з такою пропозицією Віктор Янукович звернувся до кандидатів, які не пройшли до другого туру, – у разі його перемоги на президентських виборах, розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові парламентські вибори. Проте, такий крок Януковичу в якості нового президента скоріше невигідний. Адже остаточно програвши президентські вибори, Юлія Тимошенко буде, скоріше за все, домагатися реваншу за допомогою парламентських виборів. Крім того, очевидно, що Партія регіонів в новому парламенті навряд чи зможе набрати 175 голосів, які вони мають зараз, і владу доведеться ділити з партіями-новачками.

У будь-якому випадку, президент Янукович буде намагатися відправити у відставку уряд Тимошенко. З перерахованих вище причин йому це краще зробити не шляхом розпуску парламенту, а шляхом створення нової коаліції. Тому цілком достовірними здаються сьогодні чутки про проведення переговорів Партії регіонів з іншими фракціями. Зокрема про те, що зараз робляться спроби домовитися з фракцією «Наша Україна-Національна самооборона» (НУНС). Проте така коаліція в разі її створення навряд чи триватиме довго. Ще в грудні 2008 р. партія НУНС розкололася на два табори – “проющенківський” та “протимошенківський”. Більше того, 22 січня ідеологічний лідер НУНС Віктор Ющенко заявив про створення нового політичного проекту і висловив надію на якнайшвидший розпуск парламенту.

«ДВА УКРАЇНЦІ – ТРИ ГЕТЬМАНА»

Тим не менш, ймовірність проведення дострокових парламентських виборів, які пропонують організувати одночасно з виборами до місцевих органів влади 30 травня 2010, сьогодні оцінити досить складно. Надто сильно вони залежать від ситуативного збігу інтересів різних учасників політичного процесу.

Більш реальною на сьогоднішній момент здається ситуація, коли в країні може виникнути відразу кілька президентів. Це може відбутися в тому випадку, якщо Тимошенко вдасться скоротити 10% розрив з Януковичем у першому турі хоча б до 4% у другому турі. Тоді легітимність переможця цілком можна буде поставити під сумнів, звинувативши у фальсифікаціях. Такий сценарій розвитку подій не є фантастичним. По-перше, подібний досвід у Тимошенко вже є: за рік після парламентських виборів 2006 Тимошенко вдалося скоротити розрив між Партією регіонів і БЮТ під час позачергових парламентських виборів 2007 р. з 10% до 4%.

По-друге, у першому турі частину можливих голосів за Тимошенко відтягнули на себе Ющенко і Яценюк, а також технічні кандидати. За оцінками автора, у Тимошенко таким чином є резерв у 3,5-4,5 млн голосів, у той час як у Януковича – максимум 3 млн. голосів. Всі заяви Тимошенко сьогодні спрямовані саме на мобілізацію електорату, за її висловом, «демократичних сил» в західних областях України. І якщо їй це вдасться, то боротьба за президентське крісло може затягнутися і перебратися до судів. Недарма ще в грудні 2009 р. вибухнув скандал навколо голови Верховного адміністративного суду України (ВАСУ). Адже саме цей суд уповноважений розглядати справи про оскарження результатів виборів. Так, 22 грудня 2009 року закінчився термін повноважень призначеного Президентом на посаду голови ВАСУ, який відмовився складати свої повноваження до обрання нового голови. Однак, вже 23 грудня перший заступник голови ВАСУ призначив себе в.о. голови ВАСУ. Таким чином, на даний момент ВАСУ має дві голови, один з яких лояльний Тимошенко, а інший –Януковичу.

Не менш гостра боротьба йде між двома лідерами і за вплив у Центральній виборчій комісії (ЦВК). 19 січня один з членів ЦВК був звільнений з посади у зв’язку з досягненням ним граничного віку перебування на державній службі. В результаті цього залишилося чотирнадцять членів комісії, вісім з яких, за словами голови Комітету виборців України Олександра Черненка, лояльні Януковичу. І хоча Янукович має таким чином більшість членів ЦВК на своєму боці, інші шість членів все ще можуть заблокувати засідання. Розстановку сил може змінити обрання нового члена ЦВК. Однак, незважаючи на декілька спроб, БЮТ поки що не вдалося призначити лояльну їм людину на цей пост.

Іншим джерелом можливого звинувачення у фальсифікаціях виборів під час другого туру можуть стати, як це непарадоксально, неприйняті зміни до закону про вибори Президента. Як відомо, БЮТ намагається скасувати можливість голосування вдома без медичної довідки. 19 і 21 січня БЮТу не вдалося прийняти цей законопроект у Верховній Раді. Тим не менш, саме відсутність таких змін в законі може стати першим аргументом Тимошенко на користь фальсифікацій результатів другого туру.

РЕЗЮМЕ

Безумовно, другий тур президентських виборів 7 лютого буде набагато гострішим за перший. Вже зараз кандидати намагаються максимально дискредитувати один одного. Не виключено, що якість виборів у другому турі не буде такою же високою, як у першому. Тим не менше, як правильно помітили українські ЗМІ, не треба плутати якість виборів та якість вибору. Вибір, перед яким стоїть Україна сьогодні, – це не вибір між демократією та авторитаризмом, це вибір «меншого зла». В той час як Тимошенко тяжіє до авторитарного стилю правління і ручного управління економікою, Януковичем представляє інтереси великого капіталу, іншими словами олігархів.

Однак, ні той, ні інший не пропонують головного – відповідальності за слова і вчинки. Саме тому ці вибори не зможуть забезпечити стабільність в Україні. Більш того, вони призведуть до ще більшого протистояння між сходом і заходом, адже лозунги на кшталт «або мафія, або демократія» ні в якому разі не консолідують країну. Новий президент України, хто б ним не став, буде обраний в кращому випадку лише третиною населення. І з цієї причини він навряд чи може вважатися переможцем.

Вибори президента

П'ята президентська кампанія запам'ятається провалом Арсенія Яценюка (6,96% і четверте місце в першому турі), на якого багато виборців сподівалися (восени 2009 його рейтинг складав 11,9%) як на молодого реформатора, а натомість отримали розмиті заклики з присмаком “євразійства”.

Віктор Ющенко встановив антирекорд, показавши найменший результат з усіх чинних президентів світу, які балотувалися – 5,45%. Натомість програма колишнього голови виборчого штабу Януковича-2004 Сергія Тігіпка припала до смаку, особливо в центрі і на півдні країни – 13,05%, третє місце і посада віце-прем'єра.

Вибори-2010 народили особливий феномен серед “помаранчевих” користувачів інтернету. Якщо раніше вони флеймили на тему, хто краще – Ющенко чи Тимошенко, то зараз країна поділилася на “противсіхів” і “анти-противсіхів”, які вважали, що ті, хто проголосував “не підтримую жодного”, фактично підтримав Януковича.

У другому турі Віктор Янукович отримав 49% голосів, а Юлія Тимошенко – 45,5%. Проти обох проголосували 4,4% (для порівняння, у грудні 2004-го таких було 2,3%).

Рекордну кількість “противсіхів” дав Київ (8%), за ним ідуть Дніпропетровщина, Полтавщина, Сумщина, Харківщина і Київщина. Найменше “противсіхів” було у Донецькій, Луганській, Івано-Франківській і Тернопільській областях.