Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Material_z_troh_moduliv.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
238.08 Кб
Скачать

27. Поняття контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю.

Контроль—як педагогічне поняття являє собою усвідомлене, планомірне спостереження та фіксацію вербальних і невербальних дій вихованців з метою з’ясування рівня набуття ними соціального досвіду, опанування програмою матеріалу, оволодіння теоретичними і практичними знаннями, навичками і вміннями, та формування в них певних особистісних рис. Сутність контролю у навчанні полягає у з’ясуванні рівня засвоєння програмного матеріалу. Контроль чи перевірку результатів навчання трактують у сучасній дидактиці як педагогічну діагностику. Функції контролю: освітня, виховна, розвиткові, діагностична. Основні принципи контролю: індивідуальність перевірки, системність і регулярність перевірок, урізноманітнення видів контролю, всеосяжність і повнота контролю, об’єктивність перевірки, єдність вимог до контролю, гуманність контролю.

28.Види контролю, форми і методи контролю.

1. попередній контроль(проводиться перед вивченням нової теми на початку уроку). 2. Поточний(здійснюється у ході повсякденної навчальної діяльності учнів).3.періодичний(полягає у визначенні рівня та обсягу надуття учнями знань).4.підсумковий(перевірка рівня засвоєння знань).Форми організації контролю:самоконтроль, індивідуальна(з’ясувати рівень засвоєння певних знань), фронтальна(з’ясувати рівень засвоєння певних знань за короткий термін). Основні методи перевірки успішності учнів: побіжне спостереження, усне опитування, практичні роботи і вправи, письмові роботи, дидактичні тести.

29. Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання.

Оцінка—процес порівняння ступеня засвоєння учнями знань, навичок і вмінь з еталонними уявленнями, описаними в навчальних програмах та ін.. нормативних документах. Основні вимоги до перевірки та оцінки успішності учнів: індивідуальність, систематичність, достатня кількість даних для оцінки, тематична спрямованість, об’єктивність, умотивованість оцінок, дієвість та гуманність. Під час оцінки знань слід враховувати: 1. Обсяг володіння поняттями та фактами, 2. Якість засвоєння учнями навчального предмету;3. Дієвість знань, наявність постих умінь та їх застосування під час вирішення практичних завдань.

25. Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.

Урок – форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віу та рівня підготовки впродовж певного часу (45хв.) і відповідно до розкладу (річний навчальний план). Урок має особливості: є завершеним та обмежиним в часі; всі уроки включені в розклад і обмежені за обсягом матеріалу; є постійною формою засвоєння матеріалу; відвідування уроку є обовязкове для всіх; дозволяє використовувати різні методи навчання тощо. Класифікція:

За способом проведення

За етапами навчальної діяльності За дидактичною метою та місцем в загальній системі уроків Нові види уроків: уроки-ігри, змагання, конференції, круглі столи тощо.

Окремо виділяють: міжпредметні уроки, театралізовані уроки, сугестичні(спираються на навіювання та самонавіювання), з різновіковим складом учнів.

Загальна структура уроку: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового метеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]