- •Предмет і задачі курсу «Маркшейдерська справа»
- •Короткий історичний опис розвитку маркшейдерської справи.
- •Задачі маркшейдерської справи на різних етапах освоєння родовищ корисних копалин
- •На етапі розвідки родовищ корисних копалин
- •При проектуванні гірничого підприємства
- •При будівництві гірничого підприємства
- •Структура маркшейдерської служби в гірничій промисловості
- •Загальні відомості про маркшейдерські креслення
- •6. Класифікація та призначення маркшейдерських креслень.
- •Основні та спеціальні маркшейдерські креслення
- •8. Складання, поповнення, множення та зберігання маркшейдерських креслень
- •Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.
- •Гірничо-геометричні графіки
- •Принципи та засоби побудови гірничо-геометричних графіків
- •12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
- •Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
- •Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Класифікація теодолітів
- •Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба
- •Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.
- •Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.
- •Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •Поняття запасів.
- •Класифікація запасів
- •Способи підрахунку запасів
- •Визначення, нормування та облік втрат, засмічення та розубожування корисних копалин
- •Маркшейдерський контроль обліку видобутку
- •Маркшейдерські зйомки при розробці родовищ підземним способом
- •Об’єкти зйомок. Способи маркшейдерських зйомок.
- •Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
- •Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
- •Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
- •Закріплення і нумерація пунктів
- •Центрування інструментів.
- •Техніка безпеки при виконанні вимірювань в підземних маркшейдерських мережах
- •Теодолітні зйомки в підземних гірничих виробках.
- •Види теодолітних ходів
- •Зйомка подробиць
- •37. Камеральна обробка теодолітного ходу
- •38. Зрівнювання теодолітних ходів. Обчислення координат пунктів. (дивись попереднє питання -№37)
- •39. Поняття про горизонтальні ориєнтирно-з’єднувальні зйомки
- •40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
- •41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
- •42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
- •43. Орієнтування через два вертикальних ствола
- •44. Гіроскопічне орієнтування
- •45. Висотна зйомка гірничих виробок
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
- •47. Геометричне та тригонометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •48. Маркшейдерські роботи при спостереженні за зсувами
- •49. Процес деформації поверхні та будівель під впливом гірничих робіт
- •Зони зсування гірських порід при розробці пологих пластів:
- •51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
- •52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
-
Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок полягають в наступному:
-
Зйомка повинна вестись від загального до частного, що зменшує можливість накопичення похибок вимірів та підвищує точність.
-
Всі виміри слід виконувати з необхідною і достатьньою точністю.
-
Всі виміри та обчислення в маркшейдерській справі виконуються з обов’язковим контролем, що забезпечує всоєчасне виявленно грубих помилок.
-
Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
Підземною полігонометричною зйомкою називається сукупність кутових і лінійних вимірів у шахті, у результаті яких обчислюють координати маркшейдерських точок, закладених у гірничих виробках. Полігонометричні ходи в шахті можуть утворювати складні системи, які за своєю конфігурацією подібні трасуванню гірничих виробок. За призначенням і точністю підземні планові зйомки поділяються на опорні і зйомки знімальної мережі.
Опорні маркшейдерські мережі прокладають по головних відкотних виробках (приствольний двір, квершлаги, штреки) від ствола до меж шахтного поля. Вони є основою всіх підземних зйомок. Опорні мережі поповнюються через кожні 300-500 м просування забою.
Знімальнi мережі розподіляються на теодолітні та кутомірні ходи. Перші з них прокладаються у підготовчих виробках і спираються на пункти опорної маркшейдерської мережі. Довжина окремих теодолітних ходів знімальної мережі не повинна перевищувати 1,0 км.
Кутомірні ходи прокладаються по нарізних і очисних гірничих виробках між пунктами опорної мережі і теодолітних ходів. Довжини кутомірних ходів не повинні перевищувати 0,3 км.
-
Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
Кути в опорних мережах вимірюють теодолітами типу Т15.
Середня квадратична помилка вимірювання кутів в опорних мережах характеризується такими величинами:
– горизонтальні кути – 20";
– вертикальні кути – 30".
В опорних мережах, які прокладають по виробках з кутом нахилу менше 30 кути вимірюють одним повторенням або прийомом. При вимірюванні кутів способом повторень різниця між одинарним і заключним значеннями кута не повинна перевищувати 45", а при застосуванні способу прийомів різниця кутів між напівприйомами не повинна перевищувати 1'. При вимірюванні кутів у виробках з кутом нахилу більше 30° застосовують спосіб прийомів (не менше двох).
Довжини сторін в опорних мережах вимірюють стальними компарованими рулетками, світлодалекомірами та іншими приладами, які забезпечують необхідну точність, двічі в прямому і зворотному напрямках. При цьому лінійні виміри виконуються при постійному натяганні мірного приладу, яке дорівнює натяганню при компаруванні. Зусилля натягання фіксують динамометром. Температуру повітря враховують лише в тому випадку, якщо її зміна відносно температури компарування перевищує 5°. Різниця між двома вимірами ліній світлодалекомірами не повинна перевищувати ±3см, а стальними рулетками - 1:3000 довжини сторони.
Кути в теодолітних ходах вимірювань теодолітами типу Т30 одним повторенням або прийомом. Центрування теодолітів та сигналів здійснюють за допомогою шнурових висків. У ходах, які прокладають по виробках з кутом нахилу менше 30°, різниця між одинарним і заключним значенням кута при використанні способу повторень не повинна перевищувати 1,5', а різниця кутів між напівприйомами при способі прийомів – 2'.
Вимірювання кутів у теодолітних ходах у виробках з кутом нахилу більше 30 виконують двома прийомами зі зміщенням початкового відліку перед другим прийомом десь на 180°. Різниця в кутах, отриманих з окремих прийомів, не повинна перевищувати 1,5'.
Ліній у теодолітних ходах вимірюють двічі стальними компарованими рулетками, оптичним та іншими способами, які забезпечують необхідну точність.
Для прокладання кутомірних ходів використовують кутоміри та теодоліти різних типів. Довжини сторін у цих ходах вимірюють двічі стальними або тасьмовими рулетками, оптичними далекомірами та іншими способами. При цьому відліки по рулетці беруть до сантиметрів.