27. Особливості ггу та типізації родовищ підземних вод у річкових долинах

Ці родовища є одним з основних типів родовищ, що використовуються для водопостачання.

Провідна роль поверхневого стоку у формуванні ЕЗПВ, навіть в умовах дефіциту поверхневого стоку в окремі маловодні періоди в багаторічному розрізі його роль є визначальною.

Родовища в річкових долинах, як правило, експлуатуються береговими (інфільтраційними) водозабірними спорудами.

Особливості умов формування ЕЗПВ тут визначаються: а) геолого-гідрогеологічними умовами; б) геоморфологією річкової долини; в) гідрологічним режимом водотоків і водоймищ, які обумовлюють забезпеченість відбору підземних вод.

Найбільш істотними геолого-гідрогеологічними факторами є:

• потужність, літологічний склад і фільтраційні властивості водовмісних порід та їхня зміна вздовж і поперек долин, а також у розрізі (розріз -одношаровий, двошаровий, багатошаровий);

• характер водоносності водовмісних порід на схилах долин і вододілів (особливо це важливо для долин з дво- і багатошаровою будовою водовмісного середовища, а також коли водоносний горизонт приурочений до корінних тріщинуватих або тріщинно-карстових порід);

• характер водоносності порід, які підстеляють або перекривають продуктивний водоносний горизонт; умови дренування водоносного горизонту в долині річки (повне дренування руслом річки; часткове розвантаження в заплаві випаруванням і транспірацією з рівня ґрунтових вод, у мочажинах,старицях, заболоченостях; наявність виклинювання підземних вод біля тилового шва долини або окремих терас, наявність підруслового потоку, транзитного підземного стоку вздовж долини річки);

• умови взаємозв'язку підземних і поверхневих вод, а при дво- і багатошаровій будові водовмісного середовища також: водоносних горизонтів між собою;

• характер кольматації руслових відкладів (склад, потужність за­муленого шару, їхня зміна в часі тощо).

З геоморфологічних факторів - наявність заплавних і надзаплавних терас, їхнє перевищення над урізом річки, ширина, характер контакту алювіальних і корінних порід у бортових частинах долини.

Серед гідрологічних факторів можна виділити:

• геометричні параметри русел річок у характерних їхніх перері­зах (глибина, ширина, поперечний профіль), особливості зміни цих параметрів при зміні режиму стоку;

• режим рівнів і витрат річок у річному і багаторічному циклах, тривалість періодів повеней і відсутності стоку (при пересиханні чи перемерзанні), повторність цих періодів упродовж року і в багаторі­чному плані, зарегульованість стоку, скид стічних вод;

• тривалість, висота і площа обводнення заплави і періодичність затоплення;

• якість поверхневих вод та їхня каламутність у різні пори року;

• руслоутворювальна діяльність (деформація і розмив дна і бере­гів, блукаючі русла річок тощо);

• ступінь і характер обводнення заплави річки (наявність заболо­ченості, стариць, проток та їхній зв'язок з ґрунтовими водами).

3а сукупністю перерахованих факторів та їхнім впливом на умови формування ЕЗПВ родовища в річкових долинах поділяються на два підтипи: 1-А - у долинах рівнинних річок і І-Б - у долинах гірських річок.

Для підтипу І-Ахарактерні широкі долини, відносно витримані умови залягання пластів та їхні фільтраційні властивості в межах окре­мих геоморфологічних елементів, відносно сталий зв'язок підземних і поверхневих вод, сповільнена руслоутворювальна діяльність до експлуа­тації, розвантаження підземних вод у річку по території родовища.

Для підтипу І-Б характерні вузькі долини чоткоподібної форми; неоднорідність і просторова анізотропія фільтраційних властивостей водовмісних порід; чергування ділянок розвантаження, підземного стоку з ділянками поглинання річкового_стоку; значна мінливість па­раметрів взаємозв'язку_ підземних і поверхневих вод у часі і вздовж річки; активна руслоутворювальна діяльність; висока динамічність поверхневого стоку за короткі проміжки часу; великі поздовжні нахи­ли долин; водозабірні споруди впродовж року працюють у режимі спрацювання -поповнення ємнісних запасів; залежність параметрів, які визначають пропускну здатність русла, від величини стокута їхнє помітне погіршення при зменшенні останнього; відрив рівня підзем-нихвод від річки в меженний періодj

У долинах^_рівнинних річок робота водозабірних споруд у режимі спрацювання -поповнення запасів відбувається, як правило, у зв'яз­ку з пересиханням або перемерзанням русел.