§ 6. Структура, функції, організація роботи апарату

Президента України

Відповідно до п. 28 ст.106 Конституції, глава української держави ство-

рює в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для

здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні

органи і служби, які загалом називаються апаратом Президента України.

Всю сукупність допоміжних органів при Президентові можна розподіли-

ти на дві групи: 1) ті, існування яких безпосередньо передбачене Консти-

туцією, — Рада національної безпеки і оборони України, Представництво

Президента України в Автономній Республіці Крим; 2) ті, що утворюють-

ся за рішенням Президента, — ради, комісії, комітети, робочі групи.

Центральне місце серед названих органів посідає Секретаріат Прези'

дента України — постійно діючий орган, що утворюється Президентом

відповідно до Конституції для забезпечення здійснення ним своїх повно-

важень як глави держави. Основними завданнями Секретаріату є ор-

ганізаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітич-

не, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента. В межах

вказаних завдань Секретаріат здійснює експертно-аналітичну, юридичну

(правового забезпечення), організаційну, кадрову, комунікаційну, ма-

теріально-технічну, фінансово-господарську та інші функції.

Для здійснення своїх функцій Секретаріат має право: за дорученням

Президента України готувати проекти рішень та актів глави держави,

брати участь у їх опрацюванні в Кабінеті Міністрів України, Раді

національної безпеки і оборони України та інших органах державної

влади, забезпечувати й контролювати їх виконання; запитувати та одер-

жувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та

органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ,

організацій і посадових осіб; використовувати державні системи зв’яз-

ку і комунікацій, мережі спеціального зв’язку та інші технічні засоби;

залучати до виконання окремих робіт і завдань, участі у вивченні окре-

мих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, праців-

ників центральних та місцевих органів виконавчої влади; порушувати

за дорученням Президента України перед керівниками органів виконав-

чої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і ор-

ганізацій питання про усунення виявлених у їхній діяльності недоліків

та упущень, а про факти порушення Конституції, законів України,

указів і розпоряджень Президента інформувати правоохоронні органи.

129

Секретаріат не є органом державної влади; це — адміністративний

апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими органами

тільки від імені й за дорученнями глави держави. Правову основу його

діяльності складають Конституція, закони України, укази і розпоря-

дження Президента, Положення про Секретаріат Президента України,

затверджене Указом від 27 січня 2005 року №111/2005.

Гранична чисельність працівників Секретаріату, його структура,

штатний розпис та кошторис видатків затверджуються Президентом за

поданням Державного секретаря України. Зокрема, структура Секре-

таріату встановлена Указом Президента від 27 січня 2005 року №111/2005

«Питання Секретаріату Президента України». Згідно з названим Ука-

зом, до складу Секретаріату входять: Державний секретар України; Пер-

ший помічник Президента України; Перші заступники Державного сек-

ретаря України; Заступники Державного секретаря України; Прес-

секретар Президента України; Кабінет Президента України; Постійні

представники Президента України (у Верховній Раді України, в Консти-

туційному Суді України, в Кабінеті Міністрів України, інші Постійні

представники Президента ); Головні служби — внутрішньої політики;

зовнішньої політики; економічної політики; соціальної політики;

регіональної та кадрової політики; гуманітарної політики; адміністра-

тивно-правової політики; з питань звернень громадян та захисту прав

людини; з питань забезпечення зв’язків з Верховною Радою України,

Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України та інши-

ми установами; Державного Протоколу Президента України; Головна

державно-правова служба; Головна аналітична служба; Головна держав-

на господарська служба; Група радників та наукових консультантів Пре-

зидента України; Канцелярія Президента України; Прес-служба Прези-

дента України; Служби — Державного секретаря України; державних

нагород та геральдики; інформаційної політики; Група стратегічного

планування та розробок.

Державний секретар України здійснює загальне керівництво Секре-

таріатом, координує діяльність усіх його підрозділів, представляє за до-

рученням глави держави Секретаріат у відносинах з іншими органами,

підприємствами, установами та організаціями; координує діяльність

консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що

створені Президентом для здійснення своїх повноважень, забезпечує їх

взаємодію із Секретаріатом; координує діяльність радників, наукових

консультантів, постійних представників та уповноважених Президен-

та; забезпечує підготовку для Президента України аналітичних, інфор-

маційних, довідкових та інших документів, матеріалів для доповідей та

виступів; організовує та контролює виконання доручень глави держа-

ви; розподіляє обов’язки між своїми заступниками; контролює вико-

нання працівниками Секретаріату Закону України «Про державну служ-

130

бу» та законодавства про працю, здійснює присвоєння рангів держав-

ним службовцям відповідно до законодавства; встановлює єдиний по-

рядок проходження і опрацювання документів у Секретаріаті; виконує

інші доручення Президента України.

Перший помічник Президента України за посадою є керівником

Кабінету Президента України, функції та склад якого визначаються ок-

ремим Положенням. Прес-службу глави держави очолює Прес'секретар

Президента України. Постійні представники Президента України представ-

ляють главу держави у відносинах з Верховною Радою України, Кабіне-

том Міністрів України, Конституційним Судом України, а також в інших

випадках; здійснюють аналіз ситуації у відповідних сферах; подають Дер-

жавному секретареві України пропозиції щодо призначення та звільнення

працівників Секретаріату, які забезпечують їх діяльність; виконують інші

функції, що визначаються відповідними положеннями, які затверджує

Президент України. Керівники служб та інших структурних підрозділів

Секретаріату здійснюють керівництво відповідними підрозділами, за-

безпечують належне виконання доручень Державного секретаря Укра-

їни, його перших заступників та заступників.

Секретаріат Президента України є юридичною особою, має печат-

ку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Однією з форм реалізації функції Президента України щодо забез-

печення державної незалежності, національної безпеки України є

керівництво Радою національної безпеки і оборони України (далі — РНБО),

яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборо-

ни при главі держави. Статус цього органу визначений у ст.107 Консти-

туції України та Законі «Про Раду національної безпеки і оборони Ук-

раїни» від 5 березня 1998 року. Рада є тим органом, який покликаний

проводити роботу щодо випереджаючого виявлення й оцінки загроз

національній безпеці України, в результаті колегіального обговорення

узгоджувати проекти президентських рішень щодо їх попередження чи

припинення, готувати пропозиції щодо удосконалення системи на-

ціональної безпеки, координувати діяльність компетентних органів дер-

жави в цій сфері. У юридичній літературі РНБО визначається як спе-

ціалізований, міжвідомчий, колегіальний, постійно діючий, консульта-

тивно-дорадчий орган у сфері національної безпеки1.

Відповідно до Закону, основними функціями РНБО є: 1) внесення

пропозицій Президентові України щодо реалізації принципів внут-

рішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;