- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення
- •1.1. Загальні відомості
- •1.3. Масштаби
- •1 Сантиметр 50 метрів
- •1.4. Номенклатура топографічних планів і карт
- •1.5. Зображення рельєфу місцевості на топографічних картах і планах
- •1.6. Умовні знаки топографічних карт та планів
- •Умовні позначення
- •Контрольні запитання
- •Визначення прямокутних координат
- •Вимірювання довжин ліній
- •Загальна довжина д визначається за формулою
- •Вимірювання дирекційних кутів
- •2.4 Розв’язання прямої геодезичної задачі
- •2.5. Розв’язання оберненої геодезичної задачі
- •2.7. Побудова лінії заданого нахилу
- •2.8. Побудова профілю місцевості по горизонталях
- •2.9. Визначення меж водозбірної площі
- •2.10. Визначення площ по топографічних картах і планах
- •Загальна площа обчислюється за формулою
- •Площа ділянки обчислюється за формулою
- •Шукана площа ділянки за формулами (2.14, 2.15) буде
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання відбуваються за певного комплексу умов.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання для письмового кредитно-модульного контролю
- •Інженерна геодезія робота з картою та планом
1.5. Зображення рельєфу місцевості на топографічних картах і планах
Сукупність нерівностей земної поверхні називають рельєфом місцевості.
На сучасних топографічних картах та планах його зображають горизонталями.
Горизонталь – замкнена крива лінія, яка містить геометричне місце точок земної поверхні з однаковими висотами, тобто з’єднує точки земної поверхні, які розміщені на однаковій рівневій поверхні від прийнятого референц-еліпсоїда.
Горизонталі можна отримати, якщо умовно піднімати через деякий інтервал h поверхню води морів і океанів і отримані берегові лінії спроектувати на поверхню еліпсоїда р. Виражені в масштабі карти (плану) вони утворюють горизонталі (рис.1.8).
р
Рис.1.8. Схема зображення рельєфу горизонталями
Відстань по прямовисній лінії між сусідніми горизонталями називають висотою перерізу рельєфу h.
Відстань між двома сусідніми горизонталями по перпендикуляру до них називають закладенням d (рис.1.8).
Властивості горизонталей:
1) є плавними замкненими кривими лініями;
не можуть перетинатися;
3) чим менше закладення d між горизонталями, тим більший нахил (стрімкість) місцевості і навпаки.
Через декілька інтервалів (закладень) підписують значення висоти горизонталей. Значення висоти горизонталі або любої точки на місцевості називають позначкою. Низ позначки завжди вказує на напрям нахилу місцевості в сторону пониження - напрям нахилу рельєфу додатково вказують бергштрихами, які як правило, ставлять на випуклих та увігнутих місцях горизонталей (рис.1.8).
Лінію, що умовно проходить по перпендикуляру до випуклих горизонталей, називають лінією вододілу; а увігнутих горизонталей – лінією водозбору або лінією водозливу (рис.1.9).
Лінії вододілу та водозбору утворюють скелет рельєфу і допомагають розпізнати форми рельєфу.
Виділяють характерні форми рельєфу, які можна легко розпізнати по горизонталях: гора (бугор, сопка), котловина, хребет, логовина, сідловина (рис.1.9).
Лінія
водозбору
Рис. 1.9 Зображення горизонталями основних форм рельєфу
За підписаними горизонталями можна визначити:
1) висоту перерізу горизонталей за формулою
, (1.9)
де Н1, Н2 – позначки підписаних горизонталей;
п – кількість закладень між ними.
2. Визначити висоту непідписаної горизонталі за формулою
Нг = Н1 + п1h = H2 – n2h, (1.10)
де п1,п2 – кількість закладень відповідно від позначок Н1 та Н2, причому Н1 < H2.
Мірою нахилу або стрімкості місцевості є нахил і, який визначають через тангенс кута нахилу місцевості за формулою
, (1.11)
де h – висота перерізу рельєфу, в м;
d – закладення між суміжними горизонталями.
Стрімкість місцевості можна визначити за допомогою графіка закладень (рис.1.1, пункт 15). Для цього в розтвір вимірювача вводять величину закладення і суміщають його з лініями по горизонталі та кривої графіка. По шкалі графіка беруть значення кута нахилу о.
Зауваження: а) найбільша величина нахилу місцевості буде по лінії перпендикулярній до двох суміжних горизонталей max; б) вподовж горизонталі нахил місцевості min = 0; в) при збільшенні відстані між точками на двох суміжних горизонталях величина стрімкості буде зменшуватися (рис.1.10). Ця властивість широко використовується при проектуванні лінійних споруд (дороги, газопроводу, нафтопроводу і т.і).
Рис. 1.10 Зміна стрімкості рельєфу місцевості
Приклад 6.1. На топографічному плані маємо дві підписані горизонталі Н1 = 100 м та Н2 = 120 м. Між ними маємо п = 8 закладень. Визначити висоту перерізу горизонталей.
Розв’язання: За формулою (1.9) маємо
.
2. Між суміжними горизонталями з висотою перерізу h = 2,5 м, користуючись лінійним масштабом, виміряно довжину закладення 25 м. Визначити стрімкість нахилу рельєфу місцевості.
Розв’язання: За формулою (1.11) маємо
‰,
або = 5o42,6
Завдання 6. Для заданої карти (рис.1.11) необхідно:
Визначити висоту перерізу горизонталей.
Обчислити величину стрімкості рельєфу між горизонталями з найменшим закладенням, приблизно середнім і найбільшим закладеннями. Вибрані закладення позначити на плані точками MN, CF, EG.
Описати основні форми рельєфу місцевості, приведеній на топографічному плані. Схематично намалювати їх в зошиті виконання лабораторних робіт.
На топографічному плані показати 3-4 характерні лінії рельєфу суцільними лініями ( ) - лінії вододілy і 3-4 лінії водозбору пунктирними лініями ( ).