33. Організаційні форми страхування кредитів

Залежно від різних видів кредитних відносин існують такі форми страхування кредитів: страхування товарних кредитів, страхування кредитів під інвестиції, страхування споживчих кредитів, страхування кредитів, виданих під заставу, страхування кредитів довіри.

Страхування товарних кредитів є операцією делькредерного типу для відшкодування втрат, що настали внаслідок невиконання короткотермінових кредитних вимог з товарного постачання і надання послуг. Розвиток кредитних відносин, неплатоспроможність покупців-позичальників, яку зумовлено невигідною кон'юнктурою, нестачею обігових коштів, конкуренцією в галузі, спадом попиту тощо, стимулюють розвиток страхування товарних кредитів. Об'єктом страхування є, як правило, весь товарний оборот протягом року.

Продаж товарів може здійснюватися як безпосередньо продавцем покупцеві, так і на умовах факторингу за участю посередника - фактора чи факторного банку.

У разі страхування на умовах факторингу страхувальником є продавець, а застрахованим - фактор. Страхова сума дорівнює сумі заборгованості, яку необхідно сплатити боржником факторові. Договори страхування можуть укладати на окрему угоду або на усі контракти на підставі генеральної угоди.

Страхування кредитів під інвестиції здійснюють з метою забезпечення повернення кредитів для придбання інвестиційних засобів. Кредити можуть надавати в товарній формі (коли кредиторами є виробники чи продавці інвестиційних засобів) або в грошовій формі (кредиторами є банки чи інші кредитні установи).

Важливим методом кредитування інвестиційної діяльності є лізинг. Виробники, банки чи спеціалізовані лізингові компанії передають основні засоби в оперативний чи фінансовий лізинг за відповідну орендну плату. До складу орендної плати зараховують надбавку за ризик несвоєчасного внесення орендної плати чи неповернення об'єктів лізингу. З метою забезпечення від можливих втрат лізингодавець страхує лізингову операцію, тобто є одночасно страхувальником і застрахованим.

Страхування споживчих кредитів здійснюють на. .випадок неплатоспроможності позичальників, які отримали товарні чи фінансові кредити для невиробничих цілей. У такому разі страхувальником є, як правило, фізична особа - позичальник. Оскільки основними ризиками неплатоспроможності фізичної особи є ризики фізичного, біологічного та соціального функціонування особи, тотехнічно страхування споживчих кредитів базується на засадах особистого страхування. Страхувальниками можуть бути також банки, якщо вони надають кредити на умовах почастинного їхнього погашення ("у розстрочку").

У випадках, якщо позичальник забезпечуватиме повернення кредиту за допомогою застави нерухомого чи рухомого майна, може здійснюватися страхування кредитів, виданих під заставу. Майно, передане у заставу, наражається на небезпеку знищення чи пошкодження, що може призвести до неплатоспроможності позичальника. Тому законодавством покладено на заставодавця обов'язок страхування нерухомих об'єктів та предметів іпотеки, переданих у заставу. Страхувальником тут є заставодавець на користь застрахованого (заставодержагеля) на повну вартість заставленого майна. Отже, гарантією платоспроможності позичальника і виконання ним своїх зобов'язань перед кредитором є безпосереднє страхування предметів застави.

Страхування кредитів довіри покликане захистити роботодавців від незадовільних фінансових наслідків, завданих персоналом, який через свої службові обов'язки повинен розпоряджатися матеріальними цінностями. Страховик відшкодує майнові збитки, завдані власникові його довіреними особами шляхом чи в результаті вчинення ними недозволених дій. Отже, це страхування є специфічним видом страхування відповідальності службових осіб.