- •1. Виникнення і розвиток політичної економії
- •2. Предмет та об'єкт політичної економії
- •3. Функції політичної економії
- •4. Методи економічного дослідження
- •2. Функціонально-історичні типи економічних систем
- •3. Перехідні економічні системи
- •2. Економічні потреби та економічні блага
- •3. Економічні ресурси
- •4. Типи виробничих систем
- •Тема 4.Виробничпа система: трансформація постійних ресурсів в продукти. Крива виробничих можливостей.
- •Повна зайнятість і повний обсяг виробництва.
- •2. Крива виробничих можливостей
- •3. Закон зростання альтернативної вартості
- •3. Вибір положення на кривій виробничих можливостей як фактор економічного зростання
- •4. Виробнича функція
- •2. Функції конкурентної ринкової системи
- •2.1. Економічна функція
- •2.2. Організаційні функції
- •3. Схема кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в конкурентній ринковій економічній системі
- •4. Ефективність функціонування конкурентної ринкової системи
- •4.1. Ознаки ринку чистої конкуренції
- •2. 2.Індивідуальний та ринковий попит
- •3. Нецінові фактори зміни попиту
- •4. Пропозиція, фактори формування пропозиції, закон пропозиції.
- •5. Нецінові фактори зміни пропозиції.
- •6. Попит і пропозиція: ринкова рівновага
- •7. Зміна попиту і пропозиції та їх вплив на ціну і кількість продукції
- •2. Ефективність функціонування монополістичних систем
- •Змістовний модуль 3. Змішана ринкова система. Лекція 9. Змішана ринкова система: поняття, структура, типи і тенденції розвитку
- •2. Структура змішаної економічної системи
- •3. Змішана економічні система і соціально-політична система суспільства
- •Висновки
- •Лекція 10. Державний сектор змішаної ринкової економіки
- •1.Економічні функції держави у змішаних економічних системах
- •2. Державний перерозподіл доходів у змішаних економічних системах
- •3. Державний перерозподіл ресурсів у змішаних економічних системах
- •3.1.Перерозподіл ресурсів між приватним і суспільним секторами економіки
- •3.3. Механізми формування витрат та вигод переливу
- •Висновки
- •Лекція 11. Приватний сектор змішаної економічної системи
- •1. Поняття і структура приватного сектора змішаної економічної системи
- •2. Економічні функції домогосподарств
- •3. Фірми як підсистема приватного сектора змішаної економічної системи
- •4. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу у змішаних економічних системах
- •Змістовний модуль 4. Фінансова система Лекція 12. Капітал: структура, продуктивність. Інвестиції капіталоутворення
- •1.Поняття капіталу та його форми
- •2. Структура капіталу та його оборот
- •3. Продуктивність капіталу
- •4. Інвестиції та капіталоутворення
- •Висновки
- •1.Гроші, природа грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Грошова система, типи грошових систем
- •4. Номінальна та реальна вартість грошей
- •Висновки
- •1. Основні види грошової пропозиції.
- •2. Основні формули (агрегати) грошей
- •3. Кількісне рівняння обміну. Грошова пропозиція і процентна ставка
- •4. Попит на гроші та його структура
- •5. Рівновага на грошовому ринку. Рівноважна процентна ставка. Регулювання грошової маси
- •Висновки
- •Суть і функції фінансів
- •2.Характеристика фінансових відносин. Форми фінансових відносин в економіці.
- •3.Суть, структура, доходи і видатки фінансової системи. Фінансова політика.
- •4.Податки і податкова система
- •Висновки
- •1. Зовнішньоекономічні зв'язки та їх форми
- •2. Сутність інтеграції, її види
- •3. Процеси інтеграції у Європі
- •4. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція у світову економічну систему
- •Висновки
- •Лекція 17. Світовий ринок, його структура, основні тенденції розвитку
- •1.Світова торгівля. Теорія порівняльних переваг та її розвиток.
- •2. Основні тенденції розвитку світового ринку
- •3. Структура світового ринку
- •Висновки
2. 2.Індивідуальний та ринковий попит
Ми здійснювали аналіз з позиції окремого споживача. Проте, за умов конкуренції на ринку є багато покупців. Ми можемо перейти від індивідуального попиту до ринкового, підсумувавши величини попиту кожного споживача за різних можливих цін. Якби на ринку було всього три покупці, то було б легко визначити загальну величину попиту за кожної ціни.
Конкуренція передбачає значно більшу кількість покупців продукту на ринку, ніж три. Для спрощення процесу підсумовування припустимо, що на ринку с 300 покупців яловичини і кожен з них вирішив купити однакову кількість м'яса за кожну із різних цін, як це зробив наш перший покупець. Отже, ми можемо визначити загальний, або ринковий попит, як добуток величини попиту, наведених у таблиці 1, та 300, і отримаємо результати. Крива D1 на рисунку 3 відображає цю криву ринкового попиту для 300 покупців.
3. Нецінові фактори зміни попиту
Ціна с найважливішим фактором кількості будь-якого продукту, який купують. Проте, на купівлю продукту можуть впливати й інші нецінові чинники. Тому при побудові кривої попиту D1 слід також припустити, що "Інші умови рівні", тобто інші фактори, що визначають величину попиту, с сталими. Коли будь-який з цих визначників змінюється, то крива попиту переміщується праворуч або ліворуч від положення D1. Переміщення праворуч від D1 до D2 на рисунку означає збільшення попиту, тобто споживачі купуватимуть більшу кількість продукту за кожну можливу ціну.
Переміщення ліворуч від D1 до D3 на рисунку означає зменшення попиту, тобто споживачі купуватимуть меншу кількість продукту за кожну можливу ціну.
