13. Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.

Залежно від необхідної точності вимірювання довжин сторін у маркшейдерській справі використовують рулетки, мірні дроти, під­вісні стрічки, довжиноміри, оптичні і світлодалекоміри та інше. При цьому основним інструментом для вимірювання відстаней є стальні рулетки, які випускаються довжиною 10, 20, 30, 50 і 100 м. Їх полот­но виготовляється із стальної стрічки холодної прокатки або з нер­жавіючої сталі. Воно намотується на вилку або хрестовину з ручкою.

Кобура закритого типу для маркшейдерських рулеток, як правило, не використовується, так як вона швидко забивається брудом і стає невигідною в експлуатації. Поділки на полотні рулетки, як правило, нанесені через 1 см, а в межах першого метра – через 1 мм. Іноді міліметрові позначки наносять вздовж всього полотна рулетки.

Відповідно до ДЕСТ 7502-80 металеві рулетки позначаються: ОПКЗ-50А НТ/І або ЗПІСЗ-20А УТ/10, де букви і цифри означають: О - відкритий корпус (на вилці або хрестовині), 3 - закритий корпус (у футлярі), П - плоска стрічка (нежолобчата); К - кільце (витяжне); 3 - клас точності (у даному випадку третій), 20, 30, 50 - довжина мірного полотна, м; Н або У - матеріал полотна (нержавіюча або вуглецева сталь); Т - штрихи, нанесені травленням; цифра через дріб 1 і 10 - інтервал поділу (через міліметр або сантиметр).

Для виконання вимірів маркшейдери користуються рулетками типу РГД, у ручці вилки якої вмонтовано динамометр, що забез­печує натягання приладу при вимірюванні з зусиллям 98 Н (10 кгс).

При вимірюванні відстаней, які перевищують 50 м, у Кривбасі ви­користовують дріт О.О. Федоровського. Його основною складовою є рояльний дріт, який має довжину 120-150 м і намотується на спеці­альну бобину, яка обертається навколо осі ручки утримувача. На кін­ці дроту кріпиться карабін, до якого прикріплюється кільце 10-метрової рулетки На дроті через кожні 10 м напаяні цилінд­ричні мітки, передній край яких при вимірюванні відстані суміщається з центром сигналу. Починаючи з десяти метрів, крім основної мітки, на дро­ті є додаткова. Відстань між передніми краями цих міток на кожному з десятиметрових інтервалів різна і дорівнює 2N мм, де N - кількість метрів від початкової до даної позначки. До комплекту дроту для доміру відстаней, менших за 10 м, входить 10-метрова стальна рулетка.

Вимірювання відстаней дротом О.О.Федоровського: 1 - ро­яльний дріт; 2 - основна мітка; 3 - контрольна мітка; 4 - барабан з дротом; 5 - десятиметрова рулетка; 6 - карабін; 7 - блочок; 8 - вантаж; 9 - висок.

Компарування вимірювальних стрічок здійснюється на польових або кімнатних компараторах, довжина яких відома з високою точністю. Під час компарування мірний прилад натягують з зусиллям 10 кгс. Вимірюють температуру, при якій здійснюється компарування і кілька разів беруть відліки по кінцях мірного прилада, після чого визначають поправку за компарування.

13. Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.

Вимірювання довжин сторін в полігонометричних ходах маркшей­дерських мереж частіше за все виконують рулетками або мірними дро­тами на вісу. Довжину лінії вимірюють між нитками висків, опуще­них із центрів знаків, закріплених біля покрівлі виробок або між ціли­ками, встановленими на штативах, які попередньо відцентровані над пунктами маркшейдерсько-геодезичної мережі. Якщо на одній із точок вимірюваної сторони встановлено теодоліт, то довжину вимірюють до верхнього центра інструмента (при горизонтальному положенні труби) або до шнура виска, підвішеного до станового гвинта.

При вимірюванні довжин сторони розбивають на інтервали, менші за довжину рулетки. Для цього у створі висків за допо­могою теодоліта виставляють і закріпляють тимчасові знаки проміж­ними точками, на яких у підземних умовах підвішують виски. На їх нитках за допомогою теодоліта виставляють мітки, які закріплюють у натурі необхідний кут нахилу мірного приладу. При вимірюванні довжин ліній у підземних знімальних мережах встановлення проміжних точок і міток на них можна проводити візуально. При цьому помилка встановлення створних точок у вертикальній і горизонтальній площинах не повинна перевищувати  10 см.

При вимірюванні довжин інтервалів рулетку натягують між міт­ками на нитках висків з зусиллям 10 кгс (98 Н) так, щоб вона не тор­калася ниток.

Натягання здійснюють за допомогою динамометра або вантажів, підвішених до дротів, перекинутих через блочки і закріплених на спеціальних підпорах. У кутомірних ходах підземних знімальних ме­реж натяг допускається здійснювати від руки.

Після натягу рулетки із необхідним зусиллям одночасно по команді навпроти центрів знаків беруть відліки по обох її кінцях з точністю до 1 мм. Якщо міліметрові позначки розбиті лише на першому метровому інтервалі, то при вимірюванні задній кінець рулет­ки суміщають з однією із сантиметрових позначок, а по передньому кінцю - беруть відлік з точністю до міліметрів. Відліки по рулетці повторюють 2-3 рази, зміщуючи її полотно вздовж створу ліній. Різ­ниця відліків по передньому і задньому кінцях рулетки відповідає значенню виміряної відстані. Довжини ліній у підземних полігонометричних ходах вимірюють у прямому і зворотному напрямках або в одному напрямку двома різними мірними приладами. Різниця результатів двох вимірів однієї і тієї ж сторони не повинна перевищувати допустимого значення.

У похилих виробках при вимірюванні довжин враховують кут нахилу сторони ходу або перевищення між точками. При здійсненні вимірів у підземних опорних маркшейдерських мережах враховують температуру повітря з точністю до  1°, якщо вона відрізняється від температури компарування (t_о = 20°) більше, ніж на  5°.

Визначення горизонтальної відстані між двома точками при виміряному куті нахилу обчислюється за формулою:

ℓ = ℓ_нcosδ.

В останні роки дляя визначення неприступних відстаней все ширше використовують електронні тахеометри, які дозволяють визначати ці відстані та одночасно перевищення між точками. Для цього відбивачі встановлюють над точками, відстань між якими необхідно визначити, а тахеометр – в довільному місті. Використовуючи віідповідну програму зорову трубу наводять послідовно на передню та задню точку за командою приладу і візначають шукану відстань. При цьому можеть отримувати як горизонтальну так і похилу відстань за бажанням виконавця.