1.1. Загальні відомості

Картою називають зменшене, узагальнене та побудоване за математичними законами зображення значних за розміром ділянок поверхні Землі на площині.

Топографічним планом називають зменшене та подібне зображення на папері (площині) предметів, контурів та рельєфу невеликих ділянок поверхні Землі без врахування її сферичності (без спотворень).

Зарамкове оформлення

Дає можливість окреслити розміри ділянки земної поверхні спеціальною рамкою географічних координат, сіткою прямокутних координат, позначити номенклатуру та масштаб листа карти (плану), масштаб закладення, графічне зображення положень істинного, середнього меридіана зони та магнітного меридіана, та інші відомості про систему координат і висот, та інше.

На рис. 1.1 показано:

1-1 – географічна широта південної рамки карти (54^о40);

2-2 – географічна широта північної рамки карти (54^о4230);

3-3 – географічна довгота західної рамки карти (18^о03¢40²);

4-4 – географічна довгота східної рамки карти (18^о07¢30²);

5 – кілометрова сітка прямокутних координат;

6 – (6065, 6066, 6067, 6068) значення абсцис ліній сітки прямокутних координат в кілометрах;

7 – (4311, 4312, 4313, 4314) – значення ординат ліній сітки прямокутних координат в кілометрах;

8 – одна мінута по широті;

9 – одна мінута по довготі;

10 – внутрішня рамка;

11 – мінутна рамка географічних координат;

Система координат 1942 р. М-36-37-А-в-3

1:10 000

в 1 сантиметрі 100 метрів

Суцільні горизонталі проведені через 2,5 метра

Балтійська система висот

Рис. 1.1. Рамка топографічної карти

12 – чисельний масштаб;

13 – лінійний масштаб;

14 – геометрична схема розташування середнього меридіана зони, істинного та магнітного меридіанів;

15 – масштаб закладень.

Завдання 1. Використовуючи схему рамки топографічної карти та її за рамкове оформлення вказати складові її змісту згідно вказаних номерів.

2. Орієнтування

Орієнтування ліній місцевості – це визначення її напрямку відносно меридіана (істинного, середнього меридіана зони та магнітного).

Орієнтирними кутами служать:

Азимут А – горизонтальний кут виміряний по ходу годинникової стрілки від північного кінця меридіана до заданого напрямку лінії (0^о  А  360^о).

Азимут виміряний від істинного географічного меридіана називається істинним (А); від магнітного меридіана – магнітним (А_м), від середнього меридіана зони, або лінії паралельній йому – дирекційним кутом (α).

Азимути (А, А_м) та дирекційний кут (α) для лінії прямого напрямку – називають прямими, оберненого напрямку – оберненими.

Кут між напрямками двох істинних меридіанів в двох точках лінії називають наближенням меридіанів γ.

Тому А_об = А_пр  180^о + γ; (1.1)

α_об = α_пр 180^о . (1.2)

Кут між площиною істинного меридіана і вертикальною площиною магнітного меридіана, яка проходить через кінці магнітної стрілки називають магнітним нахиленням .

Наближення меридіанів  для точок розміщення на схід від осьового меридіана має знак плюс (+), а на захід – знак мінус (-) (рис. 1.2,а).

Нахилення магнітної стрілки  на схід від осьового меридіана має знак плюс (+), а на захід – мінус (-) (рис.1.2,б).

Між орієнтирними кутами існує зв’язок

А = α + g; (1.3)

А_м = А - d; (1.4)

α = А_м + d - g; (1.5)

α = А - g. (1.6)

Орієнтирні кути визначені від найближчого північного або південного напрямку істинного меридіана називають істинним румбом r_A, середнього меридіана зони, або лінії паралельній йому – румбом r; магнітного меридіана – магнітним румбом r_м.

При цьому 0^о £ r_A £ 90^о; 0^о £ r_м £ 90^о; 0^о £ r £ 90^о.

а б

Рис.1.2. Схема визначення кутів наближення меридіанів () та магнітного нахилення ()

Румби мають назву або номер чверті площини, в якій вони розміщені (рис.1.3), і навпаки, за значеннями румба, номером або назвою чверті площини за формулами (1.7) можна обчислити дирекційний кут.

Взалежності від чверті по значеннях дирекційних кутів можна обчислити румб

І r = α;

II r = 180^o – α;

III r = α – 180^о; (1.7)

IV r = 360^o – α.

Рис.1.3. Схема розміщення румбів та дирекційних кутів

Приклад 1. За допомогою топографічної бусолі (компаса) на місцевості виміряний магнітний азимут лінії АВ А_м = 175^о35¢.

Обчислити для лінії АВ істинний азимут, дирекційний кут та румб, дирекційний кут лінії ВА.

Розв’язання: Користуючись схемою рис.1.1 (пункт 14) визначаємо, що наближення меридіанів є західним  = -2^о22, нахилення магнітної стрілки – східним  = +6^о12¢. За формулами (1.4 – 1.7) визначаємо:

- істинний азимут

А = А_м +  = 75^о35¢ + 6^о12¢ = 181^о47¢;

- дирекційний кут

α = А_м + d - g = 75^о35¢ + 6^о12¢ - (-2^о22¢) = 184^о09¢,

або α = А - g = 181^о 47¢ - (-2^о22¢) = 184^о09¢;

• румб

r_ПдЗ = α – 180^о = 184^о09¢ - 180^о = 4^о09¢,

знаходиться в ІІІ чверті і має назву ПдЗ;

• дирекційний кут зворотного напрямку ВА

α_ВА=α_АВ– 180^о= 4^о09¢.

Завдання 2. Задано дирекційний кутα =n^on¢, деn– номер студента за списком групи. Користуючись схемою розташування меридіанів (рис.1.1, п.14), значеннямиgтаdза формулами (1.1 – 1.7), обчислити обернений дирекційний кут, істинний азимут, магнітний азимут, румб та визначити, в якій чверті він знаходиться.