8. Андеррайтинг: оцінка ризику

В процесі укладання договору страховик розпочинає роботу з мінімізації ризику і розміру можливого збитку від страхового випадку. Водночас провадиться градація обставин, що можуть призвести до страхового випадку чи спричинити значні збитки. З метою мінімізації ризику та розвитку довготривалих ділових взаємовигідних стосунків з клієнтом здобуту інформацію доводять до його відома, аби він мав змогу прийняти відповідні рішення та вжити профілактично-попереджувальних заходів, усунути чи локатізувати найімовірніші причини можливого страхового випадку. Одночасно приймаються принципові рішення, які в міжнародній страховій термінології називаються андеррайтингом - чи брати обєкт на страхування, в яких межах відповідальності та за яких конкретних умов договору. Андеррайтинг - процес оцінювання та прийняття ризиків на страхування.

Андеррайтер - висококваліфікована й відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування, оцінює ризик, визначає ціну та інші умови страхування, оформляє страхові поліси.

Процес андеррайтингу складається з таких етапів:

оцінювання ризиків, притаманних обєкту, що пропонується взяти на страхування;

вироблення рішення про страхування обєкта або відмову у страхуванні;

визначення строків, умов та розміру страхового покриття; розрахунок розміру страхової премії;

підготовка та подання пропозицій відповідним службам страховика за схемою перестрахування.

Роботу цю здебільшого виконують фахівці страховика, які здійснюють аквізицію. Проте в разі значної суми страхової відповідальності, недостатньо вивченого ризику чи коли об'єкт і умови страхування нетрадиційні, доцільно залучати компетентних вузькопрофільних фахівців з інших підрозділів, служби фінансової безпеки страховика, а також із компаній, які мають необхідний досвід і котрим пропонуватиметься перестрахування.

9. Змішане страхування життя

Одним із найпопулярніших видів страхування життя є змішане страхування життя. Воно поєднує в собі такі ризики: доживання до певної дати чи події, смерть, нещасний випадок, який призвів до постійної втрати загальної працездатності. Постійна втрата працездатності виявляється, як правило, після трьох місяців від дня нещасного випадку, який її спричинив. За тимчасову втрату працездатності страхова компанія відповідатьності не несе.

У змішаному страхуванні життя страхувальник і застрахований, як правило, є однією особою. Договори укладають лише на тривалий час - 3. 5, 10, 15 і 20 років. Застрахованою може бути будь-яка фізична особа віком від 16 до 72 років, але за умови, що на момент закінчення строку дії договору страхування її вік не перевищуватиме 75 років.

Не можуть бути застрахованими особи:

а) визнані у встановленому порядку недієздатними;

б) непрацюючі інваліди І та II груп;

в) хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання, пухлини головного та спинного мозку, інсульт, аткоголізм, наркоманію, онкологічні захворювання, хронічні захворювання, СНІД.

Страховими випадками є:

а) смерть застрахованої особи;

б) закінчення дії договору страхування;

в) травма, отримана внаслідок нещасного випадку.

Нещасним випадком вважають несподівану, непередбачувану подію, що фактично відбулася та внаслідок якої настав розлад здоров'я або смерть застрахованої особи і яку підтверджено медичним закладом, а саме: травма, утоплення, опіки, ураження блискавкою, електричним струмом, обмороження, переохолодження, випадкове гостре отруєння хімічними речовинами, ліками, укуси тварин, отруйних комах, змій.

Перераховані випадки визнають страховими, якщо вони сталися в період дії договору страхування і підтверджені документами компетентних органів (медичних установ, правоохоронних органів).

До страхових випадків не належать:

а) випадки, пов'язані з наслідками вживання алкоголю, наркотичних, токсичних або медичних препаратів; з участю застрахованого у страйках, заколотах, внутрішніх заворушеннях, диверсіях;

б) травмування застрахованої особи під час вчинення умисного злочину;

в) травмування застрахованої особи, причиною якого стали її дії під час керування самохідним засобом, що має двигун внутрішнього згорання або електродвигун, у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння.

Захворювання не є страховим випадком за винятком сказу, менінгоенцефатіту, що передається укусами кліщів.

Розмір страхової суми встановлюють за погодженням між страховиком і страхувальником, але, як правило, він не може бути меншим за 500 гри. Страхувальникові може бути надано право під час дії договору страхування зменшити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір вносять відповідні зміни.

У разі доживання застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму. Виплати, пов'язані з наслідками нещасних випадків під час дії договору, не впливають на її розмір.

Якщо протягом дії договору застрахований помер, то страховик також виплачує страхову суму. Однак, страховик не виплачує страхову суму, якщо застрахований помер протягом перших шести місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання.

У разі нещасного випадку страхова виплата становить частину страхової суми, яка залежить від ступеня втрати здоров'я. Відсоток втрати здоров'я визначають за спеціальною таблицею. Повну страхову суму виплачують за 100% загальної втрати працездатності від нещасного випадку.

Якщо застрахований помер до одержання страхової суми за доживанням або через втрату здоров'я, то страхову суму виплачують призначеній ним особі або спадкоємцям, якщо вони не причетні до його смерті.

Для одержання страхової суми страхувальник має подати до страхової компанії заяву, страховий поліс, квитанцію про сплату останнього внеску, якщо він був сплачений готівкою. Крім того, відповідно до конкретного страхового випадку, треба подати й інші документи. У разі настання смерті страхувальника вигодонабувач або спадкоємець має подати до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхуватьника, посвідчення своєї особи або документ про право на спадщину. Страхову суму виплачують на основі заяви страхувальника (вигодонабувача, спадкоємця) і страхового акта у строки, визначені згідно з укладеним договором страхування, готівкою, поштовим переказом, чеком на одержання суми в банку, перерахуванням до банку на ім'я одержувача.