- •Предмет і задачі курсу «Маркшейдерська справа»
- •Короткий історичний опис розвитку маркшейдерської справи.
- •Задачі маркшейдерської справи на різних етапах освоєння родовищ корисних копалин
- •На етапі розвідки родовищ корисних копалин
- •При проектуванні гірничого підприємства
- •При будівництві гірничого підприємства
- •Структура маркшейдерської служби в гірничій промисловості
- •Загальні відомості про маркшейдерські креслення
- •6. Класифікація та призначення маркшейдерських креслень.
- •Основні та спеціальні маркшейдерські креслення
- •8. Складання, поповнення, множення та зберігання маркшейдерських креслень
- •Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.
- •Гірничо-геометричні графіки
- •Принципи та засоби побудови гірничо-геометричних графіків
- •12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
- •Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
- •Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Класифікація теодолітів
- •Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба
- •Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.
- •Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.
- •Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •Поняття запасів.
- •Класифікація запасів
- •Способи підрахунку запасів
- •Визначення, нормування та облік втрат, засмічення та розубожування корисних копалин
- •Маркшейдерський контроль обліку видобутку
- •Маркшейдерські зйомки при розробці родовищ підземним способом
- •Об’єкти зйомок. Способи маркшейдерських зйомок.
- •Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
- •Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
- •Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
- •Закріплення і нумерація пунктів
- •Центрування інструментів.
- •Техніка безпеки при виконанні вимірювань в підземних маркшейдерських мережах
- •Теодолітні зйомки в підземних гірничих виробках.
- •Види теодолітних ходів
- •Зйомка подробиць
- •37. Камеральна обробка теодолітного ходу
- •38. Зрівнювання теодолітних ходів. Обчислення координат пунктів. (дивись попереднє питання -№37)
- •39. Поняття про горизонтальні ориєнтирно-з’єднувальні зйомки
- •40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
- •41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
- •42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
- •43. Орієнтування через два вертикальних ствола
- •44. Гіроскопічне орієнтування
- •45. Висотна зйомка гірничих виробок
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
- •47. Геометричне та тригонометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •48. Маркшейдерські роботи при спостереженні за зсувами
- •49. Процес деформації поверхні та будівель під впливом гірничих робіт
- •Зони зсування гірських порід при розробці пологих пластів:
- •51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
- •52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
Основні заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків полягають в наступному.
-
Основні роботи виконують двома бригадами виконавців, одна з яких розташована на поверхні, а інша в шахті.
-
Робота обох груп здійснюється у відповідності з зарані встановленою чергою з дотриманням заходів безпеки.
-
Між обома бригадами встановлюється телефонний зв’язок.
-
Під час виконання робіт не допускається знаходження в надшахтній будівлі та поблизу ствола сторонніх людей.
-
Не допускати падіння с ствол будь-яких предметів, кусків породи тощо.
42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
Найбільшого розповсюдження отримав спосіб з'єднувального трикутника, при якому у ствол опускають два виски (А і В).
Схема примикання способом з'єднувального трикутника
На поверхні і горизонті орієнтування поблизу ствола закріпляють точки С та С1 з таким розрахунком, щоб з них було видно обидва виски, а також найближчі пункти поверхневої Д та підземної Д1 опорної мережі.
Кожна з точок утворює з двома висками трикутники АВС та А1В1С1, які називаються з'єднувальними. Найбільш вигідною їх формою з точки зору точності прилягання є витягнута форма з кутами і , що не перевищують 2-3°, і мінімальною відстанню від точок С і С1 до висків.
На поверхні і в шахті одночасно виконуються аналогічні кутові і лінійні виміри. Рулеткою вимірюють всі три сторони трикутників а, в, с і а1, в1, с1. Теодолітами, встановленими в точках С і С1, вимірюють притичні кути . При цьому сторони з'єднувальних трикутників вимірюють рулетками на вису не менше 5 разів, беручи відліки до 1 мм. Різниця між окремими вимірами однієї і тієї ж сторони не повинна перевищувати ±2 мм.
Притичні та гострі кути з'єднувальних трикутників вимірюють теодолітами типу Т15 трьома прийомами, а теодолітами типу Т5 і Т2 – не менше, ніж двома прийомами. При цьому різниця значень кутів у прийомах не повинна перевищувати ±15", а різниця притичних кутів від гострого у з'єднувальному трикутнику не може відрізнятися більше, ніж на ±25". При дотриманні цих допусків кути при точках С і С1 повинні бути зрівняні з розподілом нев'язки порівну.
Камеральна обробка результатів вимірів розпочинається з контролю правильності вимірювання лінійних і кутових елементів трикутника, який здійснюється за формулою:
.
Різниця між обчисленим і виміряним значенням відстані між висками не повинна перевищувати ±3 мм. При дотриманні цього допуску переходять до рішення з'єднувальних трикутників, яке полягає у визначенні кутів при висках . У трикутниках витягнутої форми ці кути знаходять за теоремою синусів:
;
.
Якщо у трикутниках <2, а >178° або навпаки, то для обчислень використовують спрощені формули:
;
. Дирекційний кут вихідної сторони підземної зйомки обчислюють двічі за формулами для обробки теодолітного ходу.
За дирекційними кутами і довжинами сторін обчислюють за двома полігонами координати точки С1 .