Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Material_z_troh_moduliv.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
238.08 Кб
Скачать

17. Поняття і класифікація форми організації виховання.

Форму організації виховної роботи визначають з містом виховання кількісним складом учнівського колективу, специфікою навчального закладу, рівнем взаємодії між вчителем і учнем, кураторами і студентами. Виховання проходить успішно у процесі реалізації його загальних індивідуальних групових форм. Індивідуальна форма для учнів є ключовою оскільки здійснюють самовиховну роботу, підвищує певнмй духовно моральний науково-дослідницький рівень. Групові форми включають врахування вчителями окремих індивідуальних зацікавлень учнів. Форма парної виховної роботи передбачає виховання при взаємодії двох осіб-вчителя і учня. Вони співпрацюють з наявністю зворотнього зв’язку. Колективні форми- застосовуються для виховання всього класу. Колективні форми організації виховання сприяють поширенню дисципліни всіх учнів.

18. Соціальне становище і роль людини у групі. Існує 4 етапи входження особистості у групу:1. Адаптація—індивід уточнює загальні характеристики, структуру, цінності групи.індивідуалізація-- індивідуалізація—індивід заявляє про свої претензії на статус у групі, демонструє особисті якості. Інтеграція—а.група приймає індивіда і визнає його місце в групі; б.індивід включається у структуру внутр.. групових взаємин і приймає групові норми. 4. Персоналізація—тривале перебування люд. У групі приводить до ототожнення її значимих якостей групи вцілому.

19. поняття групи її загальні якості. Колектив як засіб для самовираження особистості.

Групою можна назвати будь яке об’єднання людей, незалежно від того, якого характеру зв'язки виявляються між його членами. Як суб’єкт діяльності та спілкування група є тим осередком, де перетинаються суб’єктно- об’єктні зв’язки особистості. Колектив—це об’єднання людей, що характеризуються своїми соціальними особливостями. Вивчаючи дитячі об’єднання розрізняють формальні і неформальні групи. Формальні—це спеціально організовуванні, преважно дорослими, для спільної діяльності дитяче об’єднання.неформальні—стихійно виникаючі добровільні об’єднання, що складаються на основі дружніх відносин, сумісних ігор. Вища форма організованої групи і є колектив. Він здійснює організаторську виховну і стимулюючу функції. Найбільше значення для становлення особистості мають такі характеристики шкільного колективу: наявність єдиної спільної мети, діяльності, велика різноманітність творих особистостей—членів колективу.

20. Група як виховуюче середовище. Види груп.

Група як виховуючи середовище відіграє у житті дитини дві ролі: 1) Створює умови для соціальної адаптації та засвоєння соціально значимих знань. Вцілому, особистість у будь якій соціальній групі може виступати із 3 рольових позицій: 1. Я—людина в цій групі діє керуючись власним вмотивованим вибором. 2. Ми—людина діє на підставі вмотивованого заявленого, але заздалегідь відомого рішення реалізовуючи не власне а груповий вибір. 3. Інші—людина діє на основі власного вольового рішення, але всупереч загально прийнятим нормам. 2)створює перешкоди на шляху до самореалізації, самовираження. 1. Створення спільного простору для налагодження групової життєдіяльності. Спільна життєдіяльність налагоджується шляхом організаціє колективних, творчих справ. Групи: формальні, неформальні, умовні, організовані, неорганізовані.

21.ІІ. Закономірності розвитку групи у високорозвинуту (на прикладі дитячої, учнівської групи). Існує декілька моделей розвитку малої соціальної групи (саме такою групою є дитячий чи учнівський колектив). Етапи розвитку групи за Кірпічніковим:-«піщані розсипи» - мінімальна взаємодія – дифузна група;-«м’яка глина» - група не здатна до самовідновлення – номінальна група;-«далекий маяк» - група об’єднана кінцевою метою діяльності – асоціація;-«пурпурові вітрила» - група об’єднана спільними інтересами, цінностями, творенням спільного простору – автономія;-«палаючий факел» - емоційна близькість – колектив (найрозвинутіша група). Модель поетапного розвитку групи за Уманським:Конгломерат – асоціальна група – номінальна група – група-асоціація – група-кооперація – група-автономія – група-корпорація – колектив.Модель емоційної динаміки у групах за Волковим:Сприймання – зближення – спільні дії – зчеплення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]