22. Типізація родовищ підземних вод.

Незважаючи на багатофакторність і складність, формування ЕЗПВ має детермінований характер. Між основними факторами, які обумо­влюють формування ЕЗПВ і режим експлуатації, є чітко виражені причинно-наслідкові зв'язки, що знаходять відображення в основних закономірностях формування ЕЗПВ. Це дозволяє виконувати типіза­цію родовищ підземних вод на основі сукупності факторів, які визна­чають принципові особливості формування ЕЗПВ та їхні основні за­кономірності в різних гідрогеологічних умовах.

Багатофакторність умов формування експлуатаційних запасів під­земних вод зумовила численні класифікації й типізації родовищ під­земних вод, які враховують різні аспекти формування запасів. Можна типізувати родовища за джерелами формування, будо­вою геологічного розрізу, неоднорідністю фільтраційних властивостей, гідрохімічними умовами, ступенем антропогенного впливу тощо. Уста­новивши ієрархію ознак, можна далі виділити серед родовищ типи, підтипи, види тощо. За такого підходу, як правило, утрачається сукуп­не уявлення про комплекс ознак, які визначають синергетичну спіль­ність умов сформування ЕЗПВ родовищ того чи іншого типу.

У практиці розвідувальних робіт широкого застосування набула типізація, розроблена Л.С. Язвіним і Б.В. Боревським (1976), яка ґру­нтується на врахуванні комплексу геолого-гідрогеологічних і фізико-географічних факторів і спрямована на уніфікацію принципів мето­дики пошуково-розвідувальних робіт, оцінки і підрахунку запасів, тобто має яскраво виражене цільове спрямування.

Життєздатність запропонованого підходу була повністю підтвер­джена практикою розвідувальних робіт.

У той же час ця типізація викликала критику у зв'язку з відсутніс­тю єдиного методологічного підходу при виділенні різних типів РПВ. Це поставило вимогу як до розробки переконливішого обґрунтування принципів запропонованої типізації, так і її коригування з урахуван­ням нового фактичного матеріалу. У таблиці 11.1 представлено вдосконалену типізацію РПВ, що ґрун­тується на врахуванні сукупності природних фізико-географічних і геолого-гідрогеологічних факторів формування експлуатаційних запа­сів. Основні особливості геолого-гідрогеологічних умов виділених ти­пів і підтипів ілюструються їхніми схематичними розрізами (рис. 50). Антропогенні фактори розглядаються як вторинні порівняно з приро­дними і можуть бути враховані додатково.

При виділенні основних типів родовищ тією чи іншою мірою вра­ховані:

1. умови залягання, поширення й будови водовмісних пластів, гео­метричні контури, які їх характеризують;

2. особливості структури порового або тріщинного середовища, за­кономірності мінливості гідрогеологічних параметрів, ступінь їхньої неоднорідності;

3. джерела живлення підземних вод, які визначають балансову структуру ЕЗПВ та умови надходження цього живлення в продуктив­ні водоносні горизонти;

4. структура фільтраційних потоків у природних умовах, яка ви­значається сукупністю факторів, перерахованих у п. 1-3;

5. структура фільтраційних потоків, яка виникає в порушених умовах, розміри і форма депресійних воронок, що визначаються фак­торами, перерахованими в п. 1-4, і умовами водовідбору.

Головним принципом запропонованої типізації є сукупне відобра­ження в назві загальної специфіки родовищ кожного типу і підтипу. При цьому загальною основою для виділення кожного типу і підтипу є не формальна ієрархічна структура обліку і розміщення за відносною "питомою вагою" основних факторів, які визначають закономірно­сті та умови формування ЕЗПВ, а їхня сукупність, яка характеризує головні відмінні риси родовищ.

Така типізація спрямована на створення "образу" родовища того або іншого типу, який відображає його характерні й специфічні особливості в цілому. Тому в назвах різних типів родовищ перш за все відображена мо­жливість чіткого розпізнавання образу родовищ фахівцями. При цьо­му в самому типі можуть знаходити відображення і характерні озна­ки, що формально відсутні в назві як основні фактори формування запасів (напр., генезис водовмісних порід родовищ конусів виносу). У той же час генетичний фактор внесено до назви родовищ у флювіог­ляціальних відкладах, хоча він є вторинним, але несе в собі цілий комплекс інформації, яка визначає образ родовища.

Запропонована типізація з позиції її використання для цілей розві­дки РПВ є відкритою і дозволяє:

1) здійснювати подальший дрібніший поділ всередині кожного ти­пу з урахуванням своєрідності геолого-гідрогеологічних умов і тих чи інших ознак і факторів, які визначають специфіку окремих родовищ, але таких, що не знайшли свого відображення в загальному переліку факторів, покладених в основу розробленої типізації. Окрім того, не­обхідно відмітити, що при виділенні типів за викладеними принци­пами не затушовуються особливості родовищ, пов'язані з багатьма факторами формування ЕЗПВ, не відображеними в їхніх назвах;

2. проводити додаткову типізацію за іншими ознаками, які можуть визначати методику розвідки (потужність продуктивних горизонтів, глибину розвідки тощо);

3. виділяти принципово нові типи РПВ з підвищенням геолого-гідрогеологічної вивченості тієї чи іншої території.

Типізація РПВ дозволяє розробляти загальні уніфіковані рекомен­дації з методики вивчення та оцінки ЕЗПВ у різних гідрогеологічних умовах. При цьому велике значення має складність цих умов, яка ви­значається особливостями умов формування ЕЗПВ. Складність може бути суттєво різною не лише для різних типів, але й для одного і того ж типу. Останнє пов'язано з тим, що, окрім типових особливостей, кожне родовище характеризується неповторною індивідуальністю умов, ознак, властивостей.

Багатофакторні умови формування ЕЗПВ, їхня різноманітність та індивідуальність поряд з типовими особливостями призводять до то­го, що часто окремим родовищам властиві риси різних типів. Тому можуть мати місце перехідні типи родовищ, при аналізі особливостей формування ЕЗПВ яких слід брати до уваги характерні риси, власти­ві й одному, і другому типам.

Не всі типи та підтипи родовищ мають однакове значення та поши­рення. В умовах України деякі з них взагалі відсутні (напр., родовища в таликах багаторічної мерзлоти) або територіально поєднуються (на­пр., родовища в тріщинно-карстових і тріщинних колекторах, тріщин­но-карстових масивів, зон екзогенної тріщинуватості та в потоках тріщинно-жильних вод).