- •1. Історія україни як наука: предмет методологія джерела
- •3.Первіснообщинний лад на території україни
- •4.Трипільська культура на території україни
- •5.Державне об*єднання племен на землях сучасної україни: кіммерійці, скіфи, сармати
- •Кімерійці
- •Сармати
- •6.Античні міста-держави Північного причорномор*я. Грецька колонізація.
- •Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Зародження грецьких міст-держав
- •7.Східні слов*яни на території україни: господарська діяльність, матеріальна та духовна культура
- •Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян
- •8. Утворення київської держави
- •1. Питання походження Русі
- •2. Утворення Київської держави
- •9. Захоплення києва олегом . Князювання ольги , ігоря, святослава зАхоплення києва
- •Ярослав Мудрий
- •Особливості розвитку культури Київської Русі
- •Історичне значення Київської Русі
- •13. Причини та наслідки феодальної роздробленості київської русі
- •14. Утворення гал.-вол. Князівства. Його політичний та суспільно-економічний розвиток. Данило галицький Утворення Галицько-Волинського князівства
- •4. Данило Галицький
- •15. Монгольська навала на укр.Землі, її наслідки
- •2.3. Монголо-татарська навала та її наслідки для Київської Русі
- •16. Основні етапи входження українських земель до складу литовського князівства
- •17. Кревська унія 1385 року
- •Наслідки Кревської унії для українських земель
- •18. Соціально-економічний розвиток українських земель у 15-16ст.
- •20. Виникнення, соціальна природа, життя укр. Козацтва
- •21. Козацтво у міжнародних відносинах
- •22. Становлення вищої освіти україни ( друга пол. 16ст – перша пол. 17 ст). Роль києво-могилянської академії у культурно –освітньому розвиткові українського народу
- •23. Люблінська унія та зміна політичного становища укр. Земель
- •24. Козацько-селянські повстання в кінці 16 першій пол. - 17 ст. В Україні
- •25. Утворення запорозької січі та її роль в історії українського народу
- •26. Національно-визвольна революція українського народу середини 17 ст. : причини, характер, рушійні сили
- •27. Воєнні дії 1648 – 1649 рр.???????????????
- •29. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір.
- •30. Б. Хмельницький – видатний політик і полководець, творець Української козацької держави
- •31. Переяславсько-московська угода 1654 р. Та її оцінка в історичній літературі.
- •32. Боротьба українського народу за політичну єдність і національнк державність після смерті б.Хмельницького.
- •33. Політичний розвиток Правобережної України у другій пол.. 17 ст.
- •35. Боротьба козацтва з турецько-татарською агресією на початку 17 ст. П. Сагайдачний.
- •36. Українські землі під владою речі посполитої (кінець 17 – середина 18 ст.)
- •37. Гетьман України і. Мазепа.
- •38. Конституція Пилипа Орлика – перша конституція України
- •40. Обмеження автономії України. Гетьмани і. Скоропадський, п. Полуботок, д. Апостол.
- •41. Остаточна ліквідація автономного статусу України у другій половині 18 ст.
- •42. Нова Січ ( 1734 – 1775)
- •43. Поділи Польщі на нове політико-територіальне розчленування України між Російською та Австрійською імперіями
- •44. Приєднання Росією Північного Причорномор*я. Заселення та господарський розвиток Південної України (18 ст.)
- •45. Повстання на правобережжі та Західній Україні у 18 ст. ( Коліївщина, опришки, гайдамаччина)
- •46. Адміністративно – територіальний стан українських земель у складі Російської та Австрійської імперій на початку 19 ст.
- •1. Українські землі у складі Російської імперії
- •47. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україна у першій половині 19 ст. Початок промислового перевороту.
- •48. Поширення української національної ідеї в 20-40-х рр. 19 ст. У Галичині. «Руська трійця».?????????????
- •50. Відродження української національної свідомості. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •51. Скасування кріпосного права. Особливості проведення реформи 1861р. В Україні
- •52. Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині 19ст.
- •53. Ліберальні реформи в Україні в 60-70-ті роки 19 ст.
