- •1. Стадійність гідрогеологічних робіт і досліджень для оцінки озпв.
- •2. Оцінка змін річкового стоку при експлуатації водозабірних споруд.
- •3. Послідовність оцінки езпв з урахуванням шппв
- •4. Групування родовищ підземних вод за складністю гідрогеологічних умов
- •5. Родовища підземних вод в артезіанських басейнах
- •6,8. Особливості оцінки експлуатаційних запасів родовищ мінеральних, термальних і промислових вод
- •7. Оцінка активізації карстово-суфозійних процесів
- •9. Порівняльна характеристика родовищ підземних вод в центральних і крайових частинах артезіанських платформ
- •10. Оцінка складності гідрогеологічних умов за ступенем фільтраційної неоднорідності водовмісних порід.
- •11. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, забезпеченого поверхневим стоком.
- •12. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, який не забезпечується поверхневим стоком.
- •А - за відсутності; б - за наявності екрануючих відкладів
- •13.Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у тріщинуватих породах.
- •14. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод мінеральних, термальних та промислових вод.
- •15. Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у конусах виносу.
- •16. Умови застосування штучного поповнення запасів підземних вод.
- •17. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод в районах розробки родовищ твердих корисних копалин.
- •18. Гідрогеологічні умови і типізація родовищ підземних вод в артезіанських басейнах.
- •19. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод артезіанських басейнів міжгірських западин.
- •20.Особливості методики регіональної оцінки експлуатаційних запасів підземних вод.
- •21. Групування родовищ за ступенем складності гідрогеологічних умов.
- •22. Типізація родовищ підземних вод.
- •23. Прогнозування зниження поверхні землі за даними режимних спостережень на ділянках діючих водозаборів.
- •24. Оцінка забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод родовищ в річкових долинах.
- •25. Розрахунок пропускної здатності русла річки при оцінці езпв у річкових долинах (не зовсім впевнена у правильності відповіді).
- •26. Завдання, джерела та умови штучного підживлення підземних вод
- •27. Особливості ггу та типізації родовищ підземних вод у річкових долинах
- •28. Оцінка зниження рівня ґрунтових вод при роботі водозабірних споруд.
- •29. Особливості гідрогеологічних досліджень на стадії розвідки родовищ підземних вод.
- •30. Фактори зменшення впливу відбору підземних вод на величину річкового стоку.
- •31 Основні принципи і методи оцінки експлуатаційних запасів підземних вод при штучному підживленні.
- •32 Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для цілей зрошення. (!!Графік не рисовала посмотрите в книжке 285стр.!!)
- •33. Особливості оцінки (переоцінки) езпв на ділянках діючих водозабірних споруд.
- •34.Методи прогнозування осідання денної поверхні при епв (23-24)
- •35.Особливості оцінки ез лінз прісних вод
- •36.Особливості стадії розвідки для оцінки езпв
- •37. Формування експлуатаційних запасів підземних вод в районах родовищ твердих корисних копалин.
- •38 Загальна характеристика інформації, що потрібна для оцінки впливу відбору підземних вод на оточуюче середовище.
- •39. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод у річкових Долинах.
- •40. Методи шппв (штучного поповнення підземних вод).
- •41 Оцінка осідання поверхні землі під час роботи водозабірних споруд.
- •42. Кондиції при оцінці езпв термальних і промислових вод.
39. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод у річкових Долинах.
Ці родовища є одним з основних типів родовищ, що використовуються для водопостачання. Продуктивність водозабірних споруд тут може досягати сотень тисяч кубометрів за добу. Родовища в річкових долинах, як правило, експлуатуються береговими (інфільтраційними) водозабірними спорудами.
За сукупністюфакторів та їхнім впливом на умови формування ЕЗПВ родовища в річкових долинах поділяються на два підтипи: 1-А - у долинах рівнинних річок і І-Б - у долинах гірських річок
Для підтипу 1-А характерні широкі долини, відносно витримані умови залягання пластів та їхні фільтраційні властивості в межах окремих геоморфологічних елементів, відносно сталий зв'язок підземних і поверхневих вод, сповільнена руслоутворювальна діяльність до експлуатації, розвантаження підземних вод у річку по території родовища.
Для підтипу І-Б характерні вузькі долини чоткоподібної форми; неоднорідність і просторова анізотропія фільтраційних властивостей водовмісних порід; чергування ділянок розвантаження підземного стоку з ділянками поглинання річкового стоку; значна мінливість параметри взаємозв'язку підземних і поверхневих вод у часі і вздовж річки; активна руслоутворювальна діяльність; висока динамічність поверхневого стоку за короткі проміжки часу; великі поздовжні нахили долин; водозабірні споруди впродовж року працюють у режимі спрацювання - поповнення ємнісних запасів; залежність параметрів, які визначають пропускну здатність русла, від величини стоку та їхнє помітне погіршення при зменшенні останнього; відрив рівня підземних вод від річки в меженний період.
Можна виділити такі характерні типи будови розрізу, які визначають можливості залучення поверхневого стоку при експлуатації водозабірних споруд і умови поповнення запасів:
однопластовий - продуктивний водоносний горизонт приурочений до алювіальних (іноді корінних) утворень, що безпосередньо прорізані руслом річки;
двопластовий - продуктивний водоносний горизонт відокремлений від русла річки слабопроникним шаром;
двопластовий - продуктивний горизонт, як правило, у корінних породах відділений від русла річки алювіальними відкладами;
трипластовий - водоносні горизонти в алювіальних і корінних утвореннях розділені слабопроникними відкладами.
Для долин рівнинних річок характерні однопластові розрізи невеликої потужності, дво- або трипластові розрізи, для гірських - однопластові великої потужності й складношаруваті (багатопластові).
Серед родовищ у річкових долинах за співвідношенням величин водовідбору і поверхневого стоку, який забезпечує цей відбір, виділяють два види:
а) експлуатаційні запаси повністю забезпечені поверхневим стоком упродовж усього періоду експлуатації;
б) у меженний період або протягом циклу маловодних років поверхневий стік у річці відсутній або не забезпечує належну витрату водозабірної споруди внаслідок недостатньої величини витрати річки чи обмеженої пропускної здатності русла; упродовж цього періоду експлуатаційні запаси повністю або частково формуються за рахунок осушування алювіальних відкладів, а потім у період повеней відбувається поповнення спрацьованих ємнісних запасів.