- •Виникнення і розвиток науки історії держави і права.
- •Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •Проблеми періодизації історії держави і права України.
- •Стародавні держави і право на території України.
- •Формування державності у східних слов’ян. Утворення Київської держави.
- •Теорії походження Київської держави.
- •Суспільний лад Київської держави.
- •Державний лад Київської держави.
- •Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •Звичай та звичаєве право як джерело права Київської Русі.
- •Договори як джерело права Київської Русі.
- •Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Загальна характеристика Руської Правди як джерела права Київської Русі.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Спадкове право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською Правдою.
- •Мета і система покарань за Руською Правдою.
- •Характер та особливості процесуального права за Руською Правдою.
- •Утворення та державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •Судові органи та особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Шлюбно-сімейне право за Литовськими статутами.
- •Спадкове право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судова система та процесуальне право за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ, її організація і роль в історії держави і права України.
- •Формування Української держави в роки національно-визвольної війни 1648 — 1654 рр.
- •Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •Приєднання Лівобережної України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави за Березневими статтями 1654 р.
- •Державний устрій Гетьманщини.
- •Судова система Гетьманщини. Реформи к. Розумовського
- •Конституція Пилипа Орлика 1710., її зміст та значення
- •Організація і діяльність Малоросійських колегій та правління гетьманського уряду
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою Гетьманщини
- •Джерела права у Гетьманщині за Березневими статтями 1654
- •Джерела і структура Прав за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Цивільне право за Кодексом 1743
- •Спадкове право за Кодексом 1743
- •Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743
- •Кримінальне право за Кодексом 1743
- •Мета і система покарань за Кодексом 1743
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758рр., її структура,зміст і значення.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення
- •Характеристика судової реформи 1864р.
- •Реорганізація прокуратури, заснування адвокатури та створення суду присяжних за судовою реформою 1864р.
- •Загарбання західноукраїнських земель Австрією
- •Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини
- •Переумови відродження української державності після і світової війни
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність
- •Конституція унр 1918р., її зміст та значення
- •Українська гетьманська держава 1918
- •Українська держава за Директорії
- •Утворення урср та її юридичне оформлення
- •Розпад Австро-Угорщини та проголошення зунр
- •Проголошення зунр
- •Організація і структура державного апарату зунр
- •Об'єднання унр і зунРв єдиній соборній Українській державі
- •Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •Конституційний розвиток урср
- •Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •Входження Північної Буковини до складу урср
- •Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком
- •Утворення, розвиток та падіння Карпато-Української держави (1938 – 1939)
- •Входження Закарпаття до складу урср. Діяльність Народної Ради
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Розробка та прийняття Конституції України 1996р., її основні положення та оцінка
Цивільне право за Литовськими статутами.
У литовсько-українському праві оформились і були ґрунтовно врегульовані інститути власності, договірне право, право користування чужими речами, заставне право тощо.
Феодальна земельна власність розвивалася на основі розпаду общинної власності. Одним з видів такої власності були так звані данини або держання. Данини — це земельні пожалування князя панам або шляхті з умовою служби. Вони давалися тимчасово або довічно. Згодом феодали домоглися від князя грамот на передання земель у вотчину, тобто спадкове володіння. Крім данини, були землі, власник яких мав право розпоряджатися ними. Ці володіння отримували за спадком, були куплені або пожалувані князем. Останні Другим статутом прирівнювалися до перших двох видів, і їх володілець отримав необмежене право розпоряджатись ними. Володільці всіх земель служили князеві, тобто особисто і з визначеною кількістю воїнів виступали у разі необхідності у похід. Феодали, які відмовилися йти в похід, каралися конфіскацією маєтків.
Було врегульоване право користування чужими речами — сервітути. Вони поділялися на речові й особисті. До них належало право користуватись чужим лісом (брати матеріал на будову, дрова на паливо), право користування сінокосом, місцями для полювання, право прогону худоби тощо. Одночасно володільцю землі можна було заборонити змінювати течію річки, будувати греблі, мости, млини, якщо це могло перешкодити сусідам.
Договори у Литві складали, як правило, у письмовій формі, у присутності свідків. Іноді вимагалася реєстрація їх у судових книгах. Найпоширенішими були договори купівлі-продажу, найму, позички тощо. Розвитку набуло заставне право, розроблене ще у Київській Русі. Застава існувала для забезпечення виконання договору. Заставлене нерухоме майно переходило у володіння кредитора. Він ним і користувався, але навіть у випадку несплати боргу боржником не міг цього майна продати, чекаючи, поки боржник викупить своє майно, віддасть борг.
Шлюбно-сімейне право за Литовськими статутами.
До прийняття християнства основною формою шлюбу було викрадення нареченої. Ця форма зберігалася тривалий час, хоча різні закони, судебник, статути передбачали за це покарання. Після прийняття християнства шлюб оформлявся вінчанням у церкві. Спочатку вимагалося, щоб на шлюб був дозвіл князя або місцевих правителів. Однак це скасовано 1447 р.
У литовському праві встановився принцип спільності майна подружжя. Були норми, які регулювали правове становище приданого майбутньої дружини. Чоловік мав, зі свого боку, записати на користь дружини частину свого майна або так зване віно. Після смерті чоловіка віно ставало власністю дружини.
У Литовській державі, як і в Київській Русі, дружина відповідала за борги чоловіка. Чоловіки мали право віддавати кредиторам своїх дружин для відробітку боргу. Особисті права батьків щодо дітей були великі. Вони могли віддавати дітей для відробітку боргу, мали право всіляко карати їх за непослух.
Спадкове право за Литовськими статутами.
Спадкування було за законом або заповітом. Дочки успадковували майно нарівні з синами. Вдова отримувала певне майно у довічне держання. Після неї майно переходило дітям (див. = Руська Правда — 17 ).