- •55.Періодизація та основні етапи укр. Нац. Руху 19 ст. Створення і діяльність громад.
- •56. Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга пол.19ст.)
- •57. Соціально-економічний розвиток України на початку 20ст. (1900 – 1917рр.)
- •58. Виникнення та діяльність політичних партій в Україні (90-ті роки 19ст.-1917р.)?????????????????????????
- •2. Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
- •59. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства
- •60. Україна в роки революції 1905-1907рр.
- •58.2. Україна в період Першої світової війни (серпень 1914 –листопад 1918рр.)
- •59. 2. Лютнева революція в Росії 1917року. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення уцр та її діяльність (березень-квітень 1917р.)
- •60.2. Проголошення автономії України. І та іі Універсали Центральної Ради.
- •61. 3 Універсал Центральної ради. Проголошення унр
- •62. Перша українсько-більшовицька війна ( грудень 1917 – березень 1918)???????????
- •63. Брестський договір і Україна. Прикінцевий період діяльності цр: причини її падіння
- •64. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. Зовнішня і внутрішня політика гетьманату та причини його падіння.
- •65. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Створення та військові дії уга
- •66. Злука (об'єднання) українських земель (22 січня 1919 року) та її історичне значення
- •67. Відновлення унр. Директорія унр: її склад, внутрішня та зовнішня політика
- •68. 4 Універсал Центральної Ради й проголошення незалежної держави українського народу. Крути: трагізм української історії
- •69. Україна під владою більшовиків у 1919 році.????????
- •70. Економічна та політична криза в Україні на початку 1920-х рр. Голод 1921 – 1923-рр.
- •71. Україна в період нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •72. Участь урср в утворенні Радянського Союзу. Союзний договір від 30 грудня 1922р. Перша Конституція срср (січень 1924р.) та затвердження в травні 1925р. Нового тексту Конституції урср.
- •73. Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях у 20-30-х рр. 20 ст.
- •74. Західноукраїнський суспільно-політичний рух у 1920-1930-х рр. 20ст.
- •75.Сталінський терор в усрр наприкінці 1920-1930-х рр.
- •76. Радянська індустріалізація України (1928-1939рр.): суспільно-економічні наслідки
- •77. Колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •78. Політика українізації (20-30-ті роки 20ст.) : суспільно-політичний зміст та наслідки
- •79. Культурне життя на українських землях у 1920-1930 рр.
- •80. Початок другої світової війни. Західна Україна під владою сталінського режиму
- •82. Фашистський окупаційний режим в Україні (1941 – 1942 рр.)
- •83. Партизанський, антифашистський та підпільний рух в Україні (1941 – 1944 рр.)
- •84. Оун – упа в роки Другої світової війни
- •1. Вступ
- •85. Визволення України від німецько-фашистських загарбників українських земель (1943 – 1944 рр.)
- •86. Внесок України в перемогу над фашизмом. Політичні, економічні та соціальні наслідки війни для українського народу
- •87. Українська рср у системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон і місце України у цьому процесі
- •88.Україна в період повоєнної відбудови (1945 – 1953 рр.)
- •89. Голод 1946 – 1947 рр. В Україні та його наслідки
- •90. Західноукраїнські землі у повоєнні роки ( 1945 - 1955 рр.)
- •91.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в Україні у період десталінізації (1956-1964 рр.)
- •92.Соціально-еконономічний розвиток урср у другій пол. 1950-х – першій пол. 1960-х
- •93. Дисидентський, правозахисний і національно-визвольний рух в Україні у 1960 – 1980-х рр.. 20 ст.
- •94. Соціально-економічний розвиток урср у 1964 – 1985 рр.
- •95. Наростання соціальних проблем в Україні (1985 – 1991 рр.)
- •96. Загострення екологічних проблем в Україні з другої пол. 20ст. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •97. Становлення багатопартійної системи в Україні ( кінець 1980-х – перша пол. 1990-х рр.)
- •2. Виникнення багатопартійності в Україні
- •98. Україна на шляху до незалежності (1990 – 1991 рр.) «Декларація про державний суверенітет України» ( 16 липня 1990 р.) та її значення.
