1. Зовнішньоекономічні зв'язки та їх форми

Зовнішньоекономічні зв'язки – це міжнародні господарські, торговельні, політичні відносини, які охоплюють обмін товарами, різні форми економічного сприяння, науково-технічного співробітництва, спеціалізацію, кооперацію виробництва, надання послуг, сумісне підприємництво. Це господарські зв'язки між економічними системами різних країн, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці. Фактори розвитку зовнішньоекономічної діяльності:

• Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу. Кожна країна має власну структуру галузей, свій рівень розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, сфери обслуговування, свою спеціалізацію у економіці. Спеціалізація промислового чи сільськогосподарського виробництва дає сильний поштовх розвитку зовнішньої торгівлі, що є, наприклад, дуже актуальним для невеликого за територією і чисельністю населення розвинених ринкових країн: Голландії, Норвегії, Бельгії, Фінляндії: вони мають долю експорту у валовому національному продукті близько 50%, і приблизно така ж доля імпортується.

• Різниця трудових, сировинних, фінансових ресурсів. Щорічно у світі в пошуках роботи переміщується 25 млн. чоловік. Є країни з надмірними трудовими ресурсами(Індія, Китай, Бангладеш, Пакистан, Нігерія); є регіони, які потребують додаткових робочих рук (Західна Європа,США, Близький Схід, Південна Америка). Тому переміщення працівників із країни у країну є об'єктивно необхідним процесом, він сприяє розвитку зовнішньоекономічної діяльності і регулюється Міжнародною організацією праці.

• Різний рівень науково-технічного розвитку. Формуванню зовнішньо­економічної діяльності сприяє обмін між країнами студентами, науковими співробітниками, викладачами; проведення спільних досліджень, експериментів; участь в геологічних і археологічних експедиціях; виконання контрактів з проведення проектних, науково-дослідних і конструкторських робіт.

• Характер політичних відносин. Зміцненню зовнішньоекономічної діяльності сприяє наявність дружніх політичних відносин між країнами а політична конфронтація різко знижує зовнішньоторговельний оборот, навіть може призвести до розриву економічних зв'язків.

  • Особливості географічного місцезнаходження, природних і кліматичних умов

До основних форм зовнішньоекономічних зв'язків відносяться:

Торгівля - за її допомогою здійснюється купівля-продаж товарів широкого вжитку: одягу, взуття, парфумерії, галантереї, культтоварів, а також продовольчих товарів і сировини. Здійснюється торговельний обмін продукцією для промислового споживання (вузли, деталі, запчастини, прокат, агрегати). Можлива купівля товарів і устаткування для громадського споживання: міський транспорт, обладнання для лікарень, поліклінік, санаторіїв, курортів, ліки, обладнання для охорони навколишнього середовища. Здійснюється купівля - продаж продукції інтелектуальної праці: ліцензії і "ноу-хау".

На основі зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється міжнародний поділ праці, який дає можливість досягти економії суспільної праці в процесі раціонального виробництва і обміну його результатами між різними країнами.

Міжнародний обмін товарами вважається вигідним з економічної точки зору тільки в тому випадку, коли завдяки ввозу товарів вдається економити на їх виробництві і отримувати прибуток.

Коли правильно формується структура експорту та імпорту, міжнародний обмін товарами може приносити вигоду багатьом країнам. Пріоритетним у зовнішній торгівлі слід вважати орієнтир на розвиток експорту, тому що купівлю товарів по імпорту можна здійснювати або при наявності іноземної валюти, або конкурентоспроможного товару. Для отримання найкращого економічного ефекту необхідно поставляти на експорт наукомістку продукцію, що дає можливість отримати максимальну валютну виручку на одиницю затрат праці, а ввозити варто товари, які мають найбільші затрати праці на одиницю вкладених засобів.

Спільне підприємництво. Ця форма зовнішньоекономічних зв'язків може бути реалізована у промисловій сфері на заводах, фабриках, підприємствах; у сільському господарстві, науці, освіті, медицині, кредитно-фінансовій сфері.

Надання послуг. Досить поширеним у міжнародному бізнесі є посередництво, банківські, біржові послуги, страхування, туризм, міжнародне перевезення вантажів. Швидко зростає об'єм послуг, який надається комп'ютерними мережами, що є в різних країнах світу.

Співробітництво. Все більшого розповсюдження у зовнішньоекономічних зв'язках отримує наукове, технічне, економічне співробітництво. Посилюється і розповсюджується науковий, культурний обмін.

До результатів розвитку зовнішньоекономічної діяльності у світовій економіці можна віднести:

• подальше поглиблення міжнародного поділу праці;

• економію суспільної праці в країнах, де активно здійснюється зовнішня торгівля, спільне підприємництво і участь в інших формах зовнішньоекономічних зв'язків;

• інтенсивний і раціональний обмін результатами праці;

• подальше зміцнення політичних, наукових, технічних, культурних зв'язків;

• збільшення числа країн світу, в яких формується ринкова економічна система;

• успішне функціонування транснаціональних корпорацій і концернів;

• розширення кола країн, що досягли повної конвертованості валют.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків сприяв виникненню і поширенню інтеграційних процесів, що властиві сучасній світовій економічній системі.