2. Функції конкурентної ринкової системи

Конкуренто ринкова система виконує ряд організаційних та економічних функцій .

2.1. Економічна функція

- Ціноутворююча. «Нормування на основі попиту та пропозиції ринкових цін, які відображають корисність товару і витрати на його виробництво, відбувається в процесі взаємодії виробників (продавця) та споживачів (покупців), які мають діаметрально протилежні цілі. Основна мета виробника - отримати максимальний прибуток, який залежить від величини валового доходу і витрат виробництва, а покупця - отримати Максимальне матеріальне задоволення (максимальну сукупну користь), уклавшись в обмежений грошовий доход. Взаємопов'язують ці різні Притеши економічних агентів механізм цін конкуренції, причому ціна спроможна виконувати свою функцію регулятора грошових та товарних потоків лише за умов конкурентної боротьби в економічній діяльності.

-Регулююча. Ця функція пов'язана з впливом ринку на всі сфери господарської діяльності, насамперед на виробництво. Постійні коливання цін регулюють його, спонукаючи при зростанні цін розширювати виробництво, а при зниженні - скорочувати, знижувати витрати, покращувати якість, продукції тощо. В той же час ринок не а змозі регулювати всі економічні процеси. Про це свідчать періодичні спади, безробіття інфляція, усунення яких вимагає доповнення ринкового механізму державним регулюванням.

- Сануюча. Ринковий механізм постійно, використовуючи інструменти конкуренції, очищує економіку від неефективно функціонуючих підприємств, звільняючи дорогу більш активним і практичнішим. Середній цикл малого бізнесу в конкурентній ринковій системі не перевищує 5 років. В результаті санації підвищується ефективність, рівень,життя, змінюється структура економіки, зростає стійкість народного господарства.

2.2. Організаційні функції

-Посередницька. Ринок, встановлюючи зв'язок між виробниками та споживачами продукції, дозволяє знайти їм найбільш оптимальні варіанти вибору за господарськими зв'язками.

- Інформаційна. Ціни на ресурси та товари, що складаються на ринку і постійно змінюються під впливом попиту і пропозиції, дають об'єктивну інформацію, необхідну всім учасникам господарської діяльності щодо кількості, асортименту та якості матеріальних благ, що пропонується на ринок. Це дозволяє всім учасникам діяльності звіряти свій стан з ринковою кон'юнктурою, виробляти стратегію в умовах конкурентної боротьби.

Таким чином, через свої функції конкурентна ринкова система намагається дати відповідь на три ключові питання: що, як і для кого виробляти.

3. Схема кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в конкурентній ринковій економічній системі

Уяву про функціонування конкурентної ринкової системи дає абстрактна схема кругообігу, яка фіксує ринки ресурсів та продуктів і демонструє два важливих потоки ринкової економіки: "доходи - витрати" та "ресурси - продукція".

Домогосподарства, які володіють усіма економічними ресурсами, постачають їх підприємствам, які є пред'явниками попиту на ресурси, за допомогою яких виробляють товари та послуги. Платежі підприємств за ресурси (витрати) одночасно утворюють потоки заробітної плати, ренти, проценту і прибутку у домогосподарства, які їх постачають.

У процесі розходування грошового доходу домогосподарства виявляють попит на безліч товарів і послуг, а підприємства використовують придбані ресурси для виробництва продукції та її пропозиції. Ціни на товари і послуги на конкурентному ринку, як відомо, визначаються взаємодією попиту та пропозиції.

Згідно зі схемою кругообігу, ціни за використання землі, праці, капіталу та підприємницьких здібностей встановлюються на ринку ресурсів. Пред'явниками попиту в такому випадку є підприємства; агентами пропозиції-домогосподарства. В свою чергу, ціни на готові товари та послуги формуються на ринку продуктів, де вже домогосподарства є пред'явниками попиту, а підприємства - агентами пропозиції.

Підприємства та домашні господарства виступають на обидвох ринках з протилежних сторін, і, якщо на ринку ресурсів підприємства виступають як споживачі, а домогосподарства пропонують ресурси, то на ринку продукту навпаки - споживачем є домашні господарства, тобто кожен з них виступає і як продавець, і як покупець.

Реальні потоки економічних ресурсів та споживчих витрат рухаються одночасно і безперервно назустріч один одному.

Слід звернути особливу увагу на прояв у схемі основної проблеми економіки - обмеженості (рідкісності) ресурсів, які можна використовувати для виробництва блага послуг і потреби на які безмежні. Отже, якщо в процесі аналізу кругообігу уявно пересуватися по внутрішньому контуру схеми, то можна зауважити, що в силу рідкісних ресурсів домогосподарства обмежують ті ресурси, які надають підприємствам і тим встановлюють границю їх доходів. В свою чергу, оскільки виробники є одночасно споживачами, обмеження доходу не дозволяє їм вдовольнити всі свої потреби в товарах та послугах. Разом з тим, якщо ресурси рідкісні, то і виробництво товарів та послуг обмежені. Рішення проблеми - знаходження способів ефективного використання рідкісних ресурсів.

В той же час загальна схема кругообігу ресурсів, продукту, доходу не відображає безліч деталей і фактів, які стосуються діяльності всередині та між окремими економічними суб’єктами, виключає економічну роль держави і міжнародних ринків, розглядає потоки доходів та розходів постійними, без врахування кон'юнктурних коливань, а також не пояснює, як фактично формуються ресурси та ринкові ціни у конкурентній ринковій системі.