13. Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок

Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок полягають в наступному:

1. Зйомка повинна вестись від загального до частного, що зменшує можливість накопичення похибок вимірів та підвищує точність.

2. Всі виміри слід виконувати з необхідною і достатьньою точністю.

3. Всі виміри та обчислення в маркшейдерській справі виконуються з обов’язковим контролем, що забезпечує всоєчасне виявленно грубих помилок.

13. Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.

Підземною полігонометричною зйомкою називається сукупність кутових і лінійних вимірів у шахті, у результаті яких обчислюють координати маркшейдерських точок, закладених у гірничих вироб­ках. Полігонометричні ходи в шахті можуть утворювати складні системи, які за своєю конфігурацією подібні трасуванню гірничих виробок. За призначенням і точністю підземні планові зйомки поді­ляються на опорні і зйомки знімальної мережі.

Опорні маркшейдерські мережі прокладають по головних відкотних виробках (приствольний двір, квершлаги, штреки) від ствола до меж шахтного поля. Вони є основою всіх під­земних зйомок. Опорні мережі поповнюються через кожні 300-500 м просування забою.

Знімальнi мережі розподіляються на теодолітні та кутомірні ходи. Перші з них прокладаються у підготовчих виробках і спи­раються на пункти опорної маркшейдерської мережі. Довжина окре­мих теодолітних ходів знімальної мережі не повинна перевищувати 1,0 км.

Кутомірні ходи прокладаються по нарізних і очисних гірни­чих виробках між пунктами опорної мережі і теодолітних ходів. Довжини кутомірних ходів не повинні перевищувати 0,3 км.

13. Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах

Кути в опорних мережах вимірюють теодолітами типу Т15.

Середня квадратична помилка вимірювання кутів в опорних мережах характеризується такими величинами:

– горизонтальні кути – 20";

– вертикальні кути – 30".

В опорних мережах, які прокладають по виробках з кутом нахилу менше 30 кути вимірюють одним повторенням або прийомом. При вимірюванні кутів способом повторень різниця між одинарним і заключним значеннями кута не повинна перевищувати 45", а при застосуванні способу прийомів різ­ни­ця кутів між на­пів­прийомами не повинна перевищувати 1'. При вимірюванні кутів у вироб­ках з ку­том на­хи­лу біль­ше 30° засто­совують спо­сіб при­йо­мів (не мен­ше двох).

Довжини сторін в опорних мережах вимірюють стальними компарованими рулетками, світлодалекомірами та іншими приладами, які забезпечують необхідну точність, двічі в прямому і зворот­ному напрямках. При цьому лінійні виміри виконуються при постій­ному натяганні мірного приладу, яке дорівнює натяганню при компаруванні. Зусилля натягання фіксують динамометром. Темпера­туру повітря враховують лише в тому випадку, якщо її зміна від­носно температури компарування перевищує 5°. Різниця між двома вимірами ліній світлодалекомірами не повинна перевищувати ±3см, а стальними рулетками - 1:3000 довжини сторони.

Кути в теодолітних ходах вимірювань теодолітами типу Т30 одним повторенням або прийомом. Центрування теодолітів та сигна­лів здійснюють за допомогою шнурових висків. У ходах, які прокладають по виробках з кутом нахилу менше 30°, різниця між оди­нарним і заключним значенням кута при використанні способу пов­торень не повинна перевищувати 1,5', а різниця кутів між напівприйомами при способі прийомів – 2'.

Вимірювання кутів у теодолітних ходах у виробках з кутом нахилу більше 30 виконують двома прийомами зі зміщенням почат­кового відліку перед другим прийомом десь на 180°. Різниця в кутах, отриманих з окремих прийомів, не повинна перевищува­ти 1,5'.

Ліній у теодолітних ходах вимірюють двічі стальними компарованими рулетками, оптичним та іншими способами, які забез­печують необхідну точність.

Для прокладання кутомірних ходів використовують кутоміри та теодоліти різних типів. Довжини сторін у цих ходах вимірюють двічі стальними або тасьмовими рулетками, оптичними далекоміра­ми та іншими способами. При цьому відліки по рулетці беруть до сантиметрів.