- •99. Провал державного перевороту 19-21 серпня 1991 року в срср та його наслідки. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року
- •100. Конституція України. Основний Закон держави (28 червня 1996 р.)
- •101. Зовнішня політика України в добу незалежності
- •102. Національно-культурний розвиток українського народу на сучасному етапі
- •103. Соціально-економічний розвиток України в добу незалежності
- •104. Президентські вибори 2010 року????
- •105. Вибори до Верховної Влади України 2012 року
56. Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга пол.19ст.)
За 40 років, від 1861 р. до Д900 р. — внаслідок швидкого розвитку буржуазних відносин, як в економічній, так і в інших сферах спостерігаються великі зміни. Порівняно з феодальною епохою суспільний прогрес відбувався дуже швидко. Уже на протязі перших десятиліть завершився промисловий переворот. Україна, незважаючи на імперську політику російського самодержавства, перетворилась із аграрного на один з найбільш розвинутих в економічному відношенні регіонів імперії. На її території знаходилась основна база гірничої, вугільної і металургійної промисловості, сільськогосподарського машинобудування, а також значна частина харчової промисловості, залізниць, морського і річкового транспорту. У сільському господарстві, особливо па Півдні України, впевнено утверджувались капіталістичні відносини, основані на використанні вільнонайманої праці і машин. Якщо у 1869 р. в Україні налічувалось 3712 фабрик і заводів, то у 1900 р. їх стало 5301.
На протязі 1866—1878 рр. по території України прокладено більш як 4,5 тис. верст залізничної колії, і на кінець XIX століття загальна довжина залізниць досягла.17 % від залізничної мережі Росії. Перша залізниця на Україні стала до ладу у 1865 р. Вона зв’язала місто Балту з Одесою і мала протяжність у 219 верст.
До кінця XIX ст. Україна вийшла на одне з перших місць в імперії і за рівнем концентрації промислового виробництва. Від загальної кількості 25327 підприємств гірничодобувної та обробної промисловості (що була в Росії у 1900 р.) на долю України припадало більше 5 тисяч, тобто майже 20 %. На них працювало близько 300 тисяч робітників, або 14 % від їх чисельності по всій імперії і виготовлялось продукції на 556 744 тис. крб., що складало 17 % вартості продукції всіх загальнодержавних обсягів. В Україні видобувалося понад 51 % чавуну, близько’половини сталі і прокату, понад 65% кам’яного вугілля. Крім того, Україна, давала 99,5% коксу, 100% ртуті, 63% соди, 71% цукру.
Характерною особливістю цього часу стало посилення довгострокових вкладень іноземних капіталів (інвестицій), частка яких у промисловості України досягла 80 і більше відсотків. Особливо яскравий процес можна спостерігати на прикладі гірничої промисловості, де з 1888 по 1894 рік було створено 22 іноземні кампанії з основним капіталом на суму 62,9 млн. крб. Як бачимо, у промисловому відношенні Україна належала до тих регіонів, які мало чим відрізнялись від центру, але її економіка мала однобокий характер і в значній мірі залежала від іноземного капіталу.
Що стосується сільського господарства, то земля України дедалі більше втягувалась в ринковий обіг, перетворюючись в товар. Протягом останніх десятиліть минулого століття Дворяни України продали понад половину своїх земельних володінь. Це стало основою створення буржуазної приватної власності на землю. Підприємницька оренда землі сконцентрувала 40 % орендного фонду в руках заможних селян, при цьому поширювалась найбільш невигідна для більшості селян короткострокова оренда на один посів.
Як свідчать статистичні дані, Україна порівняно з іншими національними окраїнами посідала перше місце з виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Вона давала майже половину всього збору озимої і ярової пшениці в європейській частині імперії. Відповідно збільшувалась і кількість переробних підприємств. Зокрема, цукропереробні підприємства Бродського, Терещенкіб, Харитоненків, Бобринського виробляли близько 60% усієї продукції цукрофонду Росії.
