- •Предмет і задачі курсу «Маркшейдерська справа»
- •Короткий історичний опис розвитку маркшейдерської справи.
- •Задачі маркшейдерської справи на різних етапах освоєння родовищ корисних копалин
- •На етапі розвідки родовищ корисних копалин
- •При проектуванні гірничого підприємства
- •При будівництві гірничого підприємства
- •Структура маркшейдерської служби в гірничій промисловості
- •Загальні відомості про маркшейдерські креслення
- •6. Класифікація та призначення маркшейдерських креслень.
- •Основні та спеціальні маркшейдерські креслення
- •8. Складання, поповнення, множення та зберігання маркшейдерських креслень
- •Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.
- •Гірничо-геометричні графіки
- •Принципи та засоби побудови гірничо-геометричних графіків
- •12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
- •Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
- •Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Класифікація теодолітів
- •Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба
- •Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.
- •Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.
- •Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •Поняття запасів.
- •Класифікація запасів
- •Способи підрахунку запасів
- •Визначення, нормування та облік втрат, засмічення та розубожування корисних копалин
- •Маркшейдерський контроль обліку видобутку
- •Маркшейдерські зйомки при розробці родовищ підземним способом
- •Об’єкти зйомок. Способи маркшейдерських зйомок.
- •Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
- •Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
- •Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
- •Закріплення і нумерація пунктів
- •Центрування інструментів.
- •Техніка безпеки при виконанні вимірювань в підземних маркшейдерських мережах
- •Теодолітні зйомки в підземних гірничих виробках.
- •Види теодолітних ходів
- •Зйомка подробиць
- •37. Камеральна обробка теодолітного ходу
- •38. Зрівнювання теодолітних ходів. Обчислення координат пунктів. (дивись попереднє питання -№37)
- •39. Поняття про горизонтальні ориєнтирно-з’єднувальні зйомки
- •40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
- •41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
- •42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
- •43. Орієнтування через два вертикальних ствола
- •44. Гіроскопічне орієнтування
- •45. Висотна зйомка гірничих виробок
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
- •47. Геометричне та тригонометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •48. Маркшейдерські роботи при спостереженні за зсувами
- •49. Процес деформації поверхні та будівель під впливом гірничих робіт
- •Зони зсування гірських порід при розробці пологих пластів:
- •51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
- •52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
Польові роботи при виконанні орієнтирно-з'єднувальної зйомки через один вертикальний ствол вирішують два завдання: проектування двох точок з поверхні в шахту та прилягання до них на поверхні і горизонті гірничих робіт.
Проектування двох точок з поверхні в шахту виконується, в основному, за допомогою висків 4, опущених у ствол. Завдяки вертикальному положенню висків, їх координати X і Y на поверхні і в шахті, а також дирекційний кут їх створу співпадають.
Для здійснення проектування за допомогою висків необхідно мати таке обладнання: лебідки з дротом для опускання та підйому висків, направляючі блочки, центрувальні пластинки , вантажі та баки із заспокоювачами . Лебідки з дротом встановлюють на поверхні поблизу ствола і надійно закріпляють. На спеціальних брусах кріплять направляючі блочки. Кінець дроту пропускають через них і опускають в шахту, прикріпивши до нього вантаж. Для зменшення коливання вантаж опускають у бак з рідиною. Фіксування положення висків на поверхні здійснюється за допомогою центрувальних пластин з -подібним вирізом. Вони прикріпляються до брусків, закріплених над стволом, і дріт заводиться у виріз пластинки.
Схема орієнтирно-з'єднувальної зйомки через один вертикальний шахтний ствол: 1 – лебідка; 2 – блочок; 3 – центрувальна пластина; 4 – дріт; 5 – вантаж; 6 – бак із заспокоювачем
Лебідки для опускання висків повинні бути обладнані храповиками і мати діаметр барабана не менше 250 мм. Для висків використовують стальний дріт високої якості діаметром 1-2 мм. Він не повинен мати вигинів, пошкоджень і зрощувань. Загальна маса вантажу, який підвішують до дроту, коливається від 30 до 150 кгс залежно від глибини шахти. Заспокоювачем може бути вода або трансформаторне масло, які заливають у металеві баки. Їх діаметр повинен бути значно більшим, ніж діаметр вантажу, щоб при коливанні виски не торкалися стінок або дна баку.
Перед початком роботи ствол на поверхні та на горизонті орієнтування перекривають помостами із дошок та брусків, залишаючи у верхньому з них отвори для пропускання дротів з вантажем. Виски опускають у шахту по черзі, використовуючи для цього вантажі масою 3-5 кгс. У шахті їх замінють на робочі вантажі, після чого перевіряють, чи не торкаються виски стінок ствола або обладнання, яке в ньому розміщене. Цей контроль здійснюють, порівнюючи відстані між висками на поверхні та в шахті, посилаючи "пошту", або за періодом коливання висків.
Примикання до висків на поверхні має за мету визначити координати X і Y висків, опущених в шахту, а в шахті – визначення координат початкової точки підземної зйомки та дирекційного кута вихідної сторони маркшейдерської опорної мережі.
У маркшейдерській практиці використовують кілька способів примикання: з'єднувальним трикутником, з'єднувальним чотирикутником, симетричне примикання та інші. Найбільшого розповсюдження отримав спосіб з'єднувального трикутника, при якому у ствол опускають два виски (А і В).