53. Морфонологічна підсистема мовної системи

Таке підсистема не обумовлена фонетичною позицією, і немає само по собі виразником граматичного значення. Історичними такі чергування називаються тому, що вони пояснюються тільки історично, а не з сучасної мови. Традиційними їх називають тому, що як смисловій необхідності, так і фонетичною необхідності ці чергування не підкоряються, а зберігаються через традицію.

При морфологічних чергуваннях чергуються:

а) явна фонема з нулем, наприклад, сон-сна, пень-пня. (так звана збігла явна)

б) одна приголосна фонема з іншою приголосною фонемою: к-ч пані х-ш, наприклад,

рука - ручка, нога - ніжка, муха - мушка;

в) дві приголосні фонеми з однією приголосною фонемою: ск-щ ст-щ зг-ж зд-ж, наприклад, площина - площа, простій - спрощення, буркотун -брюзжать, запізнитися - пізніше.

54. Письмо у його відношенні до усної форми мови. Основні етапи розвитку мови. Типи письма в сучаному світі.

Письмо - система графічної фіксації тексту, яка притаманна конкретній мові.

На відміну від усної форми мови, письмово оформлена памятка здатна зберігати інформацію і передевати її з покоління в покоління в той час як усна мова є нетривалою, до того ж, вона потребувала безпосереднього контакту двох мовців. Тож инайдення письма людством було цілком закономірним, але від того не менш геніальним здобутком.

Але процес винайдення письма не був одномоментним, одноетапним; йому передувало так зване протописьмо, яке не несло в собі безпосередньої інформації, а лише слугувало підказкою. Період поширення протописьма - 8-3 тис. до н.е.

Також засобом передачі інформації слугували певні знаки: напр, індійці передавали сусідньому племені томагавк, що означало оголошення війни. "Рудименти" цього "предметного письма" можна знайти і в наш час.

Також існували такі форми ціксації інформації як вузликове письмо кіпу та вампум:

Вампум - пояс або жезл з прикріпленими до нього черепашками. Зміст передавався шляхом способу поєднання, порядком розташування та кольором черепашок.

Кіпу - вузликове письмо інків, яке являло собою паличку з привязаними до неї ріщнокольоровими шнурками з вузликами. Зміст вгадувався за кольором шнурків, а також формою і кількістю вузликів.

Але власне письмо є графічним.

Першим письмом була піктографія, або малюнкове письмо, Використовувалося в Др. Єгипті, у письмі ескімосів, індіанців. В сучасному світі піктографія тісно увійшла в знакову систему.

Ідеографія - система письма, в якій кожен писемний знак позначає слово або корінь слова. В суч. світі: китайська, японська. корейська мови.

Графічний - спосіб, при якому графічні знаки позначають звуки.

В процесі становлення графічного способу вид. 3 періоди:

- складове (кожен склад познач. окр. знаком)

- консонантне (позначення приголосних)

- буквено-звукове (започаткували давні греки)

Давньогрецьке письмо стало основою латинського і кирилічного. На основі фінікійського письма виникло арамейське, яке здобуло поширення в країнах Сходу.

55. Алфавіт. Графіка. Орфографія.

Алфавіт - це сукупність букв будь-якого фонграфічного письма, розташованих в історично усталеному порядку.

На даному етапі майже 75% жителів Земної кулі користуються буквено-звуковим письмом.

Нині існує 4 сімї алфавітів: латинська, словянська, арабська і індійська.

В ідеалі алфавіт повинен мати стільки букв, скільки є звуків у мові, але ідеальних алфавітів не існує: в кожній мові відбуваються орфографічні зміни, а система алфавітної фіксації не змінюється протягом тривалого часу. Ця проблема дещо вирішується наявністю складового принципу графіки: сполучення двох букв, яке позначає той чи інший відтінок звучання.

Графіка - сукупність всіх засобів письма (від літер до розділових знаків); розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між грамемами і звуками.

Орфографія - система однакових написань, що історично склалася в писемному мовленні, а також розділ мовознавства, який вивчає і опрацьовує систему правил, що забезпечують однакові написання. Орфографія будь-якої мови грунтується на певних орфографічних принципах, які визначають метод написання в словах, де наявні орфограми. Існує 4 принципи орфографії:

- фонетичний (слова пишуться так, як ми їх вимовляємо). За цим принципом в укр. мові пишуться префікси з- і с-.

- морфологічний (однакове написання 1 й тієї ж морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції). за цим принципом в укр. мові пишуться слова боротьба, сміється, агентство, хоча вимовляємо ми їх як "бородьба", "смієцця", "агенство".

- історико-традиційний принцип (зберігаються такі написання, які мали місце на давньому етапі, на сучасному втративши свою вмотивованість) в укр. мові прикладом історико-традиційного принципу можна назвати збереження подвоєнь в іншомовних власних назвах: Уатт, Руссо, Голландія.

- ідеографічний (опирається на смислові відмінності слів з подібними написаннями (добридень, пароніми :): напр, компанія чи кампанія.

Деякі вчені також виділяють окремо транслітераційний принцип, за яким пишуться всі слова, які становлять собою кальки іншомовних.