З цієї причини нецінові фактори попиту називають факторами зміни попиту.
Основними факторами зміни ринкового попиту є:
- смаки уподобання споживачів;
- кількість споживачів на ринку;
- грошові доходи споживачів;
- ціни на суміжні товари;
- сподівання споживачів щодо майбутніх цін і доходів .
- Смаки. Перший фактор зміни попиту - це зміна смаків. Сприятлива для певного продукту зміна у смаках або уподобаннях споживачів призведе до зростання попиту за кожної ціни. Несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит, перемішуючи криву попиту ліворуч. Інколи смаки змінюються швидко. Наприклад, у таких галузях, як одяг, їжа, популярна музика. У цьому випадку крива попиту переміщується досить часто. В інших випадках зміни смаків відбуваються повільно, але постійно. Науково-технічний прогрес, завдяки якому з’являється новий продукт, може вплинути на смак споживачів. Наприклад в Україні, через появу комп'ютерів значно менше стали купувати друкарських машинок. Попит на комп'ютери зріс, а на друкарські машини зменшився.
- Кількість покупців. Збільшення кількості споживачів на ринку збільшує попит. Зменшення кількості споживачів зменшує попит. Наприклад, зростання тривалості життя збільшило попит на медичне обслуговування, на місця в інтернатах для людей літнього віку.
- Дохід. Попит на товар залежить також від зміни доходів споживачів.
Для більшості товарів зростання доходів спричиняє збільшення попиту. В міру збільшення доходів споживачі, як правило, купують більше м'яса, добротного одягу, побутової техніки. Навпаки, при зниженні доходів попит на такі товари зменшується. Товари, попит на які перебуває у прямій залежності від зміни грошового доходу, називають товарами вищого ґатунку, або нормальними товарами.
Однак існують і такі товари, які люди починають купувати у менших кількостях, якщо їх доходи зростають. Коли доходи перевищують відомий рівень, то споживачі купують менше картоплі, маргарину, хліба, а більше - м'яса, фруктів, молочних продуктів, вершкового масла тощо. Людина купує менше послуг з ремонту взуття зі зростанням доходів; замість цих послуг вони купують нове взуття.
Товари, попит на які змінюється у протилежному напрямі, тобто збільшується при зниженні грошового доходу, називають товарами
НИЖЧОЇ СПОЖИВНОЇ ЦІННОСТІ.
У перехідній економіці Україна внаслідок скорочення реальних доходів населення попит на товари нижчої споживної цінності збільшився, а попит на нормальні товари скоротився.
- Ціни на споріднені товари. Збільшить чи зменшить попит на певний продукт зміна ціни на споріднений товар, залежить від того, чи цей споріднений товар замінює наш продукт, чи є доповненням до нього. Замінник (або субститут) - це товар, який можна використовувати замість іншого товару. Взаємодоповнюваний товар (або комплімент) - це товар, що використовується у поєднанні з іншим товаром.
Чай і кава є прикладами взаємозамінюваних товарів. Якщо ціна на каву зростає, то споживачі купують менше масла, і це збільшує попит на чай. Навпаки, якщо ціна на каву знижується, то споживачі купуватимуть більше кави, і це зменшує попит на чай. Коли обидва продукти взаємозамінювані, то між ціною одного товару і попитом на інший є пряма залежність.
Інші пари продуктів є взаємодоповнюваними товарами, тобто вони "ходять" разом; їх потребують одночасно і використовують разом. Якщо ціна на фотоапарати знижується, і ви у результаті цього більше купуєте фотоапаратів, то ваш попит на фотоплівку зросте. І навпаки, підвищення ціни на фотоапарати зменшить попит на фотоплівку. Отже, попит на фотоапарати і фотоплівку є супутнім - це взаємодоповнювані товари. Коли два товари с взаємодоповнюваними, то між ціною одного товару і попитом на інший існує зворотна залежність. Багато товарів аж ніяк не пов'язані між собою. Це незалежні, самостійні товари. Наприклад, для таких пар товарів, як фотоапарати і бензин, дитячий одяг і олія, зміна ціни на один товар практично не впливає на попит на інший.
- Сподівання. Сподівання споживачів щодо майбутніх цін товарів, наявності товарів і майбутнього доходу спроможні змінити попит. Якщо люди з будь-якої причини очікують, що відносна ціна товару зросте, або що якийсь неціновий чинник приведе до зростання альтернативної вартості товару у майбутньому, то споживачі будуть прагнути купити товар до очікуваних змін. Сподівання збільшення доходів можуть підштовхнути до меншого обмеження поточних доходів. Навпаки, сподівання падіння цін І зниження доходів зменшить поточний попит на товари. Наприклад, якщо несприятливі погодні умови знищили більшу частину врожаю цукрового буряка, споживачі сподіваються, що ціни на цукор у майбутньому зростуть. Тому вони збільшують поточний попит на цукор.
! "Зміну попиту" не можна плутати зі "зміною величини попиту". Зміна попиту виражається переміщенням всієї кривої попиту або праворуч (збільшення попиту), або ліворуч (зменшення попиту). Намір споживача щодо купівлі продукту змінився. Причина: зміна одного або більшої кількості нецінових чинників попиту. Термін "попит" виражається у вигляді шкали або кривої, а тому "зміна попиту" означає, що шкала змінилася і крива змінила своє положення. переміщення кривої попиту D1 у положення D2 або DЗ є "зміною попиту".
! Зміна величини попиту означає переміщення з однієї точки до іншої точки на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації "ціна-кількість продукту" до іншої комбінації. Причиною зміни величини попиту с зміна ціни продукту. Рух з точки а до точки b по кривій D1 є "зміною величини попиту".
позиції.