Відбувались і соціальні зміни. Найпомітніша з них, що мала серйозні наслідки, це поява нового класу пролетарів. На відміну від дрібних власників-селян, пролетарі зосереджувались переважно в промислових центрах і не мали засобів виробництва та власності. Тому вони продавали свою робочу силу. Умови життя і праці в промисловості Російської імперії у порівнянні з європейськими державами були у 4—5 разів гірші. Робочий день на підприємствах тривав 10—12, а іноді 15 годин, техніки безпеки та медичного обслуговування майже не було. Нестерпні умови життя пролетарів перетворювали їх в потенційно руйнівну силу, яка згодом виявила себе в політичних подіях XX ст. Але панівні класи Російської імперії, проявляючи егоїзм і невміння перспективно мислити, не змогли зробити відповідних висновків.
Таким чином, друга половина XIX ст. характеризувалась величезними успіхами в економічному розвитку як Росії, так і України. Але феодальні пережитки у вигляді поміщицького землеволодіння і самодержавства стримували прогресивний розвиток суспільства і загострювали соціальні протиріччя. У порівнянні з найбільш передовими країнами Росія продовжувала відставати як в економічному, так і в політичному відношеннях.
У пореформений період розвиток капіталізму в сільському господарстві відбувався двома шляхами — прусським й американським. Першого шляху дотримувалися правобережні та лівобережні губернії України, в яких діяла відробіткова система (за оренду землі в поміщика селянин відробляв своїм інвентарем і худобою на поміщицьких землях), що призвело до прогресуючого розорення і закабалення більшості селян. Правобережжя, де активно поширювалася цукрова промисловість, дещо випереджало за темпами економічного розвитку Лівобережжя. На Півдні України, де гальмівний вплив залишків феодалізму був менш відчутним, застосовували американський спосіб переходу до капіталізму— поміщики створювали на основі своїх маєтків потужні агровиробництва з використанням машин та вільнонайманої праці, а заможні селяни організовували товарні господарства фермерського типу.
У сфері землеволодіння та землекористування внаслідок перетворення землі на товар у другій половині XIX ст. простежують докорінні зміни. По-перше, сформувався досить високий рівень концентрації землі. На початку XX ст. власниками 68 % усієї дворянської землі були майже 3 тис. поміщиків. По-друге, відбувся перерозподіл земельної власності: перехід від становості до безстановості, активне витіснення дворянського землеволодіння буржуазним. У 1877— 1905 pp. поміщики українських губерній продали особам недворянського походження третину загальної площі дворянського землеволодіння (6 млн десятин). Крім того, заможні селяни викупили із дворянського землеволодіння 4,5 млн десятин землі. Тому приватний земельний фонд збільшився майже в чотири рази. По-третє, значно поширилося орендне землекористування. Відробіткову форму оренди майже не використовували, зростання товарності господарств сприяло становленню грошової, підприємницької оренди.
Товаризація сільськогосподарського виробництва дала змогу застосовувати техніку в землеробстві, вільнонайману працю, збільшити обсяги посівних площ і поліпшити структуру посівів. Насамперед це було характерно для південних регіонів. Наприкінці 70-х років у господарствах України діяло майже 700 парових двигунів. Протягом 70—80-х років XIX ст. імпорт сільськогосподарської техніки збільшився майже в 16 разів, а її виробництво на Півдні України за ці роки зросло в 12 разів.
Капіталізація поміщицьких і селянських господарств сприяла формуванню ринку вільнонайманої праці. Наприкінці XIX ст. чисельність поденних та постійних найманих робітників у землеробстві становила майже 2 млн осіб. Завдяки колонізації Півдня країни й інтенсивному розвитку господарства в інших регіонах протягом 1860—1887 pp. обсяги територій для посівів збільшилися в 1,5 разу. Товаризація виробництва сприяла змінам у структурі посівів: різко зросла частка посівів пшениці та ячменю, а також таких технічних культур, як цукрові буряки, картопля, тютюн тощо. Завдяки цьому частка української пшениці в експорті Російської імперії на початку XX ст. становила 90 %. До того ж в Україні збирали 43 % світового врожаю ячменю, 20 — пшениці та 10 % кукурудзи.