Лекція 17. Світовий ринок, його структура, основні тенденції розвитку

1.Світова торгівля. Теорія порівняльних переваг та її розвиток.

2.Основні тенденції розвитку світового ринку.

3.Структура світового ринку.

1.Світова торгівля. Теорія порівняльних переваг та її розвиток.

Історично склалися два підходи стосовно до світової торгівлі. Перший передбачає вільну торгівлю, здійснення її без обмежень. Другий доказує необхідність державного втручання у світовий товарообіг з метою сприяння його зростанню з врахуванням інтересів національного господарства (протекціонізм). При виробленні зовнішньоторговельної політики ці підходи зберігаються і сьогодні, однак перший переважає.

Причини і умови виникнення світової торгівлі пояснюють різні теорії. Ранні меркантилісти причину зовнішньої торгівлі бачили у завданні збільшувати в країні золото і дорогоцінності. Інші концепції пояснюють причину торгівлі між народами економічними перевагами і вигодами міжнародного поділу праці.

Теорія міжнародної торгівлі, заснована на концепції порівняльних переваг, була розроблена Давидом Рікардо на початку XIX століття. Д.Рікардо та А.Сміт доказали і сформулювали положення про абсолютні і відносні переваги країн, що пов'язані з різницею у витратах виробництва і затратах праці.

Подальший розвиток теорії порівняльних переваг ґрунтується на використанні вчення про фактори виробництва, головні з яких - земля, праця і капітал - визначають для країни можливі переваги у міжнародному обміні.

• Сучасні концепції (Б.Олін, Е.Хекшер) уточнюють такий підхід, підкреслюючи неоднорідність основних факторів, роль цін, попиту і пропозиції. В результаті кожна країна повинна використовувати існуючі переваги в затратах праці чи факторах виробництва і вивозити ті товари, по яких є ці переваги, та завозити ті, по яких їх немає.

• Теорія життєвого циклу товару передбачає виробництво багатьох готових виробів спочатку в країнах нововведення з подальшим розвитком експорту в інші країни, а потім перехід до імпорту цих товарів із інших країн. Життєвий цикл товару з врахуванням міжнародного обміну продовжується, а принцип життєвого циклу товару впливає на позицію країни в світовій торгівлі.

• Теорія конкуренції пов'язує включення країни і окремі фірми в світову торгівлю з умовами конкуренції, перевагами в конкурентоздатності своїх товарів, що поступають на зовнішній ринок.

• Теорія подібності країн пояснює переважний розвиток світової торгівлі між однаковими країнами, в тому числі передовими, більшої пристосованістю їх ринків.

Згідно з теорією порівняльних переваг країна А має абсолютні переваги стосовно до країни Б у виробництві певного товару, якщо вона виробляє цей товар з меншими затратами ресурсів. Однак, товарообмін між країнами може бути взаємовигідним навіть в тому випадку, якщо одна країна має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів. Абсолютні переваги не грають ролі при визначенні міжнародної спеціалізації і структури торгівлі. В цьому випадку мають значення тільки порівняльні переваги у виробництві товарів.

Якщо взяти до уваги різницю в країнах у співвідношенні витрат, то країна має порівняльні переваги у виробництві товару, якщо вона здатна виробляти цей товар з меншими альтернативними витратами, ніж її потенційний торговий партнер. Кожна країна завжди має порівняльні переваги у якомусь виробництві, навіть не маючи абсолютної переваги в жодній галузі.

Аналіз показує, що в результаті міжнародної спеціалізації і вільної торгівлі, що ґрунтується на використанні принципу порівняльної переваги, загальне виробництво товарів збільшується, а країни досягають такого рівня споживання, який перевищує їх внутрішні виробничі можливості.

Взаємовигідні спеціалізація і торгівля між двома будь-якими кранами можливі доти, доки їхня внутрішня альтернативна вартість виробництва двох будь-яких товарів різна. Спеціалізація щодо порівняльної переваги дозволяє країні досягати вищих реальних доходів за тієї ж кількості ресурсів. Умови торгівлі показують, як цей приріст світового обсягу виробництва розподіляється між країнами, що торгують між собою. Зростання витрат обмежує спеціалізацію і торгівлю.

Міжнародна торгівля є тим засобом, за допомогою якого нації можуть спеціалізуватися, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і досягати вищого загального обсягу виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи та регіони країни, можуть вигравати за рахунок виробництва тих товарів, які вони можуть виробляти з найвищою відносною ефективністю, і подальшого їх обміну на товари, які не спроможні самі ефективно виробляти. Разом з тим, зауважимо такі дві обставини, на яких ґрунтується світова торгівля:

1) розподіл економічних ресурсів - природних, людських та капітальних благ - між різними країнами є нерівномірним; нації відрізняються за рівнем забезпеченості економічними ресурсами;

2) ефективне виробництво різних товарів потребує відповідних технологій та поєднання ресурсів.

Розвинені країни перебувають у вигіднішому становищі, бо виробляють різноманітні капіталомісткі товари. Економічна ефективність виробництва різних товарів може змінюватися. Зрушення у розподілі ресурсів і технологіях можуть змінювати відносну ефективність виробництва різних товарів у різних країнах.

З розвитком національних економік змінюються чисельність та якість робочої сили, обсяг і склад капіталу, навіть якість землі та кількість природних ресурсів, виникають нові технології. Відповідно до цього змінюється й ефективність, з якою країна виробляє різні товари.