3. Фірми як підсистема приватного сектора змішаної економічної системи

Третього складовою змішаної економічної системи, окрім держави та домогосподарств, виступають підприємства, які водночас - є другим компонентом приватного сектора змішаної економічної системи.

Підприємство - це заклад у вигляді заводу, фабрики, ферми, магазину, що виконує декілька специфічних функцій щодо виробництва та розподілу товарів та послуг.

Фірма — це організація, котра володіє та веде господарську діяльність на підприємствах.

Часто фірми володіють і керують декількома підприємствами. Ті фірми, які включають в себе багато підприємств, можуть бути об'єднаннями "горизонтального" чи "вертикального" типу, або "конгломератами". Фірми, які становлять вертикальне комбінування підприємств - це, як правило, компанії, які володіють підприємствами на різних стадіях та етапах виробничого процесу. Якщо підприємства перебувають на одній стадії виробничого процесу, наприклад фірми, які мають розгалужену сітку магазинів у галузі роздрібної торгівлі, - то це зразок горизонтального комбінування. Конгломерати охоплюють собою підприємства різних галузей народного господарства та оперують на різних ринках.

В економічній теорії усю сукупність торгово-промислових підприємств, класифікують на :

• Одноосібне господарство - форма організації бізнесу,при якій власник приймає одноосібні рішення і несе персональну відповідальність за результат своєї діяльності. Власник має матеріальні ресурси та капітальне устаткування, необхідне для господарської діяльності, особисто контролюючи функціонування підприємства.

• Партнерство - форма організації підприємництва, коли декілька підприємців спільно приймають рішення і несуть колективну відповідальність.

Підприємці об'єднують свої фінансові ресурси, підприємницькі здібності, розподіляючи ризик, а також прибутки чи збитки. Існують партнерства з обмеженою і необмеженою відповідальністю, у першому випадку в разі банкрутства вони ризикують втратити лише капітал підприємства, а в другому і своє особисте майно.

• Корпорація - це правова форма бізнесу на основі акціонерної власності, що характеризується широким масштабом операцій та великими розмірами.

Власники корпорацій несуть обмежену відповідальність, ризикуючи лише тією сумою, яку вони сплатили за купівлю акцій. Корпорації, на відміну кіл інших форм організації підприємств, оперативно збільшують та розширюють масштаби операцій, реалізовують переваги об'єднання капіталів. Корпорація, будучи юридичною особою, функціонує незалежно від її власників та від її посадових осіб, оскільки перехід власності корпорації через продаж акцій не підриває її цілісності.

Отже, якщо розглядати позитивні та негативні сторони правових форм ділових підприємств, слід відзначити наступне.

1. Корпорація. Негативні сторони корпорації:1) непросто створити; 2) умови для корупції в управлінні; 3) подвійне оподаткування дивідендів; 4) відстороненість власності в управлінні. Позитивні сторони корпорації: 1)залучає великі грошові капітали; 2) обмежена відповідальність; 3)висока ефективність; 4) постійність і цільність в результаті зміни власника.

2.Партнерство.Негативні сторони партнерства:1)неефективне управління; 2)фінансові ресурси не відразу забезпечують дохідність; 3) непередбачувана тривалість діяльності. Позитивні сторони партнерства: 1) порівняно легко створити; 2) можливість спеціалізації в управлінні; 3) достатні фінансові ресурси.

3.Одноосібне (індивідуальне) володіння. Негативні сторони одноосібного (індивідуального) володіння: 1) нестача фінансових ресурсів; 2) велика відповідальність; 3) висока ймовірність банкрутства. Позитивні сторони одноосібного (індивідуального) володіння: 1)юридично легко створити; 2) свобода дій та активна стимуляція діяльності

Фінанси підприємств - певна сукупність грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках цього підприємства, а також сукупність форм і методів їх утворення і витрачання. Класифікація ділових підприємств зумовлює форму акумуляції фінансових ресурсів. Для індивідуальних та партнерських підприємств формою акумуляції виступає або власний капітал, або грошова позика у банку чи небанківській кредитно-фінансовій установі, тобто кредит. У корпорації на основі централізації капіталів і заощаджень найманих працівників здійснюється колективне привласнення результатів виробничої діяльності залежно від величини отриманих на внесені кошти акцій. Капітал корпорацій формується шляхом продажу акцій та інших цінних паперів. Покупці акцій стають пайовиками корпорації, а покупці облігацій - його кредиторами. Шляхом випуску цінних паперів поповнюється джерело інвестицій акціонерних товариств. Акціонерний капітал виступає, таким чином, основним фактором виробництва корпоративного підприємства. Функціонування акціонерних товариств в Ук­раїні регулюється законом "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", введеними у дію 1.01. 1992 року.

Одноосібні підприємства мають право залучати на добровільних засадах майно та кошти юридичних осіб та громадян. Одноосібні підприємства - найпоширеніша форма підприємництва, що функціонує переважно у сфері торгівлі і обслуговування. У своїй діяльності вони мають певні труднощі в акумуляції фінансових ресурсів. Банки неохоче дають їм кредити. Серед цих видів підприємств є значний відсоток банкрутів. Щоб вижити, одноосібні та партнерські фірми повинні мати високу ефективність, незважаючи на витрати, продавати товари за цінами, нижчими, ніж у конкурентів, забезпечуючи собі прибуток, ліквідовуючи борги, та зберігати при цьому необхідну суму для подальшого розвитку